КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22.12.2011 р.

Справа N 2а-5028/10/2670

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді Бистрик Г. М., суддів: Усенка В. Г., Сорочко Є. О., при секретарі: Пеньковій О. Г., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерства палива та енергетики України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2011 року (Постанова N 2а-5028/10/2670) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство палива та енергетики України, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва України, Головне контрольно-ревізійне управління України про скасування розпорядження N 285-р "Про передачу нерухомого майна" від 17.02.2010 року, встановила:

У березні 2010 року позивач Державне підприємство "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" звернулися в суд з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство палива та енергетики України, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва України, Головне контрольно-ревізійне управління України про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України N 285-р "Про передачу нерухомого майна" від 17.02.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2011 року (Постанова N 2а-5028/10/2670) в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство палива та енергетики України подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою вимоги позивача задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що Кабінет Міністрів України розпорядженням від 17 лютого 2010 року N 285-р прийняв пропозицію Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Головного контрольно-ревізійного управління щодо передачі у двотижневий строк приміщень державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА", розташованих по вул. Малинській, 4, у м. Києві, із сфери управління Міністерства палива та енергетики України до сфери управління:

- Головного контрольно-ревізійного управління - корпусу експериментальної бази (інвентарний номер 10252) загальною площею 2147 кв. метрів, повітряно-компресорного корпусу (інвентарний номер 10257) загальною площею 400 кв. метрів, господарського блоку (інвентарний номер 10260) загальною площею 225 кв. метрів, прохідної N 2 (інвентарний номер 10258) загальною площею 32 кв. метри, частини приміщень лабораторного корпусу (інвентарний номер 10253) загальною площею 330 кв. метрів;

- Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва - аркового складу (інвентарний номер 10256) загальною площею 330 кв. метрів, одноповерхової прохідної N 01-13/1 (інвентарний номер 10258) загальною площею 26 кв. метрів, частини приміщень лабораторного корпусу (інвентарний номер 10253) загальною площею 2873 кв. метри.

Доводи апелянта, як обґрунтування вимог апеляційної скарги, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року N 285-р прийняте з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року N 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", не заслуговують на увагу.

Згідно п. 5 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Положення ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначають суб'єктів управління об'єктами державної власності: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Слід зазначити, що зазначена норма визначає одноосібний характер в повноваженнях Кабінету Міністрів України, щодо управління об'єктами державної власності.

Крім того, Кабінет Міністрів України має право делегувати свої повноваження з управління об'єктами державної власності суб'єктам, визначеним законом, шляхом визначення органів виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; встановлення порядку передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року N 1482 затверджено Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності.

Зазначене Положення визначає порядок безоплатної передачі об'єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об'єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі - самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.

Відповідно до пунктів 2 та 4 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності передача нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об'єктів незавершеного будівництва, а також нежитлових приміщень) здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна.

Органом, уповноваженим управляти об'єктом державної власності, відносно якого прийнято оскаржуване рішення, є Міністерство палива та енергетики України.

З матеріалів справи вбачається, що проект оскаржуваного рішення погоджений Міністром палива та енергетики України.

Реалізуючи свої виключні права на управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України прийняв оскаржуване рішення на підставі, в межах повноважень, за погодженнями суб'єктів, передбачених п. 2, 4 Положення Кабінету Міністрів України.

З урахуванням вище викладеного, Кабінет Міністрів України при прийнятті рішення діяв у відповідності до положень ч. 2 статті 19 Конституції України, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як особа, яка наділена виключними повноваженнями на управління об'єктами державної власності.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, твердження апелянта не спростовують висновків суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерства палива та енергетики України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2011 року (Постанова N 2а-5028/10/2670) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 26.12.2011 року.

 

Головуючий, суддя

Г. М. Бистрик

Судді:

В. Г. Усенко

 

Є. О. Сорочко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали