ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

26.01.2011 р.

Справа N 9/346

За позовом

Державного підприємства "Українське агентство авторських та суміжних прав"

До

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сімейного відпочинку"

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1,

Про

стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав

Суддя

Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

 

від позивача:

- Юрченко О. П. (дов. N 9 від 07.07.2010 р.);

від відповідача:

- Щербаченко С. С. (дов. б/н від 07.09.2010 року);

від третьої особи

- не з'явився.

У судовому засіданні 26.01.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Українське агентство авторських та суміжних прав" (далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сімейного відпочинку" (далі по тексту - відповідач) про стягнення компенсації за порушення виключних майнових прав в розмірі 86900 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, як організатором, було здійснено проведення гастрольного заходу - концерту Валерії з програмою "По дорозі кохання", який відбувся 13 березня 2010 року у Національному палаці мистецтв "Україна" в місті Києві, під час якого відповідачем було здійснено бездоговірне публічне виконання творів, виключні майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні позивача, а саме: "Человек дождя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, автор музики - ОСОБА_5; "Птица-разлука", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 автор музики - ОСОБА_5; "Нежность моя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_5 (РАТ), автор музики - ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 16, 426, 433 ЦК України, ст. ст. 1, 15, 32, 33, 45, 47 - 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статтями 1, 2 Закону України "Про гастрольні заходи в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. N 35 "Про затвердження Порядку організації та проведення гастрольних заходів", ст. ст. 1, 2, 12, 54, 57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі N 9/346, розгляд справи призначено на 09.09.2010 р.

В судовому засіданні 09.09.2010 р. представником відповідача було подано відзив на позовну заяву відповідно до ст. 59 ГПК України, у якому останній проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У зв'язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових пояснень у справі та необхідністю направлення судових запитів до Головного управління культури та мистецтв КМДА, ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав", ТОВ "Агентство сімейного відпочинку" в судовому засіданні 09.09.2010 р. було оголошено перерву до 30.09.2010 р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 30.09.2010 р. оголошена перерва до 20.10.2010 р. у зв'язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів, а також неотриманням відповіді на судовий запит.

До канцелярії суду 05.10.2010 р. надійшла відповідь на судовий запит. Головним управлінням культури КМДА подано до суду завірену копію програми концерту (міститься в матеріалах справи) з переліком виконавців і творів, надану ТОВ "Агентство сімейного відпочинку" для отримання свідоцтва про проведення гастрольного заходу.

Разом з тим 20.10.2010 р. до канцелярії суду надійшло від представника позивача пояснення по справі відповідно до яких позивач зазначив, що організатором гастрольного заходу являється відповідач, який без укладання ліцензійної угоди з Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" використав твори авторів, виключні майнові авторські права на які перебувають в колективному управлінні позивача

В процесі розгляду даної справи представником відповідача були надані пояснення та додаткові матеріали, а саме: Агентський договір N 1 від 5 жовтня 2009 року, додаткова угода до Договору N 70-В-К від 25.09.2009 р. та додаткова угода N 2 до договору N 70-В-К від 25.09.2009 р. Також в поясненнях відповідач пояснив, що ТОВ "Агентство сімейного відпочинку" надало послуги по сприянню проведення гастрольного заходу з сольною програмою виконавиці під сценічним псевдонімом "Валерія" в Національному Палаці Мистецтв "Україна" в місті Києві фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, яка є організатором гастрольного заходу, у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 20.10.2010 р. відповідно до ст. ст. 27, 77 ГПК України суд залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору СПД-ФО ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як особу, яка за твердженням відповідача є організатором проведення гастрольного заходу - концерту "Валерії" та яка укладала договір з виконавцем (сценічний псевдонім "Валерія") щодо надання послуг, а отже рішення у справі може вплинути на права та обов'язки даної особи щодо сторін у справі та відклав розгляд справи на 24.11.2010 р.

У зв'язку із перебуванням судді Бондаренко Г. П. на лікарняному ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 09.12.2010 р.

В судовому засіданні 09.12.2010 року представниками сторін надано усні пояснення та уточнення по справі.

Представником позивача у судовому засіданні 09.12.2010 року надано додаткові матеріали по справі, а саме: письмові пояснення, в яких позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, копію фіскального чеку, який свідчить про відправлення третій особі позовної заяви з додатками та клопотання про витребування доказів.

Представник третьої особи в судове засідання 09.12.2010 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва у справі N 9/436 від 24.11.2010 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши в судовому засіданні клопотання позивача, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Національного палацу мистецтв "Україна" в місті Києві договір оренди сценічного майданчику, укладений між НПМ "Україна" та організатором гастрольного заходу - концерту Валерії, який відбувся 13.03.2010 року о 19:00 год., в порядку статті 38 ГПК України.

Крім того, суд прийшов до висновку про необхідність в порядку ст. 38 ГПК України за власною ініціативою для повного та об'єктивного вирішення спору витребувати у Головного управління культури КМДА копію свідоцтва про проведення гастрольного заходу - концерту співачки "Валерії", що відбувся 13.03.2010 р., а також про витребування у третьої особи та ОСОБА_2 договір N 70-В-К від 25.09.2009 р., укладений між третьою особою та ОСОБА_2, витребувати у ОСОБА_2 докази надання їй авторами (особами, що володіють виключними авторськими правами) дозволу на публічне виконання музичних творів "Человек дождя", "Птица-разлука", "Нежность моя".

Враховуючи викладені обставини, суд ухвалою від 06.12.2010 р. відклав розгляд справи на 26.01.2011 р., витребував відповідно до ст. 38 ГПК України у Головного управління культури КМДА належним чином завірену копію свідоцтва про проведення гастрольного заходу - концерту "Валерії" у м. Києві в березні 2010 р.; витребував у Національного палацу мистецтв "Україна" договір оренди сценічного майданчику, укладений між НПМ "Україна" та організатором гастрольного заходу - концерту Валерії, який відбувся 13.03.2010 року о 19:00 год.; витребував у ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) належним чином засвідчену копію договору N 70-В-К від 25.09.2009 р. та докази надання їй авторами (особами, що володіють виключними авторськими правами) дозволу на публічне виконання музичних творів "Человек дождя", "Птица-разлука", "Нежность моя".

Через канцелярію господарського суду міста Києва 27.12.2010 р. від Головного управління культури Київської міської державної адміністрації надійшли додаткові документи на вимогу ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2010 р., а саме: завірену копію свідоцтва про проведення гастрольного заходу N 111/032010 від 03.12.2010 р. концерту Валерії, що відбувся 13 березня 2010 року в НПМ "Україна", виданого ТОВ "Агентство сімейного відпочинку" на підставі наданих ним документів.

В судове засідання 26.01.2011 р. представники позивача та відповідача з'явились.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Судом у відповідності з вимогами ст. 811 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є організацію колективного управління, яка діє на підставі Статуту в новій редакції, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 03.02.2003 р. і зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 10.02.2003 р. за N 12080, Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України "Про облік організацій колективного управління" N 3/2003 від 22.08.2003 року та згідно із статтями 47 - 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.93 року N 3792-XII (надалі - Закон) управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права.

Відповідно до своїх повноважень, передбачених положеннями статей 47 - 49 Закону, позивач на території України управляє виключними майновими авторськими правами, на підставі чого укладає з юридичними та фізичними особами угоди (надає дозволи) на використання творів авторів (в тому числі шляхом публічного виконання), проводить збір, розподіл і виплату авторської винагороди, вчиняє захист порушених авторських прав.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідачем, як організатором, було здійснено проведення гастрольного заходу - концерту Валерії з програмою "По дорозі кохання", який відбувся 13 березня 2010 року у Національному палаці мистецтв "Україна" в місті Києві, під час якого відповідачем було здійснено бездоговірне публічне виконання творів, виключні майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні позивача, а саме: "Человек дождя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, автор музики - ОСОБА_5; "Птица-разлука", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 автор музики - ОСОБА_5; "Нежность моя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_5 (РАТ), автор музики - ОСОБА_6, ОСОБА_7.

З цих підстав позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 86900 грн.

Не приймаються судом до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного, а не господарського судочинства, оскільки відповідно до п. 30 рекомендацій Вищого господарського суду від 10.06.2004 р. N 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" організації колективного управління (яким є позивач), діючи в межах наданих їм суб'єктами авторського та/або суміжних прав повноважень, звертаються до господарського суду з позовами на захист прав таких суб'єктів без подання їх довіреностей на право представництва у суді в кожному окремому випадку.

Таким чином, даний спір підвідомчий господарським судам.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3) публічну демонстрацію і публічний показ; 4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 5) переклади творів; 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер; 11) імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.

Статтею 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Так, на підтвердження повноважень позивача на колективне управління виключними майновими авторськими правами ОСОБА_3 способом публічного виконання спірних музичних творів свідчить Угода N 13209 від 12 березня 2002 року на управління виключними майновими правами автора, укладена між позивачем та автором.

Факт передачі в колективне управління позивача музичних творів "Птица-разлука" (текст музичного твору написаний у співавторстві з ОСОБА_4) та "Человек дождя" (текст музичного твору) підтверджують: заява ОСОБА_3 про реєстрацію музичного твору (тексту до музичного твору) "Человек дождя" від 21 березня 2008 року; заява ОСОБА_3 про реєстрацію музичного твору (тексту до музичного твору) "Птица-разлука" від 22 грудня 2009 року.

На підтвердження повноважень позивача на колективне управління виключними майновими авторськими правами ОСОБА_5 способом публічного виконання вищевказаних музичних творів свідчить Угода N 80896 від 9 липня 2005 року на управління виключними майновими правами автора укладена між позивачем та автором.

Факт передачі в колективне управління позивача музичних творів "Птица-разлука" (музика до музичного твору) та "Человек дождя" (музика до музичного твору), підтверджує заява ОСОБА_5 про реєстрацію музичних творів "Птица-разлука" (музика до музичного твору) та "Человек дождя" (музика до музичного твору) від 20 листопада 2007 року.

На підтвердження повноважень позивача на колективне управління виключними майновими авторськими правами ОСОБА_4 способом публічного виконання спірного музичного твору свідчить Угода на управління виключними майновими правами автора N 14394 від 11 лютого 2010 року, укладена між Позивачем та Автором.

Факт передачі в колективне управління позивача музичного твору (текст до музичного твору) "Птица-разлука", написаного у співавторстві з ОСОБА_3, підтверджує заява ОСОБА_4 про реєстрацію музичного твору (текст музичного твору) "Птица-разлука" від 11 лютого 2010 року.

Право позивача здійснювати колективне управління виключними майновими правами автора твору "Нежность моя" ОСОБА_5 (текст музичного твору) підтверджується договором про взаємне представництво інтересів в сфері публічного виконання ("малі права" від 1 вересня 2000 року між Російським авторським товариством (надалі - РАТ) та позивачем) і згідно положень пункту 1 статті 1 якого РАТ надає позивачу виключне право на території України видавати дозволи на "публічне виконання" (у розумінні положень п. 3 статті 1 Договору між РАТ та позивачем від 1 вересня 2000 року) музичних творів з текстом чи без тексту, проводити збір, розподіл і виплату авторської винагороди, вчиняти дії, пов'язані захистом порушених прав на такі твори.

На підтвердження повноважень РАТ на колективне управління майновими авторськими правами способом публічного виконання спірного музичного твору свідчить договір про колективне управління майновими правами автора на колективній основі, укладений між ОСОБА_5 та РАТ від 28 листопада 2008 року N 55116, згідно положень якого Автор передав в колективне управління РАТ на території всіх країн світу (стаття 2 Договору) виключні майнові авторські права на публічне виконання його творів (стаття 1 Договору), які було створено як до укладення даного Договору, так і після.

Факт передачі в колективне управління РАТ музичного твору (текст до музичного твору) "Нежность моя", підтверджує заява ОСОБА_5 про реєстрацію музичного твору (текст до музичного твору) "Нежность моя" від 21 березня 2006 року.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про те, що позивач здійснює колективне управління виключними майновими авторським правами згаданих вище авторів на зазначені вище музичні твори.

Як стверджує позивач, 13 березня 2010 року о 19 годині 00 хвилин у Національному палаці мистецтв "Україна" відбувся концерт Валерії з програмою "По дорозі кохання", організатором якого виступив відповідач. Факт проведення гастрольного вказаного заходу позивач підтверджує наступним: квитками на концерт Валерії (серія АВ N 001705, ряд 16, місце 61, 60; листом Генерального директора Національного палацу мистецтв "Україна"; актом фіксації публічно виконаних творів; відеозаписом концерту Валерії на касету SONY DVM60 N 1).

Твердження відповідача про те, що згідно Агентського договору N 1 від 05.10.2009 р. ТОВ "Агентство сімейного відпочинку" (Агент) надало послуги по сприянню в проведенні гастрольного заходу з сольною програмою виконавиці під сценічним псевдонімом "Валерія" в Національному палаці мистецтв "Україна" в місті Києві фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (Агентство), яка і є організатором гастрольного туру не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного. Відповідно до п. 1.1 Агентського договору агент у порядку і на умовах зобов'язується надати послуги по сприянню Агентству в проведенні виступу з сольною програмою виконавиці під сценічним псевдонімом "Валерія" в Національному палаці мистецтв "Україна" в м. Києві, а Агентство зобов'язується прийняти та оплатити результати цих послуг. Таким чином, з агентського договору N 1 від 05.10.2009 р. (п. 1.1) можна встановити, що послуги надаються по сприянню Агентству в проведенні виступу з сольною програмою виконавицею під сценічним псевдонімом "Валерія", а не проведенні гастрольного заходу. Також, з вказаного договору неможливо встановити дату проведення виступу.

Факт того, що саме відповідач є організатором вищевказаного гастрольного заходу, підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме: Свідоцтвом про проведення гастрольного заходу серії КВ N 111/032010, видане Головним управлінням культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ТОВ "Агентство сімейного відпочинку"; програмою гастрольного заходу, наданою на запит суду, договором N 127/2009 від 28 вересня 2009 р., укладений між ДП "Національний палац мистецтв "Україна" і ТОВ "Агентство сімейного відпочинку"; Додатковою угодою N 1 до Договору N 127/2009 від 28.09.2009 р., укладеною між ДП "Національний палац мистецтв "Україна" і ТОВ "Агентство сімейного відпочинку" .

Як стверджує позивач, згідно даних моніторингу 13 березня 2010 року з 19 год. 20 хв. по 20 год. 11 хв. у приміщенні Національного палацу мистецтв "Україна", який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 103 (Червоноармійська), зафіксовано публічне виконання музичних творів, виключні майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні позивача. Відповідно до даних ідентифікації комісією було виявлено публічне виконання наступних творів: "Человек дождя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, автор музики - ОСОБА_5; "Птица-разлука", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, автор музики - ОСОБА_5; "Нежность моя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_5 (РАТ), автор музики - ОСОБА_6, ОСОБА_7.

На підставі проведеного моніторингу представниками позивача складено Акт, в якому зафіксовано: організатора гастрольного заходу - ТОВ "Агентство Сімейного Відпочинку", дату його проведення - 13 березня 2010 року та публічно виконані музичні твори. Фіксація здійснювалася з використанням відеокамери Canon MVX30i на касету SONY DVM60N 1.

Разом з тим 16.03.2010 р. позивачем було складено Акт ідентифікації творів N 16-03-10, в якому вказано про те, що в Національному палаці мистецтв "Україна" 13.03.2010 р. було виявлено публічне виконання творів: "Человек дождя", "Прица-разлука", "Нежность моя" .

Щодо складених позивачем акта фіксації публічного виконання творів від 13 березня 2010 року та акта ідентифікації творів N 16-03-10 від 16.03.2010 р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 674 від 17 травня 2002 року (N 674-2002-п) (зі змінами та доповненнями) Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності функції контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 року (N 3792-XII), покладено на державного інспектора з питань інтелектуальної власності, який може проводити перевірки у тому числі за письмовими зверненнями суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав з залученням їх до проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка була здійснена без участі керівника ТОВ "Агентство сімейного відпочинку" або особи, яка його замінює, чи/або у разі їх відсутності - повноважної особи суб'єкта господарювання, а також акті перевірки відсутня достовірна інформація щодо технічних засобів та способу трансляції твору.

Акт фіксації публічного виконання творів від 13 березня 2010 року складено в присутності представників громадськості, які підписали Акт, проте в цьому Акті не зазначено, які саме твори, по яких порушено авторське право, публічно виконувались. В акті лише зафіксовано, що виконувались музичні твори з текстом з репертуару Валерії.

Разом з тим Акт ідентифікації творів N 16-03-10 від 16.03.2010 р., на який посилається позивач, також не може бути прийнятий судом як належний доказ, оскільки складений через три дні після складання Акта фіксації публічного виконання творів від 13.03.2010 р.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, Акт фіксації публічного виконання творів від 13 березня 2010 року та Акт ідентифікації творів N 16-03-10 від 16.03.2010 р., не є беззаперечними доказами публічного виконання музичних творів, виключні майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні позивача: "Человек дождя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, автор музики - ОСОБА_5; "Птица-разлука", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 автор музики - ОСОБА_5; "Нежность моя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_5 (РАТ), автор музики - ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Беззаперечним доказом, який приймається судом до уваги, є подана Головним управлінням культури Київської міської державної адміністрації, на виконання судового запиту від 09.09.2010 р. N 06-37.1/2705, копія програми гастрольного заходу - виступу з сольною програмою виконавиці під сценічним псевдонімом "Валерія" в Національному палаці мистецтв "Україна" в місті Києві, надана Головному управлінню культури Київської міської державної адміністрації ТОВ "Агентство сімейного відпочинку" у відповідності до чинного законодавства для отримання свідоцтва для проведення гастрольного заходу 13.03.2010 р. Аналізуючи перелік усіх творів, що будуть виконуватись під час виступу з сольною програмою виконавиці під сценічним псевдонімом "Валерія" в Національному палаці мистецтв "Україна" в місті Києві, суд встановив відсутність в даному переліку твір "Птица-разлука", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 автор музики - ОСОБА_5.

Таким чином, належними засобами доказування підтверджується публічне виконання двох музичних творів "Человек дождя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, автор музики - ОСОБА_5; "Нежность моя", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_5 (РАТ), автор музики - ОСОБА_6, ОСОБА_7, виключні майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні позивача.

Публічне виконання твору "Птица-разлука", виконавець - Валерія, автор слів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 автор музики - ОСОБА_5 під час виступу з сольною програмою виконавиці під сценічним псевдонімом "Валерія" в Національному палаці мистецтв "Україна" в місті Києві 13.03.2010 р. не підтверджено належними доказами.

Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами (ч. 5 ст. 32, п. "б" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Відповідно до ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до вимог, встановлених ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Таким чином, позивач, як організація колективного управління видає дозволи на використання об'єктів авторського права, а оскільки відповідач за дозволом не звертався, то останній здійснив порушення виключних майнових авторських прав, колективним управлінням якого здійснює позивач.

Згідно ч. 4 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" організатори гастрольних заходів - суб'єкти господарювання, що займаються організацією гастрольних заходів на території України і статутними документами яких передбачено таку діяльність. Згідно ст. 2 цього Закону гастролі проводяться на підставі договорів, укладених відповідно до закону. Порядок організації і проведення гастрольних заходів визначається Кабінетом Міністрів України. Організатори гастрольних заходів несуть відповідальність за дотримання положень законодавства України про авторські і суміжні права.

Відповідно до пункту 3 Порядку організації та проведення гастрольних заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року N 35, гастрольні заходи проводяться організаторами на підставі договорів, укладених відповідно до закону з гастролерами, власниками (уповноваженими ними органами чи особами) стаціонарних сценічних майданчиків та іншими підприємствами, установами та організаціями.

Крім того, пунктом 13 вказаного Порядку передбачено обов'язок організаторів гастрольних заходів, гастролерів, підприємств, установ та організацій, залучених до організації та проведення гастрольних заходів, а також власників стаціонарних сценічних майданчиків у межах своїх повноважень забезпечувати дотримання вимог законодавства про культуру, авторські та суміжні права, захист прав споживачів.

Таким чином, як Законом України "Про гастрольні заходи в Україні", так і вищевказаним Порядком передбачено обов'язок відповідача забезпечувати дотримання авторських та суміжних в межах своїх повноважень під час проведення гастрольних заходів, а саме отримувати дозволи (ліцензійні договори) на використання творів та сплачувати авторську винагороду за їх використання.

Так, відповідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно частини 3 статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору. Договори про передачу справ на використання творів укладаються лише в письмовій формі. Частиною 5 статті 15 цього Закону передбачено право суб'єкта авторського права на винагороду за будь-яке використання твору, за винятком випадків, передбаченими статтями 21 - 25 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає наступне, відповідач є організатором гастрольного заходу, який у відповідності до норм Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" визначається як суб'єкт господарювання, який займається організацією гастрольних заходів на території України, є користувачем спірних музичних творів з текстом. Саме відповідач отримав за рахунок зазначених авторів прибуток з факту використання їх творів шляхом публічного виконання, а тому обов'язок по виплаті авторської винагороди за публічне виконання творів покладено на відповідача, оскільки він є особою, яка реалізувала право на публічне виконання при здійсненні публічного виконання творів в рамках концерту Валерії, що відбувся 13 березня 2010 р. в Національному палаці мистецтв "Україна".

Оскільки зазначена обставина відповідачем належними доказами не спростована, а також враховуючи, що відповідачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності використання творів, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача дозволу на їх використання.

Разом з тим позовна вимога про стягнення з відповідача компенсації в розмірі 86900 грн. за порушення майнових авторських прав позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Пунктом 33 рекомендації президії Вищого господарського суду України N 04-5/1107 від 10.06.2004 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" передбачено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно - або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

Позивач в обґрунтування заявленого розміру компенсації посилається на те, що відповідно до ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" компенсація за порушення авторського права може становити від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, а тому, беручи до уваги масштаби проведеного гастрольного закладу, а також те, що відповідачем умисно допущено порушення законодавства України про авторське право і суміжні права, позивач вважає, що компенсація за кожен твір повинна становити в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що складає суму 86900 грн.

Згідно зі ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Як передбачено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на незначний обсяг порушення, недоведеність позивачем належними засобами доказування здійснення відповідачем публічного виконання твору "Птица-разлука", недоведеність, що відповідачем умисно допущено порушення законодавства України про авторське право і суміжні права, приймаючи до уваги одноразове використання відповідачем вищезазначених об'єктів авторського права, суд, з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, вважає за можливе стягнути з відповідача компенсацію у розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат, що на день прийняття рішення складає 26070 грн. (10 x 869 x 3 = 26070).

Як передбачено ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів N 7-93 від 21.01.93 р. "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються позивачі за позовами, що випливають з авторського права. Згідно з Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 1258 від 21.12.2005 р., розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення у господарських справах, визначається для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою.

Статтею 49 ГПК України встановлено, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Отже, оскільки позивач звільнений від сплати державного мита, державне мито підлягає стягненню в доход бюджету з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та з огляду на часткове задоволення позовних вимог позивача, з відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України 260,70 грн. державного мита.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сімейного відпочинку" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, код 34453644) на користь Державного підприємства "Українське агентство з авторських прав та суміжних прав" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34, код 31025266) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 26070 (двадцять шість тисяч сімдесят) гривень 00 коп. компенсації.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство сімейного відпочинку" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, код 34453644) до Державного бюджету України 260 (двісті шістдесят) гривень 70 коп. державного мита.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 31.01.2011 р.

 

Суддя

Г. П. Бондаренко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали