ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.11.2011 р.

Справа N 61/308

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Гончарука П. А. (головуючого), Кондратової І. Д., Стратієнко І. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу національного комплексу "Експоцентр України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2011 року у справі N 61/308 за позовом національного комплексу "Експоцентр України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Промфінінвест" про стягнення суми, встановив:

У травні 2011 року національний комплекс "Експоцентр України" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Промфінінвест" про стягнення штрафу в розмірі 890000 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору N 57-2 від 16 червня 2010 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12 серпня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 890000 грн. штрафу та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2011 року рішення місцевого суду скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову від 22 вересня 2011 року у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст. ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 549, 551, 610, 611, 612, 614, 1000, 1002 - 1004, 1006, 1007 Цивільного кодексу України виходив з того, що відповідачем не виконано основного зобов'язання за договором доручення N 57-2 від 16 червня 2010 року (за умовами якого довіритель доручив, а повірений зобов'язався від імені та за рахунок довірителя організувати та провести Всеукраїнський конкурс "Кращий вітчизняний товар 2010 року"), зокрема, у повному обсязі не зібрано від організації та проведення конкурсу суми, не меншої за 1000000 грн., та не перераховано зазначеної суми позивачу. Оскільки відповідачем перераховано позивачу на виконання умов договору лише 110000 грн., згідно п. 9.2 договору з відповідача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 890000 грн. - різниця між фактично отриманими позивачем коштами та 1000000 грн.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого суду та відмови в задоволенні позову.

Рішення апеляційного господарського суду є законним та обґрунтованим.

Так, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Договором сторін видом забезпечення виконання зобов'язання передбачено штраф.

Визначення штрафу наведено в ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, яким є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки встановлений договором вид забезпечення виконання зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі різниці між отриманими коштами за організацію та проведення конкурсу та 1000000 грн. не відповідає змісту поняття та його правовій природі як грошової суми, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність цієї умови договору вимогам закону та безпідставність її застосування судом першої інстанції, а доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2011 року у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу національного комплексу "Експоцентр України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2011 року у справі N 61/308 - без змін.

 

Головуючий

П. А. Гончарук

Судді:

І. Д. Кондратова

 

Л. В. Стратієнко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали