ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04.10.2011 р.

Справа N 5005/2620/2011

Господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І. М. - головуючий, судді: Львов Б. Ю. і Харченко В. М. розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ (далі - ФОП Нікіфорова А. Р.), на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 зі справи N 5005/2620/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика", м. Київ (далі - ТОВ "Чесна музика"), до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 56650 грн.

Судове засідання проведено за участю: представника ТОВ "Чесна музика" - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:

ТОВ "Чесна музика" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 56650 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав на музичні твори: "Расстались"; "Наташа"; "Отель"; "Больно"; "Девочки-колхозницы"; "Эни-Бени"; "Лето в стиле самба"; "Fuc*in Rock-n-Roll"; "Прошу не молчи"; "Наташа (European dance mix)"; "Капают слёзы (JAVA RMX)" (автор музики і текстів ОСОБА_3) у виконанні гурту "Руки вверх" (далі - Музичні твори) та про накладення на відповідача штрафу в розмірі 10 % суми, присудженої судом на користь позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2011 (суддя Подобєд І. М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 (колегія суддів у складі: суддя Мороз В. Ф. - головуючий, судді Науменко І. М., Голяшкін О. В.), позов задоволено; з відповідача стягнуто: 56650 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав ТОВ "Чесна музика"; 5665 грн. штрафу; 566,50 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Прийняті судові рішення мотивовано необхідністю захисту порушених ФОП ОСОБА_2 майнових авторських прав позивача.

ФОП ОСОБА_2 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник зазначає, зокрема, про те, що судовими інстанціями помилково не оцінено, що договір від 01.01.2008 N ИК/08-11/2, за яким позивачем отримано виключні майнові авторські права на Музичні твори, є договором комерційної концесії, який всупереч вимогам чинного законодавства не зареєстровано в установленому порядку; крім того, даний договір слід було досліджувати на його відповідність приписам чинного законодавства Російської Федерації, а не України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Чесна музика" заперечує проти її доводів і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ТОВ "Чесна музика" за договором від 01.01.2008 N ИК/08-11/2 отримано від товариства з обмеженою відповідальністю "Издательство Монолит" (м. Москва) виключні майнові права на використання, зокрема, Музичних творів, шляхом, зокрема, їх переробки, відтворення, розповсюдження, імпортування, публічного показу і виконання;

- 26.02.2008 державним інспектором з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України із залученням представника ТОВ "Чесна музика" було здійснено перевірку дотримання чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності у приміщенні магазину "ПІК", що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бр. Трофімових, 38;

- зазначеною перевіркою було встановлено, що відповідачем через реалізатора - гр. ОСОБА_5 на вказаному об'єкті здійснювалося розповсюдження шляхом продажу та пропонування до продажу примірників аудіовізуальних творів та примірників фонограм і зафіксованих в них музичних творів на DVD-ROM дисках (1387 одиниць), а також примірників фонограм і зафіксованих в них музичних творів на CD-ROM дисках (421 одиниці), які не були марковані контрольними марками, про що складено відповідний протокол огляду та вилучення від 26.02.2008;

- як вбачається з документів про перевірку діяльності відповідача, на 141 DVD-ROM дисках та 9 CD-ROM дисках формату МР3, немаркованих контрольними марками, розповсюдження яких здійснював відповідач шляхом продажу та пропонування до продажу, знаходились Музичні твори;

- ФОП ОСОБА_2 не подано доказів наявності у неї права на розповсюдження (використання) Музичних творів; крім того, матеріали справи містять заяву названого підприємця (т. 1, а. с. 107), в яких ФОП ОСОБА_2 пояснює, що раніше вона і її чоловік притягувалися до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для висновку про порушення відповідачем майнових авторських прав позивача.

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно з статтею 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до пункту "а" статті 50 Закону порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтею 15 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25 цього Закону обмежень майнових прав.

Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При цьому чинне законодавство не містить приписів щодо безпосереднього причинного зв'язку між фактом завдання збитків та їх розміром і розміром можливої компенсації.

Попередні судові інстанції, правильно встановивши фактичні обставини, пов'язані зі змістом наданого позивачем договору, дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності у ТОВ "Чесна музика" виключних майнових прав на використання Музичних творів. Ці висновки господарських судів відповідачем не спростовано.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, встановивши факт протиправного розповсюдження відповідачем одинадцяти Музичних творів, майнові авторські права на які належать позивачеві, дійшов правомірного висновку стосовно необхідності стягнення з відповідача на користь позивача компенсації в сумі 56650 грн. (10 х 11 х 515). При цьому рішення зі справи містить необхідне обґрунтування визначеного судом розміру компенсації.

Крім того, за приписами частини третьої статті 52 Закону суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України. У даному випадку такий штраф підлягає стягненню з відповідача у сумі 5665 грн.

З огляду на наведене суд касаційної інстанції вважає, що судові рішення місцевого і апеляційного господарських судів підлягають залишенню без змін як законні і обґрунтовані.

Доводи ж касаційної скарги стосовно переоцінки доказів не можуть бути взяті Вищим господарським судом України до уваги, оскільки касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 зі справи N 5005/2620/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

  

Суддя:

І. Бенедисюк

Суддя:

Б. Львов

Суддя:

В. Харченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали