ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.03.2010 р.

N 11/70(18/132(8/1))

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дроботової Т. Б. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І., за участю представників сторін: позивача - не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, відповідача - не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень на постанову від 14.12.2009 року Луганського апеляційного господарського суду у справі N 11/70(18/132(8/1) господарського суду Луганської області за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг" про стягнення 14520,00 грн., встановив:

Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 14520,00 грн. за неправильне зазначення маси вантажу у накладній.

Справа судами розглядалась неодноразово. Постановами Вищого господарського суду України від 08.07.2008 року та від 03.02.2009 року справа направлялась на новий розгляд до господарського суду Луганської області з мотивів неповного з'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, які мають значення для справи.

За новим розглядом господарським судом Луганської області винесено рішення від 06.11.2009 року, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 06.11.2009 року у справі залишено без змін.

Не погодившись із зазначеними судовими актами Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень звернулось із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Луганського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року та рішення господарського суду Луганської області від 06.11.2009 року скасувати, та прийняти нове рішення по справі про задоволення позовних вимог.

Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме Правила складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334, та не взято до уваги той факт, що при перевезенні, відповідно до накладної від 19.07.2007 року N 49317245 не було виявлено ознак незбереженості вантажу, а в наявності факт неправильного зазначення вантажовідправником відомостей про масу вантажу в перевізних документах.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є стягнення штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній N 49317245 маси вантажу у вагонах 67856211 та 66046947, що підтверджується комерційним актом від 21.07.2007 року N 086648/68.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.11.2009 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року відмовлено у задоволенні позову з посиланням на те, що відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року N 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

а правилами статті 24 Статуту залізниць України залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту залізниць України встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

За змістом статті 129 Статуту залізниць України комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, а порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за N 567/6855.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Комерційний акт від 21.07.2007 року N АР 086648/68 підписаний начальником станції Шебелинка Мирошниченко О. М., комерційним агентом Богдан Л. В., яка уповноважена розпорядженням начальника станції Шебелинка від 03.01.2007 року N 17 складати та підписувати комерційні акти, приймати участь у контрольному зважуванні вагонів, прийомоздавальником станції призначення Чатовець Л. А. та представником вантажоотримувача - Зміївської ТЕС, Хвостиченко Е. Н., який діяв на підставі довіреності від 01.07.2007 року.

Згідно з пунктом 1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

В перевізних документах на вантаж, що був відправлений відповідачем у справі, а саме у залізничній накладній N 49317245, відправником вантажу було зазначено масу вантажу - по 69000 кг у кожному з вагонів, що відправлялися за вказаною накладною.

Згідно з пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 644 від 21.11.2000 року, у графі комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кілограмах, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, дана графа заповнюється вантажовідправником.

Згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2007 року на станцію Лиман Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці зі станції Антрацит Донецької залізниці прибула група вагонів за NN 67354860, 67869958, 65283608, 67856211, 66046947 з кам'яним вугіллям ТР /0-200/ із зазначенням маси вантажу 69000 кг у кожному вагоні, що підтверджується залізничною накладною N 49317245 (т. 1, а. с. 8 - 9).

У накладній N 49317245 у графі "Заяви і відмітки відправника" відповідачем як відправником вантажу зазначено про маркування вантажу вапном.

Відповідно до вимог пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто (пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 862/5083).

В порушення вимог пункту 9 Правил видачі вантажів під час складання комерційного акта від 21.07.2007 року N АР 086648/68 у ньому взагалі не були зазначені відомості про наявність або відсутність захисного маркування, його стан при перевірці маси вантажу, тоді як у накладній N 49317245 у графі 1 "Заяви та відмітки відправника" відправником вантажу - позивачем у даній справі, було зазначено про маркування вантажу вапном.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що комерційний акт від 21.07.2007 року N АР 086648/68 складений з порушенням вимог Правил складання актів, а тому не може бути належним доказом факту порушення відповідачем приписів Правил оформлення перевізних документів під час заповнення залізничної накладної N 49317245, оскільки вказаний факт не засвідчений у встановленому законом порядку, в зв'язку з чим відсутні підстави для відповідальності особи, якою оформлювалися перевізні документи.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Рішення господарського суду Луганської області від 06.11.2009 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року у справі N 11/70(18/132 (8/1) господарського суду Луганської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень залишити без задоволення.

 

Головуючий, суддя

Т. Дроботова

Судді:

Н. Волковицька

 

Л. Рогач

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали