ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12.05.2011 р.

N К-1693/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді - Заїки М. М., суддів: Білуги С. В., Гаманка О. І., Загороднього А. Ф., Співака В. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008 у справі за позовом Н. Л. М. до управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення щорічної грошової допомоги на оздоровлення, встановила:

У квітні 2007 року Н. Л. М. звернулася до суду з позовом до управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004 - 2006 роки відповідно до статті 48 Закону України "Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.05.2007 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008 позов задоволено частково. Стягнуто з управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь Н. Л. М. 4433 (чотири тисячі чотириста тридцять три) грн. 30 коп. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення, як особі, яка стала інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області просить ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008 скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення, як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, 2-ї групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Позивачу зазначена допомога виплачувалась у розмірах відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.96 N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В суді першої інстанції сторони на цьому не наполягали. Таким чином суди дійшли вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи спір щодо стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік, то, колегія суддів не погоджується з висновками судів щодо обґрунтованості заявлених вимог, оскільки дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із пунктом 37 статті 77 Закону України від 20.12.2005 "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Конституційний Суд України не визнавав неконституційним Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату нарахування і виплату позивачеві щорічної грошової допомоги на оздоровлення положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" були діючими, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення яке змінюється є помилковим лише в частині.

Тому ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008 підлягає скасуванню, а постанова Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.05.2007 - зміні.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2008 у справі за позовом Н. Л. М. до управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення щорічної грошової допомоги на оздоровлення - скасувати.

Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.05.2007 у справі за позовом Н. Л. М. до управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення щорічної грошової допомоги на оздоровлення змінити, скасувавши зобов'язання щодо виплати недосплаченої разової грошової допомоги за 2006 рік в сумі 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. і в цій частині в позові відмовити, в решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали