ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.03.2012 р.

Справа N 5021/1409/2011

Вищий господарський суд України у складі: судді Селіваненко В. П. - головуючий, судді Бенедисюк І. М. і Харченко В. М., розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція", м. Київ (далі - Інститут), на рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 зі справи N 5021/1409/2011 за позовом компанії Автодеск Інкорпорейтед, Сполучені Штати Америки ("Autodesk Incorporated", USA), в особі представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ві Ай Пі Консалтинг", м. Київ (далі - Компанія), до Інституту в особі Сумського філіалу Інституту, м. Суми про стягнення 139200 грн.

Судове засідання проведено за участю: від позивача - ОСОБА_1, від відповідача - Бойчука В. П., Розума О. В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:

Позов було подано про стягнення компенсації за порушення авторського майнового права на комп'ютерні програми в сумі 139200 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.09.2011 (суддя Миропольський С. О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю. О. - головуючий, судді Барбашова С. В. і Пушай В. І.): позов задоволено; з Інституту стягнуто на користь Компанії компенсацію в зазначеній сумі, а також суму судових витрат зі справи. У прийнятті зазначених рішення і постанови попередні судові інстанції з посиланням на приписи Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходили з обґрунтованості позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та в письмових поясненнях "на заперечення на касаційну скаргу" Інститут просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та передати останню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаргу з посиланням на статті 1, 16, 31 Закону, статті 219, 245, 249, 429 ЦК України, статті 27, 33 ГПК України мотивовано прийняттям цих судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Компанія заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і безпідставність доводів скаржника, та просить рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у прийнятті оскаржуваних судових рішень зазначено, що:

- Компанія володіє виключними авторськими майновими правами на комп'ютерні програми власного виробництва (AutoCAD, MapGuide та ін.);

- представником Компанії в результаті проведення від її імені моніторингових заходів було встановлено факт неправомірного використання Інститутом в особі його Сумського філіалу комп'ютерних програм, майнові права на які належать Компанії;

- на адресу Інституту надсилалася претензія з вимогою щодо негайного припинення ним майнових прав Компанії, яка залишилася без відповіді;

- 13.10.2010 співробітниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Сумській області було проведено позачергову перевірку господарської діяльності Сумського філіалу Інституту, в результаті якої виявлено та задокументовано факт використання в роботі Інституту неліцензійних комп'ютерних програм AutoCAD - 1 примірник, AutoCAD 2008 - 1 примірник та AutoCAD 2010 - 3 примірники, авторські права на які належать Компанії; також було встановлено і зафіксовано факт незаконного відтворення Інститутом п'яти копій комп'ютерних програм AutoCAD, які використовувалися ним без дозволу (ліцензії) Компанії;

- слідчим відділом СМУ УМВС України в Сумській області було порушено кримінальну справу у відношенні провідного інженера сектору комп'ютерних технологій Інституту ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 176 Кримінального кодексу України;

- у згаданій кримінальній справі встановлено, що ОСОБА_8 упродовж 2008 - 2010 років незаконно, умисно, без дозволу Компанії відтворив на персональних комп'ютерах Інституту неліцензійне програмне забезпечення (п'ять комп'ютерних програм AutoCAD), що призначалося для виготовлення Інститутом проектної документації під час здійснення його господарської діяльності; на час вчинення злочину ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах з Інститутом і виконував організаційно-розпорядчі функції;

- загальна вартість комп'ютерних програм, що використовувалися в діяльності Інституту без дозволу Компанії, станом на 25.10.2010 складала 138852 грн. З огляду на це позивачем було визначено розмір компенсації в сумі 139200 грн., що становить 145 мінімальних заробітних плат.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано, що:

- у постанові Зарічного районного суду м. Суми від 13.05.2011 зазначено, що згідно з висновком експертизи на жорстких магнітних дисках системних блоків, вилучених у Сумському філіалі Інституту, містяться контрафактні програмні продукти, авторське право на які належать Компанії; у тій же постанові зазначена вартість однієї комп'ютерної програми - 27440,40 грн. та розмір завданої матеріальної шкоди в сумі 138852 грн.

Відповідно до статті 8 Закону та пункту 2 частини першої статті 433 ЦК України комп'ютерні програми є об'єктами авторського права.

Згідно з статтею 15 Закону та пункту 2 частини першої статті 440 ЦК України до майнових прав інтелектуальної власності віднесено виключне право на використання твору.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону виключне право автора на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право на або забороняти відтворення творів будь-яким способом та у будь-якій формі.

Водночас за приписами Закону:

- автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір (абзац другий статті 1);

- автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково; передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором; майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені; майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані (стаття 31);

- виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем (частина друга статті 16).

Згідно з частиною другою статті 429 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням наведених законодавчих положень попередні судові інстанції у розгляді даної справи повинні були вичерпно з'ясувати обставини, пов'язані з наявністю та обсягом майнових авторських прав Компанії на комп'ютерні програми, з приводу яких виник спір, як на об'єкти авторського права. У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 N 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" також зазначено, що позивач повинен довести, зокрема, факт наявності у нього авторського права.

Однак відповідних обставин названими судовими інстанціями не встановлено і належними засобами доказування не перевірено. Разом з тим стаття 35 ГПК України не надає преюдиційного значення фактам, установленим у ході дізнання і слідства в кримінальній справі. Такого значення закон надає лише вироку суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені (частина третя зазначеної статті).

Підлягали перевірці належними засобами доказування й доводи Інституту стосовно використання ОСОБА_8 відповідних комп'ютерних програм в інтересах саме Інституту, а не для власних цілей, а також щодо повноважень ОСОБА_1 представляти Компанію в господарському суді з огляду на недодержання вимог закону щодо передоручення.

Не з'ясувавши належним чином обставин, що входять до предмета доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв'язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку й про правильність застосування цими судовими інстанціями норм матеріального права, в тому числі ЦК України і Закону.

Отже, відповідно до пункту 3 статті 1119 та частини першої статті 11110 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 зі справи N 5021/1409/2011 - скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

 

Суддя

В. Селіваненко

Суддя

І. Бенедисюк

Суддя

В. Харченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали