ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.09.2010 р.

N 7/155-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Кочерової Н. О., суддів - Студенця В. І., Владимиренко С. В., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року у справі N 7/155-09 господарського суду Херсонської області за скаргою закритого акціонерного товариства "Красень" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні за позовом акціонерного комерційного банку "Форум" до закритого акціонерного товариства "Красень" про стягнення 562046,80 грн. та звернення стягнення на заставлене майно (за участю представників: позивача - Савчак С. П., дов. від 07.06.2007 року; відповідача - не з'явилися; ВДВС - не з'явилися), встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 року, яке набрало законної сили, стягнуто з закритого акціонерного товариства "Красень" на користь акціонерного комерційного банку "Форум" заборгованість у розмірі 562046,80 грн. та судові витрати. Звернуто стягнення присудженої суми на заставлене за договором застави майно, яке належить закритому акціонерному товариству "Красень" згідно переліку, наведеному у рішенні.

На виконання вищевказаного рішення 03.12.2009 року господарським судом Херсонської області було видано наказ N 7/155-09.

24.12.2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні відкрито виконавче провадження ВП N 16574290 по виконанню виданого наказу.

В лютому 2010 року закрите акціонерне товариство "Красень" звернулося до господарського суду зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, в якій просило визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби, що полягає в невиконанні вимог щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження незаконною, а також просило зобов'язати державних виконавців зупинити виконавче провадження ВП N 16574290 по виконанню наказу N 7/155-09 від 03.12.2009 року.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що господарським судом порушено справу про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що є підставою для зупинення виконавчого провадження з виконання наказу про стягнення з нього боргу шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.03.2010 року (Н. О. Задорожна) скаргу залишено без задоволення.

Ухвала мотивована тим, що у даному випадку введений у справі про банкрутство відповідача мораторій не поширюється на правовідносини сторін при здійсненні виконавчого провадження.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року (судді: С. Г. Антонік - головуючий, Л. П. Кагітіна, Т. М. Шевченко) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а скаргу задоволено.

Визнано бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні при виконанні рішення господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 року у справі N 7/155-09 незаконною та зобов'язано державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні зупинити виконавче провадження ВП N 16574290, порушене 24.12.2009 року про стягнення з закритого акціонерного товариства "Красень" на користь акціонерного комерційного банку "Форум" грошових коштів та звернення стягнення на майно.

При цьому, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюються на всі вимоги кредиторів, окрім тих, що передбачені ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", у тому числі і на вимоги кредиторів, що забезпечені заставою.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк Форум" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 21.01.2010 року господарським судом Херсонської області порушено справу про банкрутство закритого акціонерного товариства "Красень" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлено в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який встановлює особливий порядок задоволення грошових вимог кредиторів до боржника та не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку.

Як визначено в ст. 1 зазначеного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Виключний перелік вимог кредиторів, на які дія введеного мораторію не поширюється визначено в ч. 5 та ч. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в яких вказано, що мораторій не поширюється на задоволення вимог на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Отже, на всі інші вимоги кредиторів введений ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство мораторій поширює свою дію, у тому числі на вимоги кредиторів, що забезпечені заставою, про що правильно зазначив господарський суд апеляційної інстанції.

Посилання місцевого господарського суду на п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", в якій вказано, що в разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання, не можуть братися до уваги, з огляду на наступне.

Зі змісту ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, вносяться до реєстру вимог кредиторів, а також окремо до реєстру вносяться відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

В ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" лише передбачає право заставодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна та право пред'явлення вимоги у випадку порушення справи про банкрутство боржника незалежно від строку виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, а порядок реалізації цих прав врегульовано Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому висновок господарського суду першої інстанції стосовно того, що зазначені Закони суперечать один одному є помилковим.

Як визначено в ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, Закон України "Про виконавче провадження" зобов'язує державних виконавців зупиняти виконавче провадження в разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні при виконанні рішення господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 року є незаконною та вважає, що апеляційний господарський суд цілком правомірно зобов'язав його зупинити виконавче провадження, порушене для примусового виконання зазначеного рішення.

Доводи відділу державної виконавчої служби про те, що відповідно до ч. 6 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про зупинення виконавчого провадження у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника виноситься в усіх випадках, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно, не заслуговують на увагу, оскільки нормами вказаної статті врегульовано правовідносини між іншими, ніж у даній справі, суб'єктами.

За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги та для зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року у справі N 7/155-09 без змін.

 

Головуючий суддя

Н. Кочерова

Судді:

В. Студенець

 

С. Владимиренко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали