ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.05.2011 р.

N К-7044/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Загороднього А. Ф., суддів - Білуги С. В., Гаманка О. І., Заїки М. М., Співака В. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу С. В. В. на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.08.2006 та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 02.11.2006 у справі за позовом С. В. В. до Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про скасування розпоряджень про накладення дисциплінарних стягнень, виплату заробітної плати, премій, присвоєння чергового рангу державного службовця та стягнення моральної шкоди, встановила:

У квітні 2006 року С. В. В. звернувся до суду з позовом до Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про скасування розпоряджень про накладення дисциплінарних стягнень, виплату заробітної плати, премій, присвоєння чергового рангу державного службовця та стягнення моральної шкоди.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.08.2006, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 02.11.2006, позовні вимоги С. В. В. задоволено частково. Стягнуто з Ковельської районної державної адміністрації Волинської області на користь позивача 434,95 грн. невиплаченої заробітної плати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі С. В. В. посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення першої та апеляційної інстанцій - скасувати, а справу направити на новий розгляд, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.11.2005 року позивача поновлено на посаді начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій. Розпорядженням голови Ковельської районної державної адміністрації Волинської області N 2-ос від 11.01.2006 року С. В. В. оголошено догану за невиконання доручення голови райдержадміністрації від 02.12.2005 року N 29, контрольних завдань управління з питань надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації від 01.12.2005 року N 608/6.9, від 16.11.2005 року N 593/4.4 та від 13.09.2005 року N 445/6.5. В подальшому, 21.01.2006 року розпорядженням голови Ковельської районної державної адміністрації Волинської області N 4-ос позивачу оголошено догану за порушення Інструкції з діловодства в районній державній адміністрації. Підставою прийняття зазначеного розпорядження стала відсутність під час перевірки відділу з питань надзвичайних ситуацій матеріалів вхідної, вихідної документації, контрольних листів, актів проведених перевірок, документів нормативно-правової бази, що регламентують діяльність відділу, номенклатури справ, плани роботи відділу.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну службу України" державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Згідно частини 1 статті 14 зазначеного Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні даного спору, не було досліджено, в чому саме виразилось невиконання позивачем доручення голови райдержадміністрації від 02.12.2005 року N 29, контрольних завдань управління з питань надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації від 01.12.2005 року N 608/6.9, від 16.11.2005 року N 593/4.4 та від 13.09.2005 року N 445/6.5 та не було надано належної оцінки зазначеним порушенням.

Також, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили повністю всі умови проходження позивачем служби та факти призначення та проведення перевірок позивача.

У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 р. N 11 звертається увага на те, що визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Приймаючи рішення у даній справі, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі встановили обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також не дали оцінку всім доказам, з яких суди першої та апеляційної інстанцій виходили при відмові в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вказані порушення норм матеріального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до вимог частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу С. В. В. задовольнити частково.

Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.08.2006 та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 02.11.2006 - скасувати, а справу за позовом С. В. В. до Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про скасування розпоряджень про накладення дисциплінарних стягнень, виплату заробітної плати, премій, присвоєння чергового рангу державного службовця та стягнення моральної шкоди направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали