ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 21 лютого 2008 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючої - Кравченко О. О., суддів - Васильченко Н. В., Чалого С. Я., Харченка В. В., Матолича С. В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу шкіл та дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради міста Сімферополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року у справі за позовом Відділу шкіл та дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради міста Сімферополя до Відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим про скасування рішення (за участі третьої особи - Управління фінансів Центральної районної ради міста Сімферополя), встановила:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2006 року було задоволено позовні вимоги Відділу шкіл та дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради міста Сімферополя до Відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим про скасування рішення я N 06-4/1-345 від 13.04.2006 в частині донарахування страхових внесків в сумі 100014,56 грн. та штрафних санкцій в сумі 2564476,00 грн.

В основу такого рішення суду першої інстанції покладено висновки про те, що надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, передбачені статтею 57 Закону "Про освіту", включаються до складу фонду оплати праці, однак не є оплатою праці.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято рішення про відмову в позові.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновків, що зазначені вище виплати мають включатися до фонду оплати праці з зобов'язаннями щодо нарахування страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції Відділ шкіл звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року, залишивши в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2006 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції правомірно послався на те, що надбавки за вислугу років і допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, передбачені статтею 57 Закону N 1060 та визначені даним Законом як гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів.

Нормативно-правовим актом, який чітко визначає поняття і структуру заробітної плати є Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. N 108 (далі Закон N 108), у відповідності до статті 2 якого, структура заробітної плати складається з основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Оскільки законодавець визначив надбавки за вислугу років і допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки як гарантії держави, передбачивши їх в Законі України "Про освіту", то, відповідно до частини 2 статті 2 цього Закону, дані надбавки і допомога є додатковою заробітною платою і входять в структуру заробітної плати.

Отже, є правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що надбавки за вислугу років і допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів за своєю природою є заробітною платою і, незалежно від того, в який період і з якою затримкою вони нараховуються і сплачуються, дані надбавки і допомога залишаються заробітною платою і включаються до фонду оплати праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 - 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Відділу шкіл та дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради міста Сімферополя відхилити, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і оскарженню не підлягає.

 

Головуюча

О. О. Кравченко

Судді:

Н. В. Васильченко

 

С. Я. Чалий

 

В. В. Харченко

 

С. В. Матолич

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали