ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26.10.2010 р.

N К-10660/09

Ухвалу скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 16 травня 2011 року) (Постанова)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого судді - Горбатюка С. А. (доповідач), суддів: Весельської Т. Ф., Мироненка О. В., Мороз Л. Л., Ситникова О. Ф., провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (далі - УПСЗН) Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за касаційною скаргою УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року, встановила:

У вересні 2008 року ОСОБА_1 у Орджонікідзевському районному суді м. Маріуполя Донецької області пред'явила позов до УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення.

Вимоги обґрунтовувала тим, що вона є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2 і перебуває на обліку у УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області.

Відповідно до статті 48 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон N 796) має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати періодично підвищувався, але відповідач при виплаті допомоги ці обставини не брав до уваги та у період з 2000 року по 2008 рік виплачував їй щорічну допомогу в розмірі, встановлену постановами Кабінету Міністрів України.

Вважає, що такі розміри щорічної допомоги визначені без урахування положень статті 48 Закону N 796.

З урахуванням змін до позовних вимог просила стягнути з УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області заборгованість з виплати щомісячної допомоги на оздоровлення за 2003 - 2005 роки та 2007 рік.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року, позов ОСОБА_1 до УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення задоволено частково.

Зобов'язано УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги на оздоровлення за 2003 рік в розмірі 539,30 грн., за 2004 рік в розмірі 599,30 грн., за 2005 рік в розмірі 854,30 грн., за 2007 рік в розмірі 1305 грн., а всього 3297,90 грн.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області незаконними, відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судом першої інстанції та апеляційним судом у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2.

У 2003 - 2005 роках УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області ОСОБА_1 було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі по 15,70 грн. за кожний рік та у 2007 році - 75 грн.

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення, яка виплачується особам, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Положеннями Закону N 796 України визначено основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки, відповідно до частини першої статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Законом N 796 Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема, допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині першій статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, встановлений ще в 1996 році Кабінетом Міністрів України розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався, а тому, не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки в наступному будь-яких рішень із цих питань Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України не приймалось, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону N 796 та положення інших законів щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на кожен рік.

Крім того, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, і тому, враховуючи частину третю статті 22 Конституції України, звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України N 796, є безпідставним.

Суди обґрунтовано виходили з того, що відповідно до частини четвертої статті 48 Закону N 796 (в редакції Закону України від 11 липня 2001 року N 2638-III), пункту 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року N 256 (із змінами і доповненнями), обов'язок здійснювати виплати щорічної допомоги на оздоровлення на органи соціального захисту населення покладено саме з 2003 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій, постановляючи рішення у справі, дійшли вірного висновку про те, що Законами України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік", "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2005 рік"," Про Державний бюджет України на 2007 рік", розмір мінімальної заробітної плати неодноразово збільшувався, але УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області неправомірно здійснювало позивачу виплати на оздоровлення за період 2003 - 2005 роки та 2007 рік в розмірі, який не відповідав розміру, встановленому статтею 48 Закону N 796.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів та встановлених обставин справи.

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

За правилами частини першої статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235 - 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий суддя

С. А. Горбатюк

Судді:

Т. Ф. Весельська

 

О. В. Мироненко

 

Л. Л. Мороз

 

О. Ф. Ситников

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали