ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

23.11.2009 р.

Справа N 29/412-09

Рішення залишено без змін(згідно з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2010 року) (Постанова N 29/412-09)

Суддя господарського суду при секретарі судового засідання (за участю представників сторін: позивача - Пшенична Т. М., відповідача - не з'явився), розглянувши справу за позовом ТОВ "Хладик-Трейд", м. Харків, до ТОВ "Збутова мережа П'ятий елемент", м. Харків, про стягнення 122771,16 грн., встановив:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 117100,60 грн. основного боргу, 712,23 грн. річних, 4958,33 грн. пені, судові витрати.

До початку судового засідання позивач заявив клопотання про забезпечення позову, але, оскільки суду не було надано доказів, що підтверджують наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, суд відмовив позивачеві у задоволенні вказаного клопотання.

Відповідач в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву, в якому проти позову не заперечує та просить суд відстрочити виконання рішення до 15.02.2010.

Представник позивача проти відстрочки виконання рішення заперечує.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 25.02.2009 між сторонами було підписано договір N 25-02-Ф-61. Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, передав відповідачеві товар на суму 124100,60 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи, але оплату його вартості здійснив лише частково у розмірі 7000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 117100,60 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 117100,60 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3 % річних. За таких обставин позовні вимоги позивача в сумі 712,23 грн. річних обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Пунктом 10.2.1 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 4958,33 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою лише у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Розглянувши клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення, суд відмовив в його задоволенні, оскільки відповідачем не було надано суду достатніх доказів обставин, що можуть ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

За таких обставин суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Збутова мережа П'ятий елемент" (м. Харків, вул. Сумська, 88, код 33068228) на користь ТОВ "Хладик-Трейд" (м. Харків, вул. Хабарова, 1, код 34951625) - 117100,60 грн. боргу, 712,23 грн. річних, 4958,33 грн. пені, 1228,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 

Суддя

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали