ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.11.2011 р.

Справа N 13/93

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Остапенка М. І., суддів: Гончарука П. А., Стратієнко Л. В., з участю представників: позивача: Мезецький М. С., відповідача: Єлтишева С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2011 р. у справі N 13/93 за позовом закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" до відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про стягнення 304505 грн., встановив:

У лютому 2010 р. позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати частки страхового відшкодування за договорами облігаторного пропорційного перестрахування засобів наземного транспорту N 251/ю від 30.12.2003 р. та N 295/ю від 29.12.2007 р. у сумі 304505 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.04.2010 р. (суддя Курдельчук І. Д.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 р. (головуючий Дикунська С. Я., судді: Зеленін В. О., Алданова С. О.) рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2010 р. скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ "Страхова компанія "Нова" на користь ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія" 298609,25 грн. заборгованості та судові витрати.

В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 р., залишивши в силі рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2010 р.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про страхування" N 85/96-ВР від 07.03.96 р. перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Отже, у разі настання страхового випадку у перестраховика виникають певні зобов'язання, зокрема, виплатити свою частину страхового відшкодування. У свою чергу у перестрахувальника теж виникають зобов'язання.

Договір перестрахування за своєю суттю є договором страхування, що укладається між спеціальними суб'єктами і об'єктом якого є ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика, а тому до такого договору мають застосовуватись загальні положення про договір страхування.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом, за договором N 251/ю від 30.12.2003 р. відповідач взяв на себе зобов'язання на визначених умовах приймати від позивача у перестрахування частину відповідальності за укладеними позивачем договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів (п. 3.4.1. договору N 251/ю).

П. 3.4.3 договору N 251/ю передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу свою частку страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з моменту підписання рахунку-бордеро (реєстру) збитків та отримання визначеного договором переліку документів, що підтверджують факт, обставини та наслідки страхового випадку, а також обгрунтування розміру страхового відшкодування до виплати на користь страхувальників.

На виконання умов договору N 251/ю його сторонами щомісячно підписувались рахунки-бордеро премій - документу, що підтверджує факт передачі відповідачу у перестрахування певних ризиків, та рахунку-бордеро збитків - документу, який визначає частку відповідальності відповідача по страхових випадках, які відбулися протягом поточного місяця.

Відповідачем з вересня 2006 р. частково здійснено оплату підписаних ним рахунків-бордеро збитків, що підтверджується рахунками-бордеро збитків: N 1 за січень 2007 р. - 52,70 грн. (п. 16); п. 20 - 449,41 грн.; N 12 за грудень 2007 р. - 3428,25 грн. (п. 22); N 9 за вересень 2008 р. - 3953,35 грн. (пп. 2 - 8; 10 - 14); N 10 за жовтень 2008 р. - 29564,28 грн. (пп. 1 - 5, 7 - 22); N 11 за листопад 2008 р. - 31074,35 грн. (пп. 1 - 27); N 12 за грудень 2008 р. - 2907,31 грн. (пп. 1 - 8); N 1 за січень 2009 р. - 4707,42 грн.; N 2 за лютий 2009 р. - 23119,80 грн. (пп. 1 - 7); N 4 за квітень 2009 р. - 23663,29 грн. (пп. 1 - 2); N 5 (Додаток N 1) за травень 2009 р. - п. 1 - 4978,19 грн.; N 07 за липень 2009 р. - 871,69 грн. (п. 1); N 09 за вересень 2009 р. - 6861,06 грн. (пп. 1 - 6); N 10 за жовтень 2009 р. - 51,93 грн. (п. 1).

Згідно висновку судово-економічної експертизи від 30.05.2011 р. N 5558/10-19 заборгованість відповідача по сплаті перестрахового відшкодування перед позивачем за договором N 251/ю становить 131560,72 грн.

Крім цього, за договором N 295/ю від 29.12.2007 р. відповідач взяв на себе зобов'язання на визначених умовах приймати від позивача у перестрахування частину відповідальності за укладеними позивачем договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів (п. 4.4.1. договору).

Підпунктами 4.4.3., 4.4.4. цього договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу свою частку страхового відшкодування протягом 15 робочих днів з моменту підписання рахунку-бордеро (реєстру) збитків та отримання визначеного договором переліку документів, що підтверджують факт, обставини та наслідки страхового випадку, а також обґрунтування розміру страхового відшкодування до виплати на користь страхувальників.

На виконання умов договору N 295/ю сторонами щомісячно підписувались рахунки-бордеро премій та рахунки-бордеро збитків.

Відповідачем з вересня 2008 р. припинено оплату підписаних ним рахунків-бордеро збитків, що підтверджується рахунками-бордеро збитків N 9 за вересень 2008 р. - 3305,45 грн. (пп. 1 - 6); N 10 за жовтень 2008 р. - 7284,04 грн. (пп. 1 - 14); N 11 за листопад 2008 р. - 14118,08 грн. (пп. 1 - 19); N 12 за грудень 2008 р. - 10698,49 грн. (пп. 1 - 14); N 3 за березень 2009 р. - 2365,42 грн. (п. 11); N 4 за квітень 2009 р. - 19334,21 грн. (пп. 1 - 22); N 5 за травень 2009 р. - 20949,14 грн. (пп. 1 - 19); N 06 за червень 2009 р. - 4171,09 грн. (пп. 1 - 13); N 07 за липень 2009 р. - 14690,37 грн. (пп. 1 - 17); N 08 за серпень 2009 р. - 5215,69 грн. (пп. 1 - 13); N 09 за вересень 2009 р. - 21296,28 грн. (пп. 1 - 14); N 10 за жовтень 2009 р. - 5395,11 грн. (пп. 1 - 16).

Згідно висновку судово-економічної експертизи від 30.05.2011 р. N 5558/10-19 фактична заборгованість відповідача по сплаті перестрахового відшкодування перед позивачем за договором N 295/ю в розмірі 167048,53 грн.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суд і задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наявні в матеріалах справи заяви про проведення заліку взаємних однорідних вимог за договором N 251/ю від 21.01.2009 р та договором N 295/ю та 13.07.2009 р., за якими заборгованість позивача перед відповідачем становить відповідно 124 113,34 грн. та 16890,07 грн., які були одержані позивачем і які врахував місцевий господарський суд, пославшись на те, що відповідно до ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності.

За вказаними заявами від 21.01.2009 р. та 13.07.2009 р. відповідачем проведено залік взаємних однорідних вимог за січень 2004 р.- вересень 2006 р.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а тому ним пропущено позовну давність, адже відповідно до п. 5. ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування), тобто в даному випадку на вимоги позивача до відповідача, а не навпаки.

Такий висновок суду є правильним, але при цьому він не взяв до уваги, що частина вимог відповідача (за січень - вересень 2006 р.) заявлена в межах позовної давності, а тому відповідно до вимог ст. 43 ГПК України суд мав з'ясувати припинення зобов'язання відповідача зарахуванням в частині цих вимог і в залежності від їх обгрунтованості чи безпідставності визначити остаточну суму боргу перед позивачем.

З'ясувати ці обставини суд мав незалежно від наявності чи відсутності зустрічних позовних вимог у справі, адже в силу ст. 601 ЦК України заява про зарахування зустрічних вимог є підставою для припинення зобов'язання.

Враховуючи викладене, постанову апеляційного господарського суд не можна визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Разом з тим не можна залишити в силі рішення місцевого господарського суду, оскільки ним неправильно застосовані норми, що регулюють застосування позовної давності, а тому справа підлягає передачі на новий розгляд.

При новому розгляді суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати взаємні зобов'язання сторін за вказаними договорами і в залежності від цього визначити суму заборгованості відповідача перед позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 20 квітня 2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2011 р. у справі за N 13/93 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

 

Головуючий

М. І. Остапенко

Судді:

П. А. Гончарук

 

Л. В. Стратієнко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали