ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

07.02.2012 р.

Справа N 35/17-3494-2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В. П. - головуючий, судді: Бенедисюк І. М. і Львов Б. Ю., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів", смт Сарата Одеської області, на рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 зі справи N 35/17-3494-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса, про скасування рішення та зустрічним позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) до товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" (далі - Товариство) про стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн. (за участю представників сторін: позивача - не з'явився, відповідача - Гладкої В. В.), встановив:

Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про скасування рішення адміністративної колегії відповідача від 30.06.2011 N 30-рш "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2011 (суддя Гут С. Ф.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 (колегія суддів у складі: Балух В. С. - головуючий суддя, судді  -  Бандура Л. І., Бойко Л. І.), Товариству в позові відмовлено, а зустрічний позов Відділення задоволено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", пункту 4 частини першої статті 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", підпункту 3 частини першої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" та Перелік харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.99 N 12, мотивовано відсутністю правових підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначені судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити в зустрічному позові Відділення.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що:

- Рішенням АМК:

дії Товариства у вигляді зазначення на етикетці готової продукції неповних відомостей щодо складу готової продукції "Сік гранатовий з цукром" визнано порушенням, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а саме: поширенням інформації, що вводить в оману (пункт 1);

за вчинене порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 17000 грн. (пункт 2);

Товариство зобов'язано здійснити заходи щодо припинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, про що письмово повідомити Відділення в місячний термін з дня отримання Рішення АМК (пункт 3);

- Рішення АМК обґрунтовано тим, що Товариство, здійснюючи виробництво продукції "Сік гранатовий з цукром", на її етикетках зазначає, що до складу продукту входить лише "сік із плодів свіжих гранатів та цукровий сироп (в деяких випадках зазначається лимонна кислота)", тоді як під час виробництва названої продукції Товариство використовує ще й харчові добавки желатин та бентоніт, не зазначаючи про них на етикетках готової продукції;

- Товариство, заперечуючи необхідність зазначення желатину та бентоніту як складових частин продукту "Сік гранатовий з цукром", наполягає на тому, що ці харчові добавки не входять до складу кінцевого продукту: вони застосовуються в процесі виробництва продукту "Сік гранатовий з цукром" виключно з метою видалення з нього осаду та дрібних завислих частин (суспензія) і повністю видаляються як осад з готового продукту.

Відповідно до статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання; інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які, зокрема, містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 38 Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів" забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві.

Підпунктом 3 частини першої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що інформація про продукцію повинна містити дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт.

За приписами пункту 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 28.10.2010 N 487 (Наказ N 487) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за N 183/18921, вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт. У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає. Маркування харчових продуктів повинно, зокрема, містити таку обов'язкову інформацію, як склад харчового продукту із зазначенням кількості інгредієнтів (складників).

У свою чергу, згідно з пунктом 3 цього Технічного регламенту (Наказ N 487) інгредієнт (складник) - це будь-яка речовина, у тому числі харчова добавка, яка використовується під час виробництва чи приготування харчового продукту і залишається в остаточному харчовому продукті навіть у зміненій формі.

Отже, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок Товариства  - зазначати в складі готового продукту "Сік гранатовий з цукром" таких добавок, як желатин і бентоніт, є похідним від фактичної наявності цих харчових добавок (навіть у зміненій формі) в остаточному харчовому продукті.

Водночас ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами питання наявності желатину і бентоніту як інгредієнтів (складників) у остаточному харчовому продукті Товариства "Сік гранатовий з цукром" (можливо, у зміненій формі) не досліджувалося, а доводи позивача щодо їх повного видалення разом з осадом не оцінювалися.

Таким чином, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 зі справи N 35/17-3494-2011 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

 

Суддя

В. Селіваненко

Суддя

І. Бенедисюк

Суддя

Б. Львов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали