ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19.07.2011 р.

N К/9991/12093/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Леонтович К. Г., суддів: Калашнікової О. В., Конюшка К. В., Цуркана М. І., Черпіцької Л. Т., секретаря - Нагорного М. В. (за участю представників: АЕК "Київенерго" - І. О. В., НКРЕ - П. Г. С.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року у справі N 2а-9372/10/2670 за позовом акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" до Національної комісії регулювання електроенергетики України про скасування постанови про накладення штрафу, встановила:

У червні 2010 року акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулася в суд з позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України, в якому просила скасувати постанову відповідача N 630 від 27.05.2010 р. про накладення штрафу за порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами, затверджені постановою НКРЕ від 13.06.96 р. N 15, а саме: п. 2.7 у частині безпідставної протидії суб'єкту підприємницької діяльності займатися ліцензованою діяльністю з постачання електричної енергії; п. 2.10 Ліцензійних умов у частині зловживання своїм монопольним становищем, як це визначено в Законі України "Про захист економічної конкуренції" та інших актах законодавства, зокрема нормативно-правових актах Антимонопольного комітету України та НКРЕ; пункт 3.5.1 Ліцензійних умов у частині дотримання законодавства України та інших нормативних документів, зокрема вимог абзацу шостого пункту 2 постанови НКРЕ від 01.04.2010 р. N 332 щодо здійснення всіх можливих заходів для укладення договорів на передачу електроенергії з ТОВ "Енергоінвест" та ТОВ "Енергоінвестпроект".

Позовні вимоги мотивовані тим, що в діях позивача відсутні ознаки протиправних дій та порушення ліцензійних умов, оскільки енергопостачальна компанія своїми діями намагається виконувати основні принципи державної політики в електроенергетиці, визначених ст. 5 Закону України "Про електроенергетику", а саме забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики та забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів та ніяким чином не протидіяла суб'єктам підприємницької діяльності з постачання електричної енергії, не зловживала своїм монопольним становищем, як це визначено в Законі України "Про захист економічної конкуренції" та інших актах законодавства, зокрема нормативно-правових актах Антимонопольного комітету України та НКРЕ України.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями структурний відокремлений підрозділ "Енергозбут Київенерго" акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, відповідачем була проведена позапланова перевірка ліцензійної діяльності позивача, якою встановленні повторні порушення постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики "Про затвердження Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевим (локальним) електромережам" (далі - Ліцензійні умови) N 15 від 13.06.96 р., а саме: п. 2.7 у частині безпідставної протидії суб'єкту підприємницької діяльності займатися ліцензованою діяльністю з постачання електричної енергії; п. 2.10 Ліцензійних умов у частині зловживання своїм монопольним становищем, як це визначено в Законі України "Про захист економічної конкуренції" та інших актах законодавства, зокрема нормативно-правових актах Антимонопольного комітету України та НКРЕ; пункт 3.5.1 Ліцензійних умов у частині дотримання законодавства України та інших нормативних документів, зокрема вимог абзацу шостого пункту 2 постанови НКРЕ від 01.04.2010 р. N 332 щодо здійснення всіх можливих заходів для укладення договорів на передачу електроенергії з ТОВ "Енергоінвест" та ТОВ "Енергоінвестпроект".

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт дотримання позивачем законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов N 37 від 21.05.2010 р. та прийнята постанова N 630 від 27.05.2010 р., якою на позивача накладений штраф у розмірі 20000,00 грн.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що позивач не здійснив всіх можливих заходів для укладення договору на передачу електроенергії ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест", безпідставно протидіяв ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест" займатися ліцензійною діяльністю з постачання електричної енергії за нерегульованими тарифами, створив перешкоди доступу ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест" на роздрібний ринок електричної енергії для провадження діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованими тарифами, а тому дії позивача мають ознаки зловживання монопольним становищем на ринку енергії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до п. 1.10 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ N 28 від 31.07.96 р. (в редакції постанови НКРЕ N 910 від 17.10.2005 р.) електропередавальна організація не має права відмовити в передачі електричної енергії постачальникам електричної енергії за умови дотримання ними вимог законодавства України, забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Суди дійшли висновку, що позивач, як ліцензіат був зобов'язаний укласти договори з відповідними Товариствами про передачу електричної енергії на основі примірного договору.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності постанови НКРЕ N 630 від 27.05.2010 р. про накладення штрафу на АЕК "Київенерго" за порушення Ліцензійних умов з передачі електроенергії.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі акта перевірки постановою N 148 від 18.02.2010 р. відповідач зобов'язав позивача у строк до 19.03.2010 р. усунути порушення п. п. 2.7 та 2.10 Ліцензійних умов в частині безпідставної протидії суб'єкту підприємницької діяльності займатися ліцензованою діяльністю з постачання електричної енергії, не зловживати своїм монопольним становищем і здійснити всі можливі заходи для укладання договорів на передачу електроенергії з ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест". Вказана постанова виконана не була, у зв'язку з чим НКРЕ постановою від 01.04.2010 N 332 накладений штраф на АЕК "Київенерго" у розмірі 10 тис. грн. та повторно зобов'язано усунути порушення ліцензійних умов, зокрема пункту 3.4.1 Ліцензійних умов щодо дотримання законодавства України та інших нормативних документів в частині невиконання вимог пункту 1 постанови НКРЕ від 18.02.2010 N 148, для чого до 30.04.2010 здійснити всі можливі заходи для укладення договорів на передачу електричної енергії з ТОВ "Енергоінвест" та ТОВ "Енергоінвестпроект". З метою перевірки виконання вказаної постанови відповідачем була проведена планова перевірка, про що складений акт від 21.05.2010 N 37, згідно якого встановлено невиконання постанови НКРЕ від 01.04.2010 N 332 та що позивач продовжує створювати перешкоди для укладення договорів на передачу електричної енергії з ТОВ "Енергоінвест" та ТОВ "Енергоінвестпроект", порушуючи п. 2.7, п. 2.10, п. 3.5.1 Ліцензійних умов, за порушення відповідачем винесена постанова про накладення штрафу на АЕК "Київенерго" в розмірі 20000 грн. Суди першої та апеляційної інстанції розглядаючи справу правильно встановили обставини справи та дали їм належну оцінку.

Відповідно до пункту 1.10 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910) (далі - Правила) електропередавальна організація не має права відмовити в передачі електричної енергії постачальникам електричної енергії, за умови дотримання ними вимог законодавства України, забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

З урахуванням встановлених обставин справи позивач допустив порушення відповідних пунктів Ліцензійних умов та Правил. Згідно ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" суб'єкти електроенергетики несуть відповідальність за порушення умов ліцензій. Національна комісія регулювання електроенергетики України на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень видає у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів.

Виходячи з вищенаведеного відповідач, приймаючи оскаржувану постанову діяв у межах наданих повноважень та відповідно законодавчих норм, тому суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" акціонерної енергопостачальної компанії залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеному статтями 237 - 239 КАС України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали