ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.11.2011 р.

Справа N 52/451

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В. П. - головуючий, судді Бенедисюк І. М. і Львов Б. Ю., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі його структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі - Товариство), м. Київ, на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 зі справи N 52/451 за позовом заступника прокурора Дніпровського району міста Києва (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Товариства до житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-3" (далі - Кооператив), м. Київ, про стягнення 156219,59 грн. (за участю представників: Товариства - Гаркавенка С. В., Кооперативу - Яцимирського М. О., прокурора - не з'явився), встановив:

Прокурор в інтересах держави в особі Товариства звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Кооперативу боргу в сумі 128452,69 грн., 5327,87 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 2644,22 грн., 10803,12 грн. пені та 8991,69 грн. штрафу, а всього 156219,59 грн., що мотивував неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді за договором від 26.10.99 N 510248 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2011 (суддя Чебикіна С. О.) позов задоволено частково: з Кооперативу стягнуто 128452,69 грн. основного боргу, 5401,56 грн. пені, 5327,87 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 2644,22 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано: неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді; правом суду на зменшення розміру пені; відсутністю підстав для застосування в даному випадку штрафу за невиконання грошових зобов'язань.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 (колегія суддів у складі: Ропій Л. М. - головуючий суддя, судді Гольцова Л. А., Рябуха В. І.) рішення місцевого суду зі справи змінено: з Кооперативу стягнуто 126731,63 грн. основного боргу, 5006,83 грн. пені, 5247,20 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 2260,23 грн.; у решті позову відмовлено.

Постанову апеляційного господарського суду з посиланням на приписи статей 549, 616, 625, 629, 632, 901 ЦК України, статей 193, 231, 276 ГК України, пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України, пункт 2 Указу Президента України від 03.10.92 N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та пункти 1, 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731, мотивовано: неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленої теплової енергії; необхідністю нарахування на відповідну частину простроченого боргу пені, інфляційних втрат і 3 % річних; відсутністю підстав для застосування тарифів, які не пройшли необхідної державної реєстрації; правом суду на зменшення розміру пені; відсутністю підстав для стягнення нарахованого позивачем штрафу з огляду на грошовий характер невиконаних відповідачем зобов'язань.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Кооператив подав відзив (клопотання) на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив постанову апеляційного суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У прийнятті постанови зі справи суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права, всебічно дослідивши фактичні обставини, пов'язані з наявністю Договору, його змістом та виконанням сторонами договірних зобов'язань, правильно беручи до уваги те, що прострочення виконання грошового зобов'язання є підставою як для стягнення основного боргу, так і сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних, встановивши неправомірність застосування Товариством у травні 2009 року тарифів на енергопостачання, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 N 643 "Про затвердження тарифів на теплову енергію", яке скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 зі справи N 5301/08 (що набрала законної сили), та відсутність державної реєстрації розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 N 1575 та від 12.02.2007 N 142 (пункти 2, 3 названого Указу Президента України від 03.10.92 N 493/92), дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 N 1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення" (в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.03.2005 N 499), зареєстрованим у Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 за N 46/429, а тому й правомірно частково задовольнив заявлений позов у зазначених у постанові зі справи розмірах.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній постанові апеляційного суду. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 зі справи N 52/451 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі його структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" - без задоволення.

 

Суддя

В. Селіваненко

Суддя

І. Бенедисюк

Суддя

Б. Львов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали