ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27.09.2010 р. 

N 22/39-13/297 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Грека Б. М., суддів - Жаботиної Г. В., Ковтонюк Л. В., у відкритому судовому засіданні (за участю представників сторін: від позивача - К. В. В., від відповідача - не з'явився, від третьої особи - Ф. В. А., від прокуратури - С. Н. В.), розглянувши касаційне подання заступника прокурора м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 р. у справі N 22/39-13/297 господарського суду м. Києва за позовом Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Міністерство охорони здоров'я України про стягнення пені та штрафних санкцій, встановив:

Державне підприємство для постачання медичних установ "Укрмедпостач" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс" про стягнення пені у розмірі 225355,62 грн. та штрафні санкції у розмірі 378805,00 грн., а загалом 604160,62 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.10.2008 р. (суддя Р. І. Самсін) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням господарського суду м. Києва від 06.10.2008 р., Державне підприємство для постачання медичних установ "Укрмедпостач" подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 р. (судді: Л. О. Кондес, С. В. Куровський, Ю. Б. Михальська) апеляційну скаргу Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2008 р. у справі N 22/39 скасовано, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс" на користь Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" 604160,62 грн. штрафних санкцій, 6041,61 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 20000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс" в доход Державного бюджету України 3020,80 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Емансіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2009 р. касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Емансіс" задоволено частково, рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 р. у справі N 22/39 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер N 22/39-13/297, рішенням господарського суду м. Києва від 03.02.2010 р. (суддя - І. Д. Курдельчук) позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс" на користь Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" пеню у розмірі 225355,62 грн., штрафні санкції в розмірі 378805,00 грн., 25000,00 грн. витрат на послуги адвоката, державне мито в сумі 6041,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Не погодившись з рішенням господарського суду м. Києва від 03.02.2010 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Емансіс" подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 р. (судді: С. В. Сотніков, П. О. Дзюбко, Ю. Г. Іваненко) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс" задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 03.02.2010 р. у справі N 22/39-13/297 скасовано, в позові відмовлено повністю, стягнуто з Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс" 3021,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 р., заступник прокурора м. Києва вніс касаційне подання, в якому просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 р. та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 03.02.2010 р. Свою вимогу заступник прокурора м. Києва мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з представника на лікарняному, проте докази щодо цього відповідачем не надано. За таких обставин, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Розглянувши касаційне подання, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційне подання заступник прокурора м. Києва підлягає задоволенню.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не виконано обов'язку, передбаченого договором поставки щодо повідомлення відповідача (надання письмової заявки) про назви закладів охорони здоров на користь яких відбулась поставка медичного обладнання за Бюджетною програмою "Централізована закупівля обладнання для закладів охорони здоров'я", то порушення строків поставки згідно "Графіку поставки" (Додаток N 3 до Договору поставки) відбулось у зв'язку з простроченням кредитора - позивача у справі, що унеможливлює застосування до відповідача неустойки за прострочення виконання зобов'язань, передбачених п. 9.1 Договору.

Проте, з таким висновком господарського суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на таке.

Як встановлено господарським судом:

20.07.2007 р. між Міністерством охорони здоров'я України (третя особа) та Позивачем був укладений договір доручення N 12.01-08/18, відповідно до п. 1.1 якого Позивач зобов'язується від імені та за рахунок Третьої особи виконати певні юридичні дії, а саме: з метою придбання обладнання, що централізовано закуповується за КПИВ 2301290 "Централізована закупівля обладнання для закладів охорони здоров'я" (далі - товар) укласти договори в інтересах Третьої особи на поставку товарів згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору та повинні містити інформацію щодо найменування товару, виробника товару, постачальника, одиниці виміру, кількості, ціни за одиницю, загальну суму відповідно до повідомлень про результати торгів згідно з протоколами засідання постійного тендерного комітету Третьої особи; здійснити відповідні дії для належної передачі товару відповідно до розпоряджень Третьої особи.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору доручення Позивач, зокрема, уповноважений проводити претензійно-позовну діяльність у разі порушення постачальником умов договору.

31.08.2007 р. між був укладений тристоронній договір поставки N 53Т-2007 (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник (Відповідач) зобов'язується поставити, а Замовник (Третя особа) - перерахувати на рахунок Одержувача (Позивач) кошти, необхідні для виконання цього договору, у межах коштів, виділених з Державного бюджету на 2007 рік, а Одержувач - оплатити постачальнику та прийняти медичне обладнання згідно зі специфікацією, яка додається до даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору поставки Одержувач приймає обладнання та передає Постачальнику для його подальшої доставки до закладу охорони здоров'я відповідно до наказу Третьої особи про його розподіл та здійснює контроль за належним зберіганням, доставкою, передачею та введенням в експлуатацію. Постачальник, в свою чергу, відповідно до п. 1.3 договору поставки здійснює доставку обладнання до закладу охорони здоров'я згідно з Наказом Третьої особи про розподіл обладнання та письмовою заявкою Одержувача, проводить пусконалагоджувальні роботи, введення його в експлуатацію і навчання методам роботи з обладнанням медичного персоналу закладу охорони здоров'я.

Умови розрахунків сторони узгодили у п. 3.1 Договору, який змінено за взаємною згодою сторін Додатковою угодою N 1 від 03.09.2007 р., з урахуванням положень якої одержувач здійснює попередню оплату обладнання постачальнику в розмірі 100 % вартості обладнання, яке постачається згідно з Специфікацією після надходження бюджетних коштів від Замовника на рахунок Одержувача на ці цілі. В п. 3.4 договору зазначено, що розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника відповідно до рахунку-фактури та видаткової накладної Постачальника. Згідно зі Специфікацією до договору поставки загальна вартість обладнання (комплексу рентгенівської діагностики Emansis Digital X Ray System у кількості 137 штук) складає 5411500,00 грн.

12.11.2007 р. відповідач виставив позивачу рахунок на оплату по замовленню N 94 від 12.11.2007 р. на загальну суму 5411500,00 грн.

16.11.2007 р. Позивач перерахував на рахунок Відповідача 5411500,00 грн. у якості оплати за договором поставки, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням N 27 від 16.11.2007 р.

Позивач виконав своє зобов'язання щодо попередньої оплати обладнання, постачання якого передбачене договором поставки, у повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1 договору термін поставки обладнання становить не більше, ніж 30 календарних днів з дня зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.

З урахуванням графіку поставки, який викладений у додатку N 3 до договору поставки, та з урахуванням змін, внесених до нього на підставі Додаткової угоди N 1 від 03.09.2007, поставка здійснюється не більше 30 календарних днів з дня отримання письмової заявки від Одержувача відповідно до отриманого розподілу від Замовника та після отримання 100 % попередньої оплати.

У п. 5.2 договору поставки передбачено, що приймання-передача обладнання оформляється видатковими накладними, які підписуються матеріально-відповідальними особами Постачальника та Одержувача

Відповідач повинен був здійснити поставку товару Позивачу не пізніше 30 календарних днів з моменту зарахування попередньої оплати на рахунок, тобто не пізніше 16.12.2007 р.

Останнім днем виконання Відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару Позивачу є 17.12.2007 р., так як 16.12.2007 р. припадає на неділю.

17.12.2007 р. Відповідач передав, а Позивач прийняв 137 одиниць комплексу рентгенівської діагностики Emansis Digital X Ray System на загальну суму 5411500,00 грн.

Відповідач з додержанням строку, передбаченого в п. 4.1. договору поставки, передав обладнання Позивачу.

У п. 4.3 договору поставки визначено, що Постачальник зобов'язаний здійснити доставку митно очищених товарів на умовах (Інкотермс-2000) DDP, здійснити монтаж обладнання, провести пусконалагоджувальні роботи і введення в експлуатацію обладнання у термін, що встановлений у п. 4.1 договору, тобто не пізніше 30 календарних днів з дня зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок.

Згідно п. 5.3 договору, після отримання обладнання Одержувач передає його по акту приймання-передачі Постачальнику на відповідальне зберігання для транспортування до місця призначення відповідно до затвердженого Замовником розподілу, а Постачальник після отримання обладнання здійснює його доставку за кінцевим місцем призначення за власний рахунок.

Відповідно п. 4.4 договору на Постачальника покладається обов'язок провести навчання медичного персоналу закладів охорони здоров'я, яким поставлено обладнання, методам роботи з ним, що підтверджується наступними документами: програмою навчання, актом проведення навчання з підписами осіб, які пройшли курс навчання, та затвердженим Постачальником і закладом охорони здоров'я.

Згідно з п. 4.5 договору зобов'язання Постачальника щодо поставки обладнання вважаються виконаними у повному обсязі з моменту надання Одержувачу усіх відповідно оформлених підтверджуючих документів, вказаних у пп. 4.3, 4.4, та підписання сторонами трьохстороннього акту виконаних робіт.

Під умовою "поставка обладнання" сторони договору визначили сукупну послідовність дій, що мають бути вчинені відповідачем на виконання договору про закупівлю обладнання як щодо МОЗ у так і стосовно його повіреного -позивача у справі та закладів охорони здоров'я (кінцевих одержувачів), а саме: поставку товару позивачу для підтвердження і фіксування факту отримання медичного обладнання, закупленого за кошти державного бюджету 2007 року, прийняття зазначеного обладнання відповідачем від позивача на відповідальне зберігання та для транспортування для виконання розподілу до закладів охорони здоров'я, в яких відповідач повинен здійснити монтаж, пусконалагоджувальні роботи та навчити методам роботи працівників. Всі зазначені дії Відповідач повинен був вчинити до 17.12.2007 р.

Відповідач почав виконувати роботи з доставки товару безпосереднім одержувачам, пусконалагоджувальних робіт щодо нього та навчання персоналу з 18.12.2007.

Відповідачем були недотримані строки виконання зобов'язання щодо, поставки, яка включає в себе доставку обладнання кінцевому споживачу, його установку, проведення пусконалагоджувальних робіт, введення обладнання в експлуатацію та навчання персоналу роботі з обладнанням передбачені п. 4.1, 4.3 Договору.

Згідно з п. 9.1 договору поставки за кожен день прострочення виконання зобов'язань, передбачених п. 4.1, 4.3, 4.4 договору, Постачальник сплачує на рахунок Одержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не введеного в експлуатацію обладнання за кожний день прострочення.

Отже, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, спірні відносини між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі договору поставки з елементом положень про надання послуг, укладеного між ними за результатами тендеру на закупівлю товарів медичного призначення за державні кошти, що проводився Третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже було зазначено, Відповідачем були порушені встановлені договором строки щодо здійснення поставки обладнання кінцевим одержувачам (закладам охорони здоров'я), проведення пусконалагоджувальних робіт та навчання медичного персоналу роботі з цим обладнанням.

Господарським судом встановлено, що Відповідальність Постачальника за порушення строків доставки обладнання, установки, проведення пусконалагоджувальних робіт, введення обладнання в експлуатацію та навчання персоналу роботі з обладнанням передбачена в п. 9.1 договору поставки, згідно з яким за кожен день прострочення виконання зобов'язань, передбачених п. 4.1, 4.3, 4.4 договору, Постачальник сплачує на рахунок Одержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не введеного в експлуатацію обладнання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості обладнання.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені в розмірі 225355,62 грн. та штрафу у розмірі 7 % від вартості обладнання в сумі 378805,00 грн.

Повноваження касаційної інстанції визначені ст. 1119 ГПК України, згідно якої касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Оскільки апеляційним господарським судом приписи вищенаведених норм було порушено, то прийняте даним господарським судом судове рішення підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 6 ст. 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційне подання Заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 р. у справі N 22/39-13/297 скасувати.

Рішення господарського суду м. Києва від 03.02.2010 р. залишити в силі.

 

Головуючий, суддя 

Б. М. Грек  

Судді: 

Г. В. Жаботина  

  

Л. В. Ковтонюк  

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали