ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10.03.2011 р.

N К-56432/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Харченка В. В., Гордійчук М. П., Конюшка К. В., Черпіцької Л. Т., Бим М. Є., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, встановила:

У жовтні 2006 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року, позов задоволено.

На судові рішення надійшла касаційна скарга, в якій Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.09.2006 р. позивачем було проведено перевірку УДСО щодо дотримання статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за звітний 2005 рік.

За результатами перевірки позивачем було складено акт перевірки N 33 від 11.09.2006 р. щодо створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та встановлено, що середньо облікова чисельність штатних працівників за 2005 рік склала 578 осіб замість 131 особи зазначеної у звіті про зайнятість та працевлаштування Інвалідів за 2005 рік. Згідно з нормативом місць, призначених для працевлаштування Інвалідів, відповідач повинен був створити 23 місця, але створив тільки 8 робочих місць.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу встановленого частиною першою цієї статті і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно пункту 9 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ N 1053 від 15.08.2001 р., Державна служба охорони проводить свою діяльність на засадах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних ії підрозділами охорони, підприємствами та установами за організацію і надання послуг з охорони та безпеки за договорами, та інших надходжень, передбачених законодавством.

Фінансово-господарська діяльність підрозділів охорони провадиться згідно із Законом України "Про підприємства в Україні". Відповідач всупереч п. п. 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 року N 314 не створив за власні кошти 23 робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тільки 8 та не інформував районний центр зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, а у звітах форми 3-ПН поданих в листопаді - грудні 2005 року зазначив про наявність вакансій інкасаторів, але без зазначення, що ці місця створені для працевлаштування інвалідів.

Згідно п. 3 вищевказаного Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда, але Управління Державної служби охорони при УМВС України в Одеській області не надало до суду доказів щодо атестації робочих місць для інвалідів чи неможливості їх створення. Навпаки відповідач пояснив, що 131 робоче місце зазначене ними у звіті форми 10-ПІ за 2005 рік і є кількість місць, на яких можуть працювати інваліди.

Відповідно до ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів і зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 - 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судових рішень, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області відхилити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

Суддя

В. В. Харченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали