ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 30 травня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Тітова Ю. Г., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г.,  розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації (далі - Управління), Київського міського військового комісаріату, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості та моральної шкоди, встановив:

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з адміністративним позовом про стягнення з Управління недоплаченої щорічної разової допомоги відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон N 3551-XII).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу у період з 2004 року по 2007 рік як учаснику бойових дій було виплачено щорічну разову допомогу у розмірі меншому, ніж визначено частиною п'ятою статті 12 Закону N 3551-XII (п'ять мінімальних пенсій за віком).

Внаслідок недоплати щорічної разової грошової допомоги позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у погіршенні його стану здоров'я і оцінюється ним у 3200 грн.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що не брав участі у призначенні та виплаті цих допомог і є неналежним відповідачем у справі.

У процесі розгляду справи суд залучив до участі у справі як співвідповідачів Київський міський військовий комісаріат, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оскільки пенсіонерам Міністерства оборони України Київського міського військового комісаріату виплата щорічної разової грошової допомоги за 2004 - 2006 роки проводилась Київським центром по нарахуванню та виплаті пенсій і допомоги (далі - Центр) на підставі списків Міністерства оборони України, де на обліку як учасник бойових дій перебував позивач. Із січня 2007 року функції виплати пенсій військовослужбовцям передані до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

За результатами розгляду справи Шевченківський районний суд міста Києва постановою від 26 червня 2007 року у задоволенні позову відмовив.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості та моральної шкоди за 2007 рік скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто на користь позивача з Центру недоплачену разову щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2007 рік у сумі 1770 грн. 3 коп. У решті рішення залишено без змін.

Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що у 2007 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу у розмірі, встановленому статтею 29 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон N 489-V). Вказана норма закону визнана неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (далі - Рішення N 6-рп/2007). Тому позивач, звернувшись із такою вимогою у строки, визначені частиною четвертою статті 171 Закону N 3551-XII, має право на отримання недоплаченої йому щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік.

У решті суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 7 липня 2010 року).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 17 лютого 2011 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року скасовано, постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2007 року залишено в силі.

У заяві про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), позивач, посилаючись на неоднакове застосування частини п'ятої статті 12 Закону N 3551-XII та незастосування статті 22 Конституції України, просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2011 року скасувати, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року залишити без змін. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми права відповідач надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2008 року у справі N К-30321/06, 12 лютого 2008 року у справі N 2-А-177/06, 2 вересня 2008 року у справі N 2а-676/06, а також від 22 січня 2008 року у справі за позовом про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги для учасників бойових дій.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2011 року справу допущено для перегляду Верховним Судом України з мотивів виявлення неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 12 Закону N 3551-XII.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону N 3551-XII учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 13 статті 71 Закону N 489-V дію названої норми в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік, статтею 29 - встановлено виплату цієї допомоги у розмірі 280 грн.

Рішенням N 6-рп/2007 вказані положення Закону N 489-V визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що стаття 29, пункт 13 статті 71 Закону N 489-V втратили чинність із дня ухвалення Рішення N 6-рп/2007, тобто з 9 липня 2007 року, а виплата відповідачем щорічної разової грошової допомоги здійснювалася до 5 травня 2007 року - в період, коли наведені норми Закону були чинними, а їх виконання обов'язковим. Відтак дії Центру на час виплати позивачу зазначеної Законом N 3551-XII одноразової грошової допомоги були правомірними.

Такий висновок суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки невиплата позивачу зазначеної допомоги у повному розмірі викликана не протиправними діями Центру, а прийняттям законодавцем неконституційних положень. При цьому позивач не позбавлений можливості захистити своє право на отримання недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги в порядку, визначеному частиною третьою статті 152 Конституції України.

Враховуючи, що касаційним судом при вирішенні справи норми матеріального права застосовані правильно, підстав для задоволення заяви немає.

Керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Ю. Г. Тітов

Судді:

М. І. Балюк

 

І. С. Берднік

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

М. Б. Гусак

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

П. П. Пилипчук

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

Т. С. Таран

 

О. А. Шаповалова

 

В. Ф. Школяров

 

В. П. Барбара

 

Л. Ф. Глос

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

В. В. Заголдний

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

Д. Д. Луспеник

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

А. М. Скотарь

 

О. О. Терлецький

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали