ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 грудня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Шицького І. Б., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі N 14/214(10) за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Україна" про стягнення 77862,43 грн., встановив:

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Україна" про (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 20 квітня 2011 року) стягнення інфляційних втрат у сумі 65621,38 грн. за період з січня 2008 року по березень 2011 року та 3 % річних за період з січня 2008 року по 12 квітня 2011 року в сумі 12241,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 27 вересня 2006 року він звернувся до товариства із заявою про вихід зі складу учасників товариства та виплату вартості належної йому частки майна товариства, пропорційну його частці в статутному фонді. Товариство виплату не здійснило.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 року у справі N 15/49 скасовано рішення господарського суду першої інстанції. Прийнято нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Проект Україна", стягнуто з товариства на користь позивача 124608,6 грн. - вартість частини майна товариства, пропорційна частці позивача в статутному фонді, та 957 грн. - частина прибутку товариства за рік, в якому позивач вийшов з товариства.

Оскільки товариство жодних виплат не здійснило, позивач пред'явив позов про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних з простроченої суми, посилаючись на ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю: з ТОВ "Проект Україна" на користь позивача стягнуто 77 862 грн. 43 коп., з яких: 65621,38 грн. - компенсація інфляційних втрат, 12241,05 грн. - 3 % річних.

В основу рішення господарського суду першої інстанції покладено висновок про те, що невиконання товариством обов'язку з виплати учаснику товариства вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства при його виході з товариства у строки, визначені ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", тягне наслідки передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, визначені ст. 625 ЦК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2011 року рішення господарського суду Львівської області від 20 квітня 2011 року скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову, стягнуто з позивача на користь відповідача 390 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2011 року залишено без зміни.

В основу постанови касаційного суду покладено висновки суду про те, що відповідальність, встановлена ст. 625 ЦК України, за порушення грошового зобов'язання не застосовується до товариства у випадку прострочення ним виплати учаснику товариства вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства при його виході з товариства, оскільки така виплата не має визначення грошового зобов'язання, а є організаційно-господарським зобов'язанням товариства по відношенню до його учасника.

ОСОБА_1 в порядку ст. 11119 ГПК України подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі N 14/214(10) з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 625 ЦК України, ст. 167 ГК України, ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" у правовідносинах щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виплати вартості частини майна, пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства при його виході з товариства.

На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі N 15/169-10 (Постанова N 15/169-10), від 2 березня 2011 року у справі 2-75/05-17/536, в яких висловлено правову позицію, зокрема про те, що з моменту повідомлення про вихід зі складу учасників товариства з виплатою належної учаснику частки вартості майна, у товариства настає обов'язок сплатити суму у строки, визначені ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема, визначені ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Верховного Суду України від 15 листопада 2011 року:

- відкрито провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі N 14/214(10),

- витребувано матеріали справи,

- доручено голові Науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготовку відповідними фахівцями Науково-консультативної ради наукового висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 625 ЦК України, ст. 167 ГК України, ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" у правовідносинах щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виплати вартості частини майна, пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства при його виході з товариства,

- визначено Кабінет Міністрів України органом державної влади, представники якого можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання норм матеріального права, неоднаково застосованих судом касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника сторони, дослідивши викладені в заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вищий господарський суд України, залишаючи без зміни постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2011 року, вказав про те, що обов'язок виплатити учаснику товариства вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства при його виході з товариства, не є грошовим зобов'язанням товариства по відношенню до його учасника, у зв'язку з чим порушення такого обов'язку не тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, визначені ст. 625 ЦК України.

Проте з таким висновком не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю у товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою товариства у натуральній формі.

Господарськими судами встановлено, що ОСОБА_1 нотаріально посвідченою заявою від 27 вересня 2006 року повідомив товариство про свій вихід зі складу учасників товариства та просив провести із ним розрахунок в порядку, визначеному законом.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 року у справі N 15/49 стягнуто з ТОВ "Проект Україна" на користь ОСОБА_1 вартість частини майна товариства, пропорційну частці позивача у статутному фонді у сумі 124608,6 грн. та частину прибутку товариства за рік, в якому ОСОБА_1 вийшов з товариства в сумі 957 грн.

Таким чином, встановивши, що у товариства виник обов'язок сплатити на користь позивача вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді товариства, та факт стягнення її на користь позивача судовим рішенням, господарський суд, рішення якого скасовано господарським судом апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про порушення товариством грошового зобов'язання та обґрунтовано застосував ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин.

Аналогічну правову позицію про те, що з моменту повідомлення учасником товариства про вихід із складу учасників товариства з виплатою належної йому частки вартості майна у товариства настає обов'язок сплатити цю суму у строки, визначені ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, визначені ст. 625 ЦК України, викладено в постанові Вищого господарського суду України від 12 жовтня 2011 року у справі N К25/173-09.

Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі N 14/214(10) прийнята внаслідок неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права та підлягає скасуванню як незаконна і необґрунтована, а справа направленню на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.

Керуючись ст. ст. 11114 - 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі N 14/214(10) - задовольнити.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі N 14/214(10), а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий

І. Б. Шицький

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали