ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03.11.2010 р.

N К-19048/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого - Ланченко Л. В., суддів - Бившевої Л. І., Нечитайла О. М., Пилипчук Н. Г., Степашка О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Херсонській області на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007 у справі N 11/405-АП-06 за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова до Державної податкової адміністрації у Херсонській області про визнання нечинним рішення та його скасування, встановив:

Постановою господарського суду Херсонської області від 07.12.2006 у задоволенні позову Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова про визнання нечинним та скасування пунктів 1, 3 рішення ДПА у Херсонській області N 1 від 26.10.2006, яким скасовано попереднє рішення Чаплинського відділення Скадовської МДПІ N 20, 21 від 28.02.2005 про списання як безнадійного податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 25668,34 грн. та збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 4039,48 грн., податку на додану вартість в сумі 903,02 грн. та поновлення вказаного податкового боргу в картці особового рахунку платника, відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007 скасовано постанову господарського суду Херсонської області від 07.12.2006. Прийнято нову, якою позов задоволено. Скасовано п. 1 та п. 3 рішення ДПА у Херсонській області N 1 від 26.10.2006 в частинах скасування рішень Чаплинського відділення Скадовської МДПІ від 28.02.2005 N 20 та від 28.02.2006 N 21 про списання безнадійного податкового боргу по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 25668,34 грн., по податку на додану вартість в сумі 903,02 грн., по забрудненню навколишнього природного середовища в сумі 3136,43 грн. позивача та поновлення суми податкового боргу в картці особового рахунку платника у зазначених сумах.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням N 1 від 26.10.2006 голови ДПА у Херсонській області скасовано рішення начальника Чаплинського відділення Скадовської МДПІ від 28.02.2005 N 20 та від 28.02.2006 N 21 про списання безнадійного податкового боргу по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 25668,34 грн. (податок 21015,25 грн., пеня - 13,48 грн., штрафна санкція - 4639,61 грн.), з податку на додану вартість в сумі 903,02 грн. (пеня), по забрудненню навколишнього природного середовища в сумі 3136,43 грн. (податок - 3089,63 грн., пеня - 949,82 грн.) СЗАТ ім. Кірова, з поновленням зазначених сум податкового боргу в картці особового рахунку позивача.

Підпунктом 18.2.1 пункту 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, яка діяла на час виникнення податкового боргу) передбачена можливість списання безнадійного податкового боргу, у тому числі пені, нарахованої на такий податковий борг, а також штрафних санкцій.

При цьому, відповідно до підпункту "г"цього підпункту під терміном "безнадійний"слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

На виконання зазначеної норми було розроблено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом ДПА України від 14.03.2001 N 103, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за N 6/6304.

Згідно п. 4.5 цього Порядку списанню підлягає податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, плати (податку) за землю, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що виникає у зв'язку з непогашенням податкових зобов'язань за період після дня настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за бюджетний рік, в якому такі обставини виникли.

Однак, ст. 74 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" заборонено у 2004 році проводити реструктуризацію або списання заборгованості суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), при цьому формально дія підпункту 18.2.1 пункту 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не зупинялась.

Пунктом 7 статті 75 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством зупинено на 2005 рік дію абзацу 2 підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 та підпункту "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Виходячи з налізу наведених норм, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у 2005 році у органів державної податкової служби правових підстав вчиняти дії щодо списання податкової заборгованості, у зв'язку з чим рішення ДПА у Херсонській області є правильним, прийнятим у межах її повноважень.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції обґрунтовував своє рішення тим, що положення пункту 7 ст. 75 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" не поширюються на спірні періоди, що передують 2005 бюджетному року і не регулюють списання безнадійного податкового боргу, що виник в іншому бюджетному періоді, у зв'язку з чим прийняття рішення начальником Чаплинського відділення Скадовської МДПІ N 20 та N 21 від 28.02.2005 у І кварталі 2005 про списання безнадійного податкового боргу позивача ґрунтується на приписах чинного законодавства.

А також зазначив, що відповідно до частини 2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування" зміна податкових ставок та механізм справляння податків і зборів не можуть запроваджуватися Законом України "Про державний бюджет України на відповідний рік" у зв'язку з чим посилання відповідача на відповідні норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", якими заборонялось у 2004 та 2005 роках проводити реструктуризацію або списання податкової заборгованості, є безпідставними.

Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.97 року N 4-зп зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше".

Пунктом 1 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Зі змісту пункту 3 частини 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.

При виконанні бюджетного процесу в Україні положення правових актів застосовуються лише в частині, які не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України і Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік (ст. 4 Бюджетного кодексу України).

Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.

Таким чином, закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися податкові пільги та інше.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, зазначивши, що існуючий порядок щоквартального списання податкового боргу зумовлює можливість списання сум безнадійного податкового боргу за 4 квартал поточного року лише протягом періоду з 10 лютого по 1 березня наступного року, дійшов помилкового висновку про можливість проведення такого списання у 2005 році, оскільки ст. 68 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" заборонено у 2005 році проводити, зокрема, реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, ухвалив рішення відповідно до закону, і дане судове рішення судом апеляційної інстанції скасовано помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Херсонській області задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007 скасувати.

Постанову господарського суду Херсонської області від 07.12.2006 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст. ст. 236 - 238 КАС України.

  

Головуючий

Л. В. Ланченко

Судді:

Л. І. Бившева

 

О. М. Нечитайло

 

Н. Г. Пилипчук

 

О. І. Степашко

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали