ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26.10.2010 р.

N 8/16-230

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Овечкіна В. Е., суддів: Чернова Є. В., Цвігун В. Л., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на постанову від 06.08.2010 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі N 8/16-230 господарського суду Тернопільської області за позовом ТзОВ "Творча майстерня "Стилобат" до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" про стягнення страхового відшкодування на загальну суму 116801,97 грн. (у справі прийняти участь представники позивача: Будзик В. М. - директор, паспорт [...], відповідача: Денісова Н. О., довір. у справі), встановив:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.05.2010 (суддя Гирили І. М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 (колегія суддів у складі: Новосад Д., Михалюк О., Мельник Г.), позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 110552 грн. страхова сума; 1008,60 грн. - 3 % річних; 5195,94 грн. - інфляційні нарахування; 1403,47 грн. - повернення сплачених позивачем судових витрат. В задоволенні вимог щодо стягнення 45,43 грн. -3 % річних відмовлено.

Відповідач в поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, ст. ст. 526, 538, 610, 611, 615 ЦК України, ст. ст. 3, 8, 9, 16 Закону України "Про страхування". Наголошує, що позивачем без письмової згоди страховика було вчинено зміну страхового ризику - збільшення кількості водіїв, які мають право керувати транспортним засобом, що відповідно до договору та Правил добровільного страхування наземного транспортного засобу є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Зазначає, що передача батьком службового автомобіля синові є незаконною. Судами не було досліджено, що автомобіль використовувався як службовий, а згідно ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водії повинні мати при собі дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться. З копії протоколу допиту свідка Будзика Б. В., складеного слідчим СВ ТМВ УМВС в Тернопільської області Мельником Я. В. вбачається, що позивачем подано неправдиву інформацію про те, що Будзик Б. В. керував автомобілем тільки у його присутності. Скаржник наполягає на тому, що позивач порушив умови договору, надавши право керувати автомобілем Будзику Б. В. без належних правових підстав. В розділі "Право володіння, користування або розпорядження майном" проставлено помітку "Так" в графі "Власне" замість необхідного"Службове". Суди незаконно ототожнили права власності юридичної особи і фізичної особи. Позивач при укладанні договору страхування відмовився від страхування за додатковою опцією "збільшена кількість водіїв". Скаржник також зазначає, що оскільки виплата страхової суми має разовий характер, то індексації не підлягає.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

26 грудня 2008 року між ЗАТ "Страхова група "ТАС", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (страховик) та ТзОВ "Творча майстерня "Стилобат" (страхувальник) укладено Договір ДКТЗ/21/44/48 добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків N 018950 за умовами якого Страховик застрахував належний Страхувальнику транспортний засіб - легковий седан, марки Chevrolet Epika LA69L, зелений, 2007 року випуску, д. н. з. ВО 7621 АІ, страхова опція ПРЕСТИЖ, Страхова сума 110552 грн. Вигодонабувачем визначено ТОВ "Творча майстерня "Стилобат" (п. 15 Договору).

Строк дії договору з 27.12.2008 року по 26.12.2009 року (п. 14 Договору).

Пп. 12, 13 Договору сторони визначили, що загальна страхова премія по Договору становить 7130 грн. і повинна бути сплачена Страхувальником рівними частинами - по 3565,30 грн. до 26.12.2008 р. та, відповідно до 26.03.2009 р.

На виконання умов договору згідно платіжних доручень N 94 від 29.12.2008 р. та N 13 від 24.03.2009 р. Страхувальником (позивачем) на рахунок Страховика (відповідача) перераховано страхову премію в загальній сумі 7130 грн.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 16.10.2009 року близько 20:40 год. по вул. Тарнавського, 26 у м. Тернополі застрахований транспортний засіб - Chevrolet Epika LA69L, зелений, 2007 року випуску, д. н. з. ВО 7621 АІ було викрадено невідомими особами.

Перелік страхових випадків наведено у п. 4 Правил добровільного страхування наземного транспорту, зареєстрованих Міністерством фінансів України 07.10.2002 за N 0602817, чинних на момент укладення договору, та у розділі 7 Договору.

Відповідно до п. 1.2 Програми Добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків "ТАС-Мотор" за договором добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків, укладеним на підставі Програми, Страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у встановлених цим договором страхування розмірі та строки, а Страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у порядку і на умовах, визначених цим договором страхування.

П. 1 Додатка N 1 до Програми, надалі Додаток, передбачено можливість здійснення, за погодженням між Сторонами, страхування за договором із застосуванням однієї зі страхових опцій та однієї або декількох Додаткових страхових опцій, перелік та опис яких наведено у цьому Додатку N 1 до Програми комплексного добровільного страхування транспортних засобів та супутніх ризиків "ТАС-Мотор".

Відповідно до п. 7 Договору, автомобіль застрахований за програмою Престиж, зокрема з додатковою страховою опцією без франшизи за незаконне заволодіння.

Згідно р. 4 Додатка, предметом договору за страховою опцією Престиж є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням Застрахованим ТЗ та ДО - страхування КАСКО.

При цьому, застрахованим транспортним засобом є транспортний засіб, що використовується Страхувальником за законом або правочином та відповідає умовам, які визначені пп. 4.1.1.1 - 4.1.1.5.

Водієм є будь-яка особа на законних підставах.

До страхових випадків належать: настання збитків Страхувальника, спричинених пошкодженням та/або втратою Застрахованого ТЗ, як зазначено у пунктах 4.1.1.1, 4.1.1.2 та 4.1.1.3 Програми, відповідно.

Страховими ризиками є: ДТП, незаконне заволодіння, ПДТО, стихійне лихо та пожежа, як зазначено у п. 4.2.1.1, 4.2.1.2, 4.2.1.3, 4.2.1.4 та 4.2.1.5 Програми. Виключення зі страхових випадків, обмеження страхування - відповідно до умов п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 Програми.

Пп. 4.12 - 4.13 р. 4 Додатка (Програма-Престиж), встановлено, що перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків визначено п. 14.1,14.2 та 14.3 Програми; розмір страхового відшкодування - п. 15.11 - 15.13, 15.15 - 15.17 Програми.

Пп. 4.14.2 п. 4.14 р. 4 Додатка до Програми передбачено можливість укладення Договору зі страховою опцією Престиж із застосуванням додаткової страхової опції - без франшизи за незаконне заволодіння.

Додаткова страхова опція без франшизи за незаконне заволодіння застосовується у випадку втрати застрахованого ТЗ внаслідок настання страхового ризику - незаконне заволодіння, як зазначено у п. 4.2.1.2 Програми.

Відповідно до розділу 4 Програми, страховим випадком за договором, якщо це передбачено страховою опцією, є настання збитків Страхувальника, спричинених пошкодженням та/або знищенням та/або втратою Застрахованого ТЗ та застрахованого ДО.

Незаконне заволодіння - незаконне заволодіння ТЗ у будь-якому місці знаходження, якщо інше не передбачено Договором, а також пошкодження або знищення застрахованого ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при незаконному заволодінні.

Протиправні дії третіх осіб - пошкодження, знищення або крадіжка (таємне викрадення) частин, деталей, приладів і обладнання застрахованого ТЗ.

При цьому, р. 5 Програми, передбачено, що не визнаються страховим випадком, якщо інше не передбачено страховою опцією, збитки Страхувальника, третьої або застрахованої особи, що виникли, зокрема внаслідок незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом, на якому не було встановлено протиугінної системи, що якщо інше не передбачено страховою опцією. Також, страхове відшкодування не здійснюється у випадку: необережності водія щодо безпеки застрахованого ТЗ, зокрема: залишення відкритими вікон та/або не закритими на замок дверей Застрахованого ТЗ під час його стоянки за відсутності водія у салоні застрахованого ТЗ, залишення у салоні ключа (ключів) від нього та/або свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ; керування застрахованим ТЗ особою: яка не має посвідчення водія відповідної категорії, не має права керувати застрахованим ТЗ, не вписана в подорожній лист.

Правилами та Програмою передбачено обов'язок Страхувальника при настанні події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, незалежно від страхової опції, надати Страховику письмове повідомлення про подію не пізніше 3-ох робочих днів з моменту її настання (п. 9.3 Правил та пп. 12.1.6 Програми).

Судами встановлено, що про факт настання страхового випадку Страхувальник повідомив Страховика 19.10.2009 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи заява про настання страхового випадку.

19.10.2009 року слідчим СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області винесено постанову N 1171133 про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження, по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

У відповіді N 24/10-1847 від 26.04.2010 р., на запит суду N 767 від 17.03.2010 р., слідчий повідомив, що досудове слідство у кримінальній справі N 1171133 від 19.10.2009 року, порушеній по факту викрадення автомобіля Chevrolet Epika LA69L, д. н. з. ВО 7621 АІ, зупинено на підставі п. 3 ст. 206 КПК України, оскільки проведеним досудовим слідством по даній справі, особи яка вчинила даний злочин не встановлено. В підтвердження надано Постанову про зупинення досудового слідства від 02.12.2009 року.

Рішення про відмову в страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого Правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі, з обґрунтуванням причин відмови (ч. 3 ст. 26 Закону України "Про страхування").

Розділом 15 Програми визначено порядок виплати страхового відшкодування, зокрема: "Якщо інше не передбачено страховою опцією, протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після отримання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру збитку Страховик: складає страховий Акт з визначенням розміру страхового відшкодування/ страхової виплати або про відмову у виплаті страхового відшкодування/ страховій виплаті за формою встановленої страховиком (пп. 15.4.1); або у випадку об'єктивної необхідності проведення додаткових заходів з розслідування обставин страхового випадку призначає чітко визначений термін для здійснення такого розслідування, але у будь-якому випадку не більше 3 (трьох) місяців, після закінчення якого приймає одне з вищезазначених рішень (пп. 15.4.2); про прийняття рішення, передбаченого п. 15.4.1 та 15.4.2 Програми Страховик повідомляє Страхувальника протягом 5 (п'яти) робочих днів у письмовій формі, з обґрунтуванням причин (п. 15.5); якщо інше не передбачене страховою опцією виплата страхового відшкодування та/або страхова виплата здійснюється Страховиком протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання страхового акту (п. 15.6)".

Пп. 15.4.1 Програми кореспондується з пп. 12.1. 2 Правил.

21.01.2010 р. відповідач листом за N Г2700/450 повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування за фактом незаконного заволодіння застрахованим автомобілем у повному обсязі, у зв'язку з відсутністю правових підстав для такої виплати. Зокрема, як вбачається із змісту даного листа, підставою для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування, на думку відповідача, є вчинення позивачем, без письмового погодження зі страховиком, зміни страхового ризику - збільшення кількості водіїв, які мають право керувати ТЗ (пп. 5.1.8, 5.1.15, 5.1.11. Правил та пп. 5.3.23 Програми), обґрунтовуючи тим, що за кермом застрахованого автомобіля перебував Будзик Б. В., якого не зазначено в заяві на добровільне страхування наземного транспорту.

Судами встановлено, що страховий Акт про відмову у страховій виплаті б/н і б/д., позивачу не направлявся.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що лист - відмова складений відповідачем з порушенням строків, визначених Програмою та Правилами; докази об'єктивної необхідності проведення Страховиком (відповідачем) додаткових заходів з розслідування обставин страхового випадку, з призначенням терміну для здійснення такого розслідування (до 3 (трьох) місяців) відповідачем (Страховиком) не подано.

Відповідно до умов укладеного договору (п. 7), автомобіль застраховано за програмою Престиж, з додатковою страховою опцією - без франшизи за незаконне заволодіння. Даною опцією передбачено, що водієм може бути будь-яка особа на законних підставах.

16.10.2009 року (день викрадення застрахованого автомобіля), за кермом останнього перебував Будзик Б. В., який є сином Будзика В. М. - особи, яка є засновником та керівником ТОВ "Творча майстерня "Стилобат". Однак, Будзик Б. В. перебував за кермом застрахованого автомобіля за проханням та в присутності п. Будзика В. М., за яким даний автомобіль був закріплений для виконання службових обов'язків (наказ N 10 від 27.12.2007 р. знаходиться в матеріалах справи).

Згідно заяви на укладення договору добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків за Програмою добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків "ТАС-Мотор", особою, яка допущена до керування ТЗ зазначено саме Будзика В. М.; договір ДКЗТ /23/44/48 добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків N 018950 від 26.12.2008 року, від імені товариства (позивача) підписано Будзиком В. М., який є директором підприємства.

П. 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. N 1306, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог цих Правил.

Судами встановлено, що Будзик Богдан Васильович має право керувати транспортним засобом категорії "В".

Відтак, суд вважає, що Будзик Б. В. в присутності Будзика Б. В. - особи, яка на законних підставах використовувала застрахований транспортний засіб, мав право керувати останнім.

Статтею 26 Закону України "Про страхування" визначено підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, а також зазначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені і інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

П. 5 Програми, яка є невід'ємною частиною Договору, передбачено виключення із страхових випадків та обмеження страхування, зокрема: не визнаються страховим випадком збитки Страхувальника, третьої особи або застрахованої особи, що виникли, зокрема внаслідок: незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом, на якому не було встановлено протиугінної системи, що якщо інше не передбачено страховою опцією.

Також, до страхових випадків не відносяться і виплата страхового відшкодування не здійснюється у випадку: необережності водія щодо безпеки застрахованого ТЗ, зокрема: залишення відкритими вікон та/або не закритими на замок дверей Застрахованого ТЗ під час його стоянки за відсутності водія у салоні застрахованого ТЗ, залишення у салоні ключа (ключів) від нього та/або свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ; та керування застрахованим ТЗ особою, яка не має посвідчення водія відповідної категорії, не має права керувати застрахованим ТЗ, не вписана в подорожній лист (пп. 5.3.23.2 Програми).

Саме посилаючись, зокрема на пп. 5.3.23.2 Програми відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.

З наявного в матеріалах справи протоколу допиту свідка - Будзика Б. М. вбачається, що останнім двері застрахованого транспортного засобу, перед його викраденням, були закриті на замок та включена автосигналізація (а. с. 28).

Даний факт відповідач по справі під сумнів не ставить.

Окрім того, акт прийому-передачі від 19.10.2009 р. свідчить про те, що провідним спеціалістом відділу врегулювання ТФ ЗАТ "СГ"ТАС" отримано від директора ТОВ "Творча майстерня "Стилобат" ключі від транспортного засобу Chevrolet Epika LA69L, д. н. з. ВО 7621 AI, VIN код KL1LA69LE7BO78216 в кількості 2-х штук та свідоцтво транспортного засобу Chevrolet Epika LA69L, д. н. з. ВО 7621 AI, серія ВОС 028160.

Разом з тим, як зазначалось вище, 21.01.2010 р. відповідач листом N Г2700/450 повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування за фактом незаконного заволодіння застрахованим автомобілем у повному обсязі, зокрема посилаючись і на пп. 5.1.8, 5.1.11, 5.1.15 Правил.

Пунктом 5.1.8 даних Правил передбачено, що до страхових випадків не відносяться і виплата страхового відшкодування не здійснюється при знищенні, пошкодженні, незаконному заволодінні транспортним засобом внаслідок, або під час здачі застрахованого транспортного засобу в лізинг, оренду, прокат або заставу (заклад), передачі третім особам без оформлених належним чином документів згідно чинного законодавства, письмової згоди на те Страховика, яка має зазначатися в договорі страхування або в додатку до нього; та п. 5.1.11 Правил - навмисне порушення Страхувальником законів, постанов, Правил, Інструкцій, інших нормативних документів України та інших держав, на території страхування яких трапився випадок.

П. 5.1.15 Правил, на який посилається відповідач (Страховик) у своїй відмові позивачу (Страхувальнику) у виплаті страхового відшкодування, - відсутній.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що відповідачем, відмовляючи позивачу у виплаті страхового відшкодування, помилково ототожнено факт керування застрахованим транспортним засобом особою, яка не мала на це права (не вписана в дорожній лист тощо) та факт незаконного заволодіння (викрадення) невідомими особами транспортним засобом, в салоні якого не було водія, двері якого були закриті та включена автосигналізація.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що викрадення застрахованого автомобіля здійснене невідомими особами, а не Будзиком Б. В. - особою, яка добровільно допущена до керування застрахованим транспортним засобом, до моменту викрадення автомобіля (п. 5.4 Правил, чинних на момент укладення Договору).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суди обґрунтовано задовольнили вимоги позивача про стягнення 5195,94 грн. інфляційних нарахувань та 1008,60 грн. - 3 % річних, за період з 20.11.2009 року по 15.03.2010 р.

Решта доводів касаційної скарги зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги доказів позивача над іншими, тобто здійснення відмінної від апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, тому до уваги не приймаються.

Отже, прийнята постанова відповідає обставинам справи, діючому законодавству, тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" залишити без задоволення, постанову від 06.08.2010 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі N 8/16-230 господарського суду Тернопільської області - без змін.

 

Головуючий, суддя

В. Овечкін

Судді:

Є. Чернов

 

В. Цвігун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали