ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 15 березня 2011 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Васильченко Н. В. (головуючого), Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Черпіцької Л. Т., Чалого С. Я. (суддів), розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Фермерського господарства "П." на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. у справі за позовом Фермерського господарства "П." до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Управління агропромислового розвитку Брезнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області про стягнення коштів, встановила:

Позивач звернувся до суду із позовом до Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області та Управління агропромислового розвитку Миколаївської РДА про зобов'язання відповідача виплатити кошти, виділені як субвенцію з бюджету для часткової компенсації втрат в сумі 57000 грн. та стягнення цих коштів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 р. позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд керувався тим, що внаслідок стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 р., посіви сільськогосподарських культур позивача були затоплені і знищені наслідками стихії, внаслідок чого йому заподіяно збитків. Посилаючись на те, що відповідачем не було дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2008 р. N 689, якою затверджено Порядок використання у 2008 р. субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 р., суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Миколаївської РДА коштів в розмірі 57000 грн., виділених як субвенцію з бюджету для часткової компенсації втрат, заподіяних стихійним лихом.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 р. скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідачем не було порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки відповідно до п. 8 Порядку використання у 2008 р. субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської. Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 р. Миколаївською РДА в межах своїх повноважень було прийнято розпорядження про часткову компенсацію втрат сільськогосподарським підприємствам та подано його на затвердження до Миколаївської районної ради, яка з мотивів відсутності законних підстав для виплати позивачу бюджетних коштів вказане розпорядження не затвердила.

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. скасувати, залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 р. Скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження обставин, обґрунтованості застосування норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом N 16 від 4 серпня 2008 р. Управління агропромислового розвитку Миколаївської РДА створено комісію по визначенню переліку сільськогосподарських підприємств, які мають право на використання субвенцій з державного бюджету для ліквідації стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 р.

6 серпня 2008 р. позивачем подано заяву голові комісії по визначенню переліку сільськогосподарських підприємств, які мають право на використання субвенцій з державного бюджету для ліквідації наслідків стихійного лиха, про відшкодування збитків, нанесених внаслідок стихійного лиха, в результаті чого загинули посіви культур.

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації "Про часткову компенсацію втрат сільськогосподарським підприємствам Львівщини, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася 23 - 27 липня 2008 р., за рахунок субвенції з державного бюджету обласному бюджету" від 18 серпня 2008 р. N 840/0/5-08 затверджено реєстр підприємств для здійснення часткової компенсації втрат, нанесених стихією та розподілено субвенції з державного бюджету обласному бюджету між місцевими бюджетами та Миколаївському району виділено 911095 грн. Відповідно до додатка до вказаного розпорядження у реєстр підприємств для здійснення часткової компенсації втрат, по Миколаївському району включено позивача, сума часткової компенсації втрат якого становить 57000 грн.

Розпорядженням голови Миколаївської РДА "Про часткову компенсацію втрат сільськогосподарським підприємствам, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася 23 - 27 липня 2008 р., за рахунок субвенції з державного бюджету" від 21 серпня 2008 р., N 395 збільшено видаткову частину районного бюджету по КФК 210120 "Видатки на ліквідацію стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 року" згідно з реєстром сільськогосподарських підприємств на суму 911095 грн. Згідно з додатком до даного розпорядження у реєстр сільськогосподарських підприємств для здійснення часткової компенсації позивача не включено, а сума 57000 грн. залишилась нерозподіленою. Водночас, розпорядженням голови Миколаївської РДА за від 29 вересня 2008 р. N 495 внесено зміни в додаток до розпорядження від 21 серпня 2008 р. N 395 та нерозподілену суму 57000 грн. спрямовано на часткову компенсацію втрат позивача.

Правильним є посилання суду апеляційної інстанції на Порядок використання у 2008 р. субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 р., затверджений постановою КМУ від 2 серпня 2008 р. N 689. Відповідно до п. 8 вказаного Порядку райдержадміністрації та виконавчі органи міських (міст обласного значення) рад після отримання рішення про виділення субвенції протягом двох робочих днів: забезпечують підготовку та подання до відповідної місцевої ради проекту рішення про внесення змін до місцевого бюджету; у разі неможливості прийняття рішення на сесії місцевої ради райдержадміністрації та виконавчі органи міських (міст обласного значення) рад забезпечують розподіл субвенції між головними розпорядниками коштів відповідного місцевого бюджету та в установленому порядку оформляють розподіл спільним розпорядженням голів райдержадміністрації та районної ради або керівника виконавчого органу міської ради та голови міської ради з наступним затвердженням відповідно районною та міською радою. Копії розпорядження надсилаються облдержадміністраціям та органам Державного казначейства, в яких обслуговуються кошти відповідного місцевого бюджету.

Відмовляючи в стягненні з Миколаївської РДА коштів, виділених як субвенцію з бюджету для часткової компенсації втрат, заподіяних стихійним лихом, апеляційний суд правомірно виходив з того, що відповідно до п. 8 Порядку Миколаївською РДА в межах своїх повноважень було прийнято розпорядження про виділення позивачеві 57000 грн. за рахунок субвенції з бюджету для часткової компенсації втрат, заподіяних стихійним лихом. Зазначене розпорядження було подано на затвердження сесії Миколаївської районної ради, проте районна рада з мотивів відсутності законних підстав для виплати позивачу бюджетних коштів вказане розпорядження не затвердила, відповідно кошти не виділила.

Враховуючи те, що позивачем не було заявлено вимог щодо протиправності дій або бездіяльності Миколаївської районної ради, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства України. Апеляційним судом правильно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття неправильного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАСУ суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючисьстаттями 220, 222, 224, 230, 231 КАСУ, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "П." залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАСУ ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАСУ.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали