ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 листопада 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Маринченка В. Л., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" (далі - Товариство) до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про скасування вимоги про сплату боргу, встановив:

У жовтні 2009 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати вимогу управління ПФУ від 5 жовтня 2009 року N Ю-336 про сплату заборгованості по страхових внесках за серпень 2009 року у сумі 632708 грн. 2 коп., яка не перерахована позивачем у термін, встановлений частиною шостою статті 20 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV).

На обґрунтування позову Товариство послалося на те, що названою статтею Закону також визначено порядок перерахування страхових внесків, згідно з яким такі внески сплачуються страхувальниками одночасно із одержанням коштів на оплату праці (виплати доходу). Проте відповідач при визначенні згаданої вище суми як недоїмки та надсиланні вимоги про її сплату не перевірив факту одержання позивачем коштів на оплату праці (виплати доходу).

Також позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо зарахування у рахунок сплати визначеної оскаржуваною вимогою недоїмки сум поточних платежів зі страхових внесків за вересень 2009 року згідно з повідомленням управління ПФУ від 6 жовтня 2009 року N 52, оскільки таке повідомлення було направлене до закінчення встановленого Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року N 21-2, строку узгодження сум, визначених оскаржуваною вимогою.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 14 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 червня 2011 року (Ухвала N К-32728/10) рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін, погодившись із їх висновками про необґрунтованість позовних вимог Товариства, оскільки за правилами частини шостої статті 19 Закону N 1058-IV та підпунктів 5.1.3, 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року N 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663; далі - Інструкція), страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом частини шостої статті 20 Закону N 1058-IV, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове - про задоволення позову.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2009 року у справі за позовом Товариства до управління ПФУ про визнання протиправними і скасування рішень, у якій касаційний суд зазначив, що у випадках, коли протягом 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду страхувальник фактично не отримав кошти на оплату праці (виплату доходу), у нього не виникає обов'язку щодо сплати страхових внесків саме до моменту отримання коштів на оплату праці (виплату доходу), оскільки неодержання цих коштів унеможливлює дотримання страхувальником порядку сплати страхових внесків, встановленого частиною шостою статті 20 Закону N 1058-IV.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону N 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

За правилами абзацу першого частини шостої статті 20 Закону N 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Таке правило узгоджується з положеннями статті 19 Закону N 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відповідно до частини шостої якої внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Наведені норми права не дають підстав вважати, що положення абзацу шостого частини шостої статті 20 Закону N 1058-IV, відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду.

Отже, висновок Вищого адміністративного суду України у справі, що переглядається, про правомірність оскаржуваної вимоги управління ПФУ про сплату заборгованості по страхових внесках ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України неодноразово висловлюваній у справах цієї категорії (постанови від 30 травня 2011 року N 21-54а11 (Постанова N 21-54а11) та від 3 жовтня 2011 року N 21-182а11 (Постанова N 21-182а11)).

Керуючись статтями 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

В. Л. Маринченко

Судді:

М. І. Балюк

В. П. Барбара

І. С. Берднік

Л. Ф. Глос

Т. В. Гошовська

Л. І. Григор'єва

В. С. Гуль

В. І. Гуменюк

М. Б. Гусак

А. А. Ємець

Т. Є. Жайворонок

В. В. Заголдний

М. Р. Кліменко

Є. І. Ковтюк

П. І. Колесник

М. Є. Короткевич

В. І. Косарєв

О. В. Кривенда

О. Т. Кузьменко

Н. П. Лященко

В. В. Онопенко

Л. І. Охрімчук

П. В. Панталієнко

М. В. Патрюк

В. Ф. Пивовар

П. П. Пилипчук

О. І. Потильчак

Б. М. Пошва

О. Б. Прокопенко

А. І. Редька

Ю. Л. Сенін

А. М. Скотарь

Т. С. Таран

О. О. Терлецький

Ю. Г. Тітов

І. Б. Шицький

В. Ф. Школяров

 

* * *

Правова позиція

Закон України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) не пов'язує обов'язок страхувальника щодо сплати страхових внесків у встановлений абзацом першим частини шостої статті 20 цього Закону строк із часом одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу).

Положення абзацу шостого частини шостої згаданої статті Закону, відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), не звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали