ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 4 липня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Гусака М. Б., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) до управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - управління охорони) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, встановив:

У жовтні 2006 року відділення Фонду звернулося до суду з позовом, в якому, посилаючись на статті 19, 20 Закону України від 21 березня 1991 року N 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон N 875-XII), просило стягнути з управління охорони адміністративно-господарські санкції у розмірі 114000 грн. за незайняті інвалідами у 2005 році робочі місця та 5130 грн. пені за порушення терміну сплати санкцій.

На думку відділення Фонду, підставою для застосування санкцій та пені до відповідача є нестворення ним у 2005 році 15 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Суди розглядали справу неодноразово.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 26 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2011 року, позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з думкою якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств щодо дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Державна служба охорони здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку, тому положення статей 19, 20 Закону N 875-XII на неї поширюються. Оскільки відповідачем не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, позивачем правомірно застосовано до нього адміністративно-господарські санкції.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, управління охорони просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити її на новий касаційний розгляд.

Заява про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданій до заяви відповідача ухвалі Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2010 року по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано статті 19, 20 Закону N 875-XII.

У справі, ухвала касаційного суду в якій додана до заяви, цей суд, залишаючи без змін рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову щодо стягнення штрафних санкцій з управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, дійшов висновку про те, що законодавство України ставить певні обмеження за рівнем фізичної підготовки та станом здоров'я щодо можливості прийняття на службу до органів міліції, тому для таких роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів повинен розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності лише вільнонайманих працівників, робота яких не пов'язана зі шкідливими, важкими умовами праці та з підвищеною небезпекою.

Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, залишаючи без змін рішення попередніх судів, визнав обґрунтованим їх висновок про те, що оскільки законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств щодо дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, то такий норматив для відповідача повинен розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних (тобто всіх без винятку) працівників.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що ним було неоднаково застосовано зазначені норми права, при цьому у справі, що розглядається, - правильно.

За змістом статті 19 Закону N 875-XII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих (середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік).

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону N 875-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Частиною першою статті 20 Закону N 875-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. <...>

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що касаційний суд дійшов правильного висновку про те, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен розраховуватися відповідачем виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).

Таким чином, Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, правильно застосував норми матеріального права.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

М. Б. Гусак

Судді:

М. І. Балюк

 

Н. П. Лященко

 

В. П. Барбара

 

В. Л. Маринченко

 

І. С. Берднік

 

Л. І. Охрімчук

 

Т. В. Гошовська

 

П. В. Панталієнко

 

Л. І. Григор'єва

 

В. Ф. Пивовар

 

В. С. Гуль

 

О. І. Потильчак

 

В. І. Гуменюк

 

Б. М. Пошва

 

А. А. Ємець

 

О. Б. Прокопенко

 

Т. Є. Жайворонок

 

Я. М. Романюк

 

В. В. Заголдний

 

Ю. Л. Сенін

 

Г. В. Канигіна

 

А. М. Скотарь

 

Є. І. Ковтюк

 

Т. С. Таран

 

П. І. Колесник

 

О. О. Терлецький

 

М. Є. Короткевич

 

Ю. Г. Тітов

 

В. І. Косарєв

 

І. Б. Шицький

 

В. В. Кривенко

 

А. Г. Ярема

 

* * *

Правова позиція

Аналіз статей 18 - 20 Закону N 875-XII дає підстави вважати, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен розраховуватися відповідачем виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали