ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.12.2010 р.

Справа N 2-а-14923/08/2070
к/с N К-52549/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючий - Нечитайло О. М., судді - Бившева Л. І., Ланченко Л. В., Пилипчук Н. Г., Степашко О. І., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 р. у справі N 2-а-14923/08/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування рішення, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі - відповідач), в якому просить скасувати рішення N 0003452303 від 25.09.2008 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції в розмірі 547450,35 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду (суддя - Спірідонов М. О.) від 15.05.2009 р., у задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було порушено порядку проведення та оформлення результатів перевірки, факт невідповідності коштів на місці проведення розрахунків підтверджується  звітами та описом наявних купюр та монет, позивачем не надано суду доказів, які б спростовували порушення вказані в акті перевірки.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду (судова колегія у складі: головуючого - Шевцової Н. В., суддів - Макаренко Я. М., М'ягкого Є. В.) від 20.10.2009 р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про часткове задоволення позовних вимог, а саме: скасовано рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 546770,35 грн. У інший частині позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду виходила з того, що податковим органом в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено правомірність прийняття рішення в частині застосування санкцій за порушення позивачем вимог закону щодо відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем не надано жодного доказу в спростування порушення ним ч. 4 та ч. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог посилаючись неправильне застосування судом норм матеріального права.

У запереченні на касаційну скаргу відповідача позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, працівниками ДПА у Харківській області на підставі відповідних направлень здійснено планову перевірку дотримання ТОВ "Кредо" вимог законодавства за додержанням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт N 20407679/2310 від 15.08.2008 р.

В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операції у розмірі 109354,07 грн.;

- незбереження щоденного фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операції, а саме - відсутній звіт за 29.07.2008 р. за N 01170;

- здійснення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операції N 2027000950 опломбованого з порушенням встановленого законодавством порядку.

На підставі вказаного акту податковим органом 25.09.2008 р. було прийнято рішення N 0003452303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 547450,35 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

З акта перевірки вбачається, що перевіряючими встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена в денному звіті РРО у розмірі 109354,07 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Однак, апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідок про опломбування РРО, на оптовій базі ТОВ "Кредо" наявні чотири касових апарати.

При цьому, в акті перевірки не зазначено на якому місці проведення розрахунків виявлено невідповідність сум готівкових коштів, а також не вказано заводський номер та модифікацію РРО.

З описів наявних купюр та монет доданих до акта перевірки, складених касиром Головаш А.В. 15.08.2008 р., також не вбачається в якому з чотирьох наявних на підприємстві РРО був зроблений перерахунок готівкових коштів та проведений їх опис.

Крім того, відповідно до п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614, усунення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операції "службове вилучення" та "службова видача" якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Як встановлено апеляційним судом, позивач в день перевірки здійснював операцію "службове вилучення" з касових апаратів на загальну суму 165455,95 грн., які в цей же день були оприбутковані в загальній касі підприємства та здані до банку, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи зазначені положення законодавства та правильно встановленні у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції про те, що податковим органом не доведено, що опис наявних купюр та монет був складений саме на місці реєстратора розрахункових операції з якого був роздрукований денний звіт, а отже, не довів правомірність свого рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення позивачем законодавчих вимог щодо відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, прийняте 25.09.2008 р. податковим органом рішення N 0003452303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 547450,35 грн. є незаконним.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі та вважає, що судом повно та всебічно розглянуто докази у справі, надано їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, судухвалив:

1. Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 р. у справі N 2-а-14923/08/2070 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 р. у справі N 2-а-14923/08/2070 - залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя:

О. М. Нечитайло

Судді:

Л. І. Бившева

 

Л. В. Ланченко

 

Н. Г. Пилипчук

 

О. І. Степашко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали