ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.02.2012 р.

Справа N 37/257

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Дерепи В. І., суддів - Бондар С. В., Грека Б. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Національного банку України (за участю представників: в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву та Київській області - від позивача: Бондарчук І. В., від відповідача: Задвернюк М. І.) на рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі N 37/257 за позовом Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву та Київській області до Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" про стягнення 34544903 грн., встановив:

05.08.2011 року Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву та Київській області (далі - позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (далі - відповідач) про стягнення 34544903 грн. пені, в тому чисті за несвоєчасне погашення кредитів - 34481756,16 грн. та за несвоєчасну сплату процентів у сумі 63146,84 грн.

Згідно до позовної заяви штрафні санкції нараховані за невиконання умов 13 кредитних договорів.

Рішенням господарського суду міста Києва 14.09.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що позивачем пропущено строк позовної давності в один рік.

Позовна давність застосована на підставі заяви відповідача про застосування позовної давності до спірних правовідносин, як зазначено в рішенні суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущений строк позовної давності і відповідно, це було підставою для відмови в позові.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року, яку прийнято у справі повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу на наступні обставини: відповідачу неодноразово надсилались вимоги щодо погашення нарахованої пені. Відповідач просив не застосовувати до нього штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитами рефінансування. Позивач зазначає про те, що хоча строк позовної давності для стягнення пені минув, статтями 263, 264 ЦК України передбачені підстави для зупинення і переривання перебігу позовної давності. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна подія. Позивач вважає, що цією подією є фінансова криза. На думку позивача, перебіг позовної давності зупинився 22.07.2009 року (з дня дати набуття чинності постанови НБУ від 22.07.2009 року N 421 "Про окремі питання діяльності банків в період фінансово економічної кризи" (далі - постанова)) та продовжився з 07.07.2010 року з наступного дня після скасування постанови.

Відповідно до п. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідач вчиняв дії, які свідчать про визнання ним своєї заборгованості по кредитних договорах та просив позивача не стягувати пеню, це підтверджується копіями листів відповідача від 17.12.2010 року, від 30.05.2011 року, 09.06.2011 року та від 29.06.2011 року, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В позовній заяві фактично об'єднано суму штрафних санкцій за 13-тю кредитними договорами, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно до розрахунків позивача (т. 1 а. с. 26 - 34), період, за якій він звернувся з позовом про стягнення пені, становить: пеня за несвоєчасне повернення кредитів нарахована за період з 27.05.2009 року по 31.01.2010 року; пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитними договорами нарахована за період з 21.09.2009 року по 28.12.2009 року.

До матеріалів справи (т. 7 а. с. 41 - 53) залучено листування сторін щодо штрафних санкцій за договорами, які зазначені в позовній заяві.

14.12.2010 року за N 06-118 на адресу відповідача надіслано листа (електронною поштою) позивачем, в якому зазначено, що станом на 13.12.2010 року загальна сума пені за невиконання умов кредитних договорів складає 34562902,98 грн. В листі перелічені договори, за невиконання яких позивач (в позовній заяві) просить стягнути пеню.

На зазначений лист відповідачем дана відповідь від 17.12.2010 року, в якій зазначається, що відповідно до постанов НБУ пролонговано строки дії кредитних договорів, укладених між НБУ та АБ "Укргазбанк" без стягнення пені за прострочені дні користування кредитами. Постановою Правління НБУ відстрочено сплату нарахованих відсотків за пролонгованими кредитами. Відповідач просить скасувати пеню, яку йому нараховано.

27.05.2011 року на адресу відповідача надіслано листа електронною поштою, в якому зазначається, що в зв'язку із несвоєчасним поверненням заборгованості та сплатою в повному обсязі процентів за зазначеними кредитними договорами (в листі зазначена низка кредитних договорів) НБУ у період з 27.05.2009 року по 28.12.2009 року нарахована пеня, яка станом на 20.05.2011 року становить 34544903 грн. (зазначена сума дорівнює сумі позовних вимог). Позивач пропонує відповідачу у строк до 01.06.2011 року сплатити зазначену пеню.

30.05.2011 року на адресу позивача відповідачем надіслано електронною поштою листа N 1144/4677/2011 щодо погашення пені в сумі 34544903 грн.

В лисі зазначається, що відповідачем було реструктуризовано всю існуючу заборгованість перед НБУ на суму 3836600000 грн., в зв'язку з цим відповідач просить скасувати пеню, яка йому нарахована.

09.06.2011 року на адресу позивача відповідачем надіслано листа N 1144/4942/2011. В зазначеному листі відповідач зазначає, що для стягнення нарахованої банку пені в претензійно правовому порядку відсутні правові підстави у зв'язку з закінченням строків, передбачених статтею 232 ГК України. Відповідач просить не стягувати нараховану йому пеню, зважаючи на частку держави в його статутному капіталі, і на те, що при пролонгації кредитів рефінансування банк діяв у відповідності до вимог нормативно-правових актів НБУ.

20.06.2011 року на адресу відповідача позивачем надіслано листа N 47-112/8295-7498 (електронною поштою), в якому зазначено, що відповідачу необхідно виконати всі свої зобов'язання за кредитними договорами у повному обсязі.

Позивач зазначає (в листі), що у разі надання відповідачем обґрунтування щодо неможливості сплатити пеню одноразово у повному обсязі, у зв'язку із недостатнім обсягом високоліквідних коштів та можливим негативним впливом такої сплати на фінансовий стан відповідача, НБУ розгляне питання щодо встановлення графіку сплати суми нарахованих штрафних санкцій на строк до 01.01.2012 - щомісячно рівними частинами.

Листом від 29.06.2011 року N 118/5482/2011 відповідач повідомив, що у кожному випадку укладання додаткових угод за кредитами рефінансування відповідач діяв на умовах, запропонованих НБУ, і застосування штрафних санкцій при цьому не передбачалось. Відповідач просить позивача, зважаючи на правовий статус банку та частку держави у його статутному фонді, послідовне дотримання відповідачем вимог НБУ при пролонгації кредитів рефінансування і те, що відповідач знаходиться в стадії фінансового оздоровлення, не вживати заходів до стягнення з відповідача пені.

Згідно із ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) - п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Листування сторін, яке залучено до матеріалів справи, свідчить про те, що відповідач фактично визнавав ту обставину, що по відношенню до нього можуть бути застосовані штрафні санкції за кредитними договорами, невиконання яких стало підставою позовних вимог, та просив скасувати (не нараховувати) по відношенню до нього пені, тобто визнавав свій обов'язок по сплаті пені.

Враховуючи викладене, слід вважати, що судами необґрунтовано не застосовано ч. 1 ст. 264 ЦК України щодо переривання строку позовної давності по відношенню до правовідносин, які склалися між сторонами у справі.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що рішення, прийняті у справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам необхідно з'ясувати, як переривання строку позовної давності впливає на відносини між сторонами.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

1. Касаційну скаргу Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву та Київській області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі N 37/257 скасувати.

3. Справу N 37/257 направити до господарського суду міста Києва для нового розгляду у іншому складі суду.

 

Головуючий, суддя

В. І. Дерепа

Судді:

С. В. Бондар

 

Б. М. Грек

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали