КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03.02.2011 р.

Справа: N 2-а-9372/10/2670

Ухвалу залишено без змін(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2011 року) (Ухвала N К/9991/12093/11)

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Федотова І. В., суддів - Бабенка К. А., Мельничука В. П., при секретарі Конюшенко Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" до Національної комісії регулювання електроенергетики України про скасування постанови про накладення штрафу N 630 від 27.05.2010 року, встановила:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу N 630 від 27.05.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2010 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом першої інстанції в основу рішення було покладено тільки висновки перевірок Київського територіального відділення відповідача та Антимонопольного комітету України, без врахування його доводів; дії позивача щодо ТОВ "Енергоінвестпроект", були лише спрямовані на виконання постанови відповідача N 148 від 18.02.2010 р.; приймаючи вищевказану постанову відповідач не врахував суттєву обставину стосовно знаходження спору щодо укладення договору на передачу електроенергії місцевими електромережами між постачальником за нерегульованим тарифом ТОВ "Енергоінвест" та електропередавальною організацією позивача, на розгляді в господарському суді Вінницької області, і, не дочекавшись результату цього розгляду, фактично перебрав на себе повноваження судових органів; висновок відповідача про порушення позивачем п. 2.7 та 2.10 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами є хибним, оскільки в його діях відсутні ознаки протиправних дій та можливість їх кваліфікації, як зловживання монопольним становищем в сенсі ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", і за даною кваліфікацією не може бути розцінено і переддоговірне листування та врегулювання розбіжностей з питань укладання договорів на передачу електричної енергії. Таким чином, оскільки судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норми матеріального та процесуального права, без належного з'ясування та доведення всіх обставин справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, він просить скасувати вищевказану постанову суду першої інстанції та винести нову, якою задовольнити його позов.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається, що відповідачем було проведено позапланову перевірку ліцензованої діяльності позивача, яким встановлені порушення п. 2.7, п. 2.10 ст. 2 та пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3 постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики "Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами" (далі - Ліцензійні умови) N 15 від 13.06.96 р., в зв'язку з не вчиненням всіх можливих дій та заходів для укладення договорів про передачу електричної енергії з ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест".

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт дотримання позивачем законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов N 37 від 21.05.2010. Виявивши вказані порушення, відповідачем прийнято постанову N 630 від 27.05.2010 р., якою на позивача накладено штраф в розмірі 20000 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не здійснив всіх можливих заходів для укладення договору на передачу електроенергії ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест", безпідставно протидіяв ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест" займатися ліцензійною діяльністю з постачання електричної енергії за нерегульованими тарифами, створив перешкоди доступу ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест" на роздрібний ринок електричної енергії для провадження діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, а тому дії позивача мають ознаки зловживання монопольним становищем на ринку електричної енергії.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вірно визначив, що відповідно п. 1.10 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ N 28 від 31.07.96 (в редакції постанови НКРЕ N 910 від 07.10.2005), електропередавальна організація не має права відмовити в передачі електричної енергії постачальникам електричної енергії, за умови утримання ними вимог законодавства України, забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Тому, при винесенні спірної постанови, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач, як ліцензіат Національної комісії регулювання електроенергетики (далі - НКРЕ), був зобов'язаний укласти з відповідачем договір про передачу електричної енергії на основі примірного договору.

Посилання позивача, що його дії були спрямовані лише на виконання постанови відповідача N 148 від 18.02.2010 р. і не можуть бути розцінені як зловживання монопольним становищем, а суд першої інстанції не врахував всі обставини справи, є надуманими, необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи.

Так, постановою N 148 від 18.02.2010 р. відповідач зобов'язав позивача у строк до 19.03.2010 р. усунути порушення п. п. 2.7 та 2.10 Ліцензійних умов в частині безпідставної протидії суб'єкту підприємницької діяльності займатись ліцензованою діяльністю з постачання електричної енергії, в жодній формі не зловживати своїм монопольним становищем і здійснити всі можливі заходи для укладання договорів на передачу електроенергії з ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест" з відповідним застереженням недопущення в подальшому таких дій, а про виконання письмово повідомити.

Натомість позивач, всупереч даним вимогам та п. п. 1.4 Ліцензійних умов, щодо його обов'язку, як ліцензіата, виконувати рішення відповідача, дане рішення не виконав у зв'язку з чим постановою відповідача N 332 від 01.04.2010 р. на нього було накладено штраф у сумі 10000 грн. і зобов'язано в строк до 30.04.2010 р. привести договори про спільне використання технологічних електричних мереж у відповідність до Типового договору, здійснити всі можливі заходи для укладення договорів на передачу електроенергії з ТОВ "Енергоінвестпроект" та ТОВ "Енергоінвест", про що письмово повідомити відповідача.

В подальшому, постановою відповідача N 630 від 27.05.2010 р., після висновків акта позапланової перевірки по виконання постанови N 332 на позивача за порушення тих же пунктів Ліцензійних умов накладено штраф 20000 грн. і зобов'язано в термін до 19.06.2010 р. усунути дані порушення.

Крім того, колегія зазначає, що за порушення тих же пунктів Ліцензійних умов до позивача були застосовані штрафні санкції відповідачем 01.07.2010 р. на суму 85000 грн., а Антимонопольним комітетом України 30.09.2010 р. - на суму 100000 грн., що свідчить про систематичність як у порушенні позивачем Ліцензійних умов, так і у невиконанні ним, як ліцензіатом, передбачених Законом зобов'язань.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову підтверджує і рішення господарського суду Вінницької області від 20.09.2010 р., за яким у позові щодо спонукання укладення договору на передачу електричної енергії позивача до ТОВ "Енергоінвест" - відмовлено.

Посилання ж позивача на ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є безпідставним, оскільки оскаржуванна постанова відповідача, ґрунтувалась на акті позапланової перевірки N 37 від 21.05.2010 р. В цьому акті, наряду з повно викладеними обставинами перевірки, з урахуванням листування позивача на врегулювання розбіжностей з питань укладання договорів на передачу електричної енергії, на які він посилається, було зроблено і відповідні висновки, які повністю підпадають під дію п. 7 ч. 2 ст. 13 зазначеного Закону.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, відповідач діяв в межах своєї компетенції, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2011 року.

 

Головуючий, суддя

І. В. Федотов

Судді:

К. А. Бабенко

 

В. П. Мельничук

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали