ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06.10.2011 р.

N К-9125/09

Ухвалу скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 16 січня 2012 року) (Постанова N 21-427а11)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів: Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Черпіцької Л. Т, Леонтович К. Г., Чалого С. Я., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 р. у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, за участю прокурора, про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків в розмірі 13050,60 грн. та фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 335343,41 грн., встановила:

У листопаді 2007 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось з позовною заявою до суду про стягнення з відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради недоїмки по сплаті страхових внесків та фінансових (штрафних) санкцій.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2007 р. позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто з відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 13050,60 грн. та фінансові (штрафні) санкції у розмірі 335343,41 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 р. рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 13050,60 грн. недоїмки. В частині вимог про стягнення 335343,41 грн. штрафних санкцій - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції з мотивів невірного застосування апеляційним судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави до її задоволення.

Вирішуючи спір по суті, апеляційний суд правильно послався на п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", згідно якого страхувальник зобов'язаний нараховувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ст. 57 Закону України "Про освіту" від 23.05.91 р. N 1060 держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам ряд гарантій, в тому числі надбавку за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років -20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, та допомогу на оздоровлення.

Відповідно до умов ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон України N 2240) та ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - Закон України N 2213) базою для здійснення нарахувань страхових внесків до Фонду є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. N 108/95 (далі - Закон України N 108/95), та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889 (далі - Закон України N 889).

Згідно ст. 2 Закону України N 108/95 та п. п. 2.2.2, 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. N 5, зазначені виплати (надбавка за вислугу років,допомога на оздоровлення - далі виплати) відносяться до фонду оплати праці.

Відповідно до умов п. п. 4.2.1 та 4.4 Закону України N 889 вказані виплати включаються до складу загального місячного оподаткованого доходу та є базою (об'єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України і внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Для забезпечення виконання ст. 57 Закону N 1060 прийнято Закон України "Про реструктуризацію заборгованості виплат, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" від 23.12.91 р. N 1060 педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 09.09.2004 р. N 1994, який регулює правовідносини що склалися у зв'язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту".

Постановою Кабінету Міністрів від 19.09.2005 р. N 934 "Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" затверджений Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, п. 4 якого передбачено, що відрахуваннях з виплат, передбачені законодавством, здійснюються в установленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів від 25.05.2006 р. N 745 "Деякі питання пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка є чинною з 02.06.2006 р., доповнено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки N 934. Згідно доповнень на суми виплат, які нараховані і виплачені у відповідності до постанови Кабінету Міністрів N 934 від 19.09.2005 р., страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням не нараховуються починаючи з 02.06.2006 р.

Перевіркою, проведеною позивачем 16.02.2007 року, за результатами якої складено акт від 16.02.2007 р., встановлено, що відповідач в грудні 2005 р. та квітні 2006 р. не перерахував страхові внески до Фонду в сумі 13050,60 грн. із загальної суми виплат 335343,41 грн.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 041 від 02.03.2007 р. у зв'язку з неповною сплатою страхових внесків відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради нараховано 13050,60 грн. недоїмки та застосовано штрафні санкції в розмірі заниженої суми заробітної плати 335 343,41 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій правильно послався на приписи абз. 4 п. 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", яка стала підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати. Фактів приховування або заниження суми заробітної плати позивач не допускав, а лише неналежним чином визначав базу нарахування страхових внесків. Відповідальність за абз. 4 п. 1 статті 30 Закону може наставати лише за наявності сукупності таких обов'язкових умов: - коли внески, які не сплачено, передбачені законодавством (при оцінці якого варто зазначити, що однією з складових принципу верховенства права, що визначена Європейським судом з прав людини, є вимога про якість закону); - наявності умислу на приховування (синонім укривання) від сплати внесків, про що може свідчити, наприклад, перекручування звітності, підробка документів, тощо; - наявності вини.

Враховуючи вищевикладене, рішення апеляційного суду про часткове задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 р. залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України.

З оригіналом згідно: суддя Н. Васильченко

 

Суддя

Н. В. Васильченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали