ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.10.2010 р.

Справа N 28/106-10

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого - Першикова Є. В., суддів - Данилової Т. Б., Ходаківської І. П. розглянула касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (далі - ТОВ "Агросфера") на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 у справі N 28/106-10 господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Агросфера" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід 2005" (далі - ТОВ "Схід 2005"), товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" (далі - ТОВ "Гран Іновація") про стягнення 216357,02 грн. (в засіданні взяли участь представники: позивача - Фурман В. В. (за дов. N 1 від 11.01.2010); відповідачів - ТОВ "Схід 2005", не з'явились, ТОВ "Гран Іновація", не з'явились).

Ухвалою від 28.09.2010 колегії суддів у складі головуючого - Першикова Є. В., суддів - Данилової Т. Б., Муравйова О. В. касаційна скарга ТОВ "Агросфера" N 2108/02/10 від 21.08.2010 була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 21.10.2010.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 21.10.2010 будь-яких письмових заяв та клопотань від скаржника та учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 21.10.2010 представники відповідачів не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 21.10.2010 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участі представника ТОВ "Агросфера".

У зв'язку з виходом судді Ходаківської І. П. з відпустки та зайнятістю судді Муравйова О. В. розпорядженням від 08.10.2010 заступника Голови Вищого господарського суду України для касаційного перегляду справ, призначених до розгляду у судовому засіданні на 21.10.2010 колегією суддів у складі головуючого - Першикова Є. В., суддів - Данилової Т. Б. Муравйова О. В., створено колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є. В., судді - Данилова Т. Б., Ходаківська І. П., яка переглядає справу по суті.

Про вказані обставини присутніх представників сторін повідомлено на початку судового засідання 21.10.2010. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.10.2010 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 23.03.2010 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г. В.) позовні вимоги ТОВ "Агросфера" задоволено повністю.

З ТОВ "Схід 2005" та ТОВ "Гран Іновація" на користь Товариства солідарно стягнуто 91873,86 грн. основного боргу, 7975,36 грн. суми індексації, 6620,87 грн. пені за порушення термінів оплати, 109886,93 грн. відсотків по товарному кредиту, а також 2163,57 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджена визначена сума заборгованості, на яку нараховано пеню та відсотки по товарному кредиту. При цьому, місцевий суд взяв до уваги договір поруки, згідно якого поручителем за виконання ТОВ "Схід 2005" зобов'язань по договору купівлі-продажу є ТОВ "Гран Іновація", а тому на підставі ст. 554 Цивільного кодексу України прийшов до висновку про можливість встановлення солідарного стягнення.

Постановою від 26.07.2010 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Павловського П. П., суддів - Чус О. В., Швець В. В.) апеляційну скаргу ТОВ "Схід 2005" задоволено частково.

Рішення від 23.03.2010 господарського суду Дніпропетровської області змінено, та його резолютивну частину викладено в наступній редакції:

"Стягнути солідарно з ТОВ "Схід 2005" та ТОВ "Гран Іновація" на користь ТОВ "Агросфера" 91873,86 грн. основного боргу, 7975,36 грн. суми індексації, 6620,87 грн. пені за порушення термінів оплати, 10000,00 грн. відсотків по товарному кредиту, а також 2163,57 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

Змінюючи рішення місцевого суду в частині стягнення відсотків по товарному кредиту з 109886,93 грн. до 10000,00 грн., апеляційний суд послався на те, що сума таких відсотків є значно більшою основного боргу, та скористався повноваженнями, наданими суду п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, ТОВ "Агросфера" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 26.07.2010 Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 23.03.2010 господарського суду Дніпропетровської області залишити в силі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 536, 610,ч. ч. 1, 5 ст. 694 Цивільного кодексу України.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 21.10.2010 письмових відзивів на касаційну скаргу від ТОВ "Схід 2005" та ТОВ "Гран Іновація" не надійшло, разом з тим згідно ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 19.05.2009 між ТОВ "Агросфера" (Продавець) та ТОВ "Схід 2005" (Покупець) було укладено договір купівлі продажу N 2749 від 19.05.2009, предметом якого передбачено, що Продавець зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин (товар) відповідно до умов даного Договору.

Судами враховано, що згідно п. 3.1 Договору конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного Договору. При цьому, встановлено, що специфікації є невід'ємною частиною даного Договору.

Також, встановлено, що ціна товару визначена за домовленістю сторін, які визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - доларі США, однак оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні, згідно розділу 4 Договору.

Так, місцевим та апеляційним судами взято до уваги, що п. 4.6 Договору передбачає, що оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. При цьому, сторони домовились про зміну ціни на товар наступним способом: якщо у періоди часу: з моменту підписання Специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього періоду користування Покупцем товарним кредитом, офіційний курс гривні до іноземної валюти -(долар США) збільшиться більше ніж на 1 % від курсу, що визначений у Специфікації до Договору на момент її підписання, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму вартості товару у гривні до Договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах. Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (А1 + А0) х СП = ПСП, де А1 - офіційний курс гривні до іноземної валюти - долара США на дату, коли мало місце збільшення офіційного курсу більше ніж на 1 % від курсу, що визначений у Специфікації; А0 - курс гривні до іноземної валюти - долара США, визначений у Специфікації до договору; СП - сума вартості товару (платежу у гривні) визначена у Специфікації на дату її підписання; ПСП - проіндексована сума вартості товару (платежу у гривні) по Специфікації до Договору.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що п. 4.7 Договору передбачено, що якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (долар США) (А1), існуючий на певну дату у періодах, про які йде мова у п. 4.6 Договору, буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США, підтвердженого ВАТ "АКТАБАНК" чи/або ЗАТ "ПУМБ", та/або ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", то Продавець має право на індексацію суми вартості товару у гривні (платежу), а Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вже проіндексовану суму вартості товару у гривні, з урахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США, згідно відповідної формули.

Попередні судові інстанції взяли до уваги, що відповідно до п. п. 7.1, 7.2, 7.3, 7.4 Договору, у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у специфікаціях до Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,15 % за кожний день прострочення оплати. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, через 10 календарних днів з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 1 % за кожний день прострочення оплати.

Також, судами враховано, що відповідно до Специфікації N 1 та N 2 від 19.05.2009 та 04.06.2009 до Договору купівлі-продажу N 2749 від 19.05.2009, Покупець, згідно умов Договору, повинен в строк до дати поставки товару перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі, вказаному у Специфікації. На залишок заборгованості Продавець надає Покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу, з наступним графіком його сплати: 40 % від суми вартості всього товару по Специфікації Покупець має сплатити до 25.08.2009; решту 40 % від суми вартості всього товару по специфікації Покупець має сплатити до 26.10.2009.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Агросфера" свої зобов'язання згідно умов Договору виконувало в повному обсязі та своєчасно, в той час, як ТОВ "Схід 2005" зобов'язання за Договором належним чином не здійснювало в зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Окрім того, судами встановлено, що в забезпечення належного виконання зобов'язань Покупця за Договором купівлі-продажу N 2749 від 19.05.2009, Продавець прийняв поруку відповідно до Договору поруки N 2349/2-ПОР від 19.05.2009, згідно якого Поручителем за виконання зобов'язань по Договору купівлі-продажу виступає ТОВ "Гран Іновація".

Водночас, встановлено, що предметом договору поруки є зобов'язання Поручителя перед Кредитором відповідати за порушення Боржником (ТОВ "Схід 2005") його зобов'язань, перед Кредитором по основному договору.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до розділу 5 Договору поруки у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставним висновок місцевого суд про те, що визначені договором проценти за користування чужими грошовими коштами (в т. ч. ті, які визначаються на умовах товарного кредиту) не є видом забезпечення виконання зобов'язання (штрафною санкцією), а тому правові положення, які передбачають можливість зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені) в такому випадку не можуть бути застосовані.

Отже, з урахуванням наведених правових положень колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені ТОВ "Агросфера" в касаційній скарзі, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону.

Враховуючи зазначене постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.76 N 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" б/н від 13.08.2010 задовольнити.

Постанову від 26.07.2010 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 28/106-10 господарського суду Дніпропетровської області скасувати, а рішення від 23.03.2010 господарського суду Дніпропетровської області у даній справі залишити в силі.

 

Головуючий

Є. Першиков

Судді:

Т. Данилова

 

І. Ходаківська

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали