ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07.04.2011 р.

N К-31207/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі - Цуркана М. І. (головуючий), Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, що переглядається за касаційною скаргою Полтавського обласного центру зайнятості на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 4 червня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року, установила:

У червні 2009 року Полтавський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат на професійне навчання.

Посилаючись на те, що відповідач належним чином не відвідував курси професійного навчання, оплату яких здійснив центр зайнятості, просили стягнути з ОСОБА_1 суму вартості навчання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 4 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

У касаційній скарзі Полтавський обласний центр зайнятості, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовивши у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком виходили з того, що ця справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів.

Стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлює компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Зокрема, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України (в редакції на час звернення до суду з цим позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом статті 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (стаття 3 КАС України).

Пунктом 8 частини першої статті 3 КАС України передбачено, що позивачем у адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно статті 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з приписів наведених правових норм, суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи виключно у випадках, коли таке його повноваження прямо встановлено законом.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно статті 10 наведеного Закону управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Представниками держави є представники від центральних органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у частинах 2 та 3 передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року N 803-XII для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Цим же Законом у статті 19 визначені повноваження Державної служби зайнятості та її структурних підрозділів, зі змісту якої не вбачається наявності у центру зайнятості права звертатись на виконання своїх владних управлінських функцій до адміністративного суду з позовом про відшкодування збитків.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у органів Державної служби зайнятості передбачених законом повноважень звертатись до адміністративного суду з позовами до фізичних осіб про стягнення неправильно нарахованих чи виплачених коштів, оскільки такі вимоги за своєю сутністю є вимогами про відшкодування шкоди і відносяться до компетенції судів цивільної юрисдикції.

Оскільки підстави позову випливають зі спірних відносин, що мають цивільно-правовий характер, і він не пов'язаний безпосередньо зі здійсненням відповідачем владних управлінських повноважень, цей спір не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції та не може ними розглядатися.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, висновки судів про відмову у відкритті провадження у справі є правильними, доводи, викладені в касаційній скарзі їх не спростовують та не дають підстав вважати що рішення судів ухвалені з порушеннями норм процесуального права.

За правилами частин першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 4 червня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

М. І. Цуркан

 

О. В. Калашнікова

 

К. Г. Леонтович

 

С. Я. Чалий

 

Л. Т. Черпіцька

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали