ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 3 березня 2011 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: доповідача - Бим М. Є. (головуючий), Гончар Л. Я., Конюшка К. В., Харченка В. В., Цуркана М. І. (суддів), розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 р. у справі N 2-а-6009/08 за позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут", третя особа - територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, про стягнення підвищеної плати за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, встановила:

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут", третя особа - територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, про стягнення підвищеної плати за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у сумі 22221 грн. 54 коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 р., зміненою постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 р., позов задоволено.

В касаційній скарзі ДП "Дніпровський проектний інститут" просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної інспекції з енергозбереження "Про затвердження плану-графіку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, установах та організаціях на 2008 рік та перевірок підприємств ПЕК та ЖКГ щодо підготовки їх до роботи в осінньо-зимовий період 2008 - 2009 рр." від 30 листопада 2007 р. N 234. Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області у квітні 2008 р. була проведена перевірка ДП "Дніпровський проектний інститут".

В ході перевірки раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів було виявлено перевитрати природного газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у зв'язку з перевитратами електроенергії в електричних мережах установи за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного значення tg ф1 до tg ф2.

Так, в акті перевірки зазначено, що річні втрати електроенергії складають 25,542 тис. кВт/г. Вартість 1000 кВт/г становить 435 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки було винесено припис та постанову про підвищену плату за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 22 квітня 2008 р. N 18-5/3.22-26 на суму 22221 грн. 54 коп.

В матеріалах справи відсутні відомості, що зазначена постанова Держінспекції була оскаржена відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до п. "е" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідно до пп. 16 - 17 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів неефективного використання Державне підприємство "Дніпровський проектний інститут" повинно було внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Відповідач підвищену плату за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів не сплатив.

Відповідно до п. 4 Положення про територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, затвердженого Державною інспекцією з енергозбереження від 8 жовтня 2007 р. N 211, територіальне управління інспекції має право складати акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання, споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати до підприємств, установ та організацій підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів.

Закон України "Про енергозбереження" визначає "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів:

- прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

- марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

Норми питомих витрат палива та енергії - це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.

Метою впровадження економічного механізму енергозбереження в господарчу практику є інтенсифікація та розширення процесів енергозбереження в умовах становлення та розвитку ринкових відносин в економіці. Завданням економічного механізму енергозбереження є стимулювання раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, створення виробництва і широкого застосування енергетично-ефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" встановлені, зокрема, наступні економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають:

- введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

- застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Таким чином встановлені два види заходів введення плати у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами та економічні санкції за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за:

а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;

б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників коопераційних установок кваліфікаційним показникам.

Законом визначено, що за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.

Порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Таким чином, законодавством визначені різні види правопорушень та різні види санкцій за такі порушення.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" від 2 вересня 1993 р. N 699 затверджено Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями), згідно з розділом II "Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Відповідно до п. 9 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 4 серпня 2000 р. N 64, обсяги марнотратного споживання і прямих втрат паливно-енергетичних ресурсів визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення, крім випадків. які підтверджуються документально відповідно до додатків 5 і 17 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 623. Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.

Отже, застосована до відповідача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на паливно-енергетичних ресурсів ціни за річний обсяг перевитрат таких паливно-енергетичних ресурсів, що відображено в акті перевірки підприємства, та відповідає допущеному підприємством порушенню.

Оскільки постанова про підвищену плату за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів оскаржена не була, тобто є чинною і такою, що обов'язкова до виконання, відповідач у добровільному порядку її не виконав, тому суди дійшли правильного висновку про стягнення підвищеної плати в судовому порядку.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 224 КАСУ суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 224, 231 КАСУ, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 р., змінену постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 р., - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 КАСУ.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали