ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 28 січня 2009 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - судді Харченка В. В., суддів - Бим М. Є., Гончар Л. Я., Чалого С. Я., Шкляр Л. Т., при секретарі - Мерзлому Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтава на постанову господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 6 червня 2007 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтава до Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Східний регіональний спеціальний (воєнізований) аварійно-рятувальний загін про стягнення 403391,86 грн., встановила:

У вересні 2006 року управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтава звернулося до суду з позовом до Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Східний регіональний спеціальний (воєнізований) аварійно-рятувальний загін про стягнення 403391,86 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 6 червня 2007 року в задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтава відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтава в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Східний регіональний спеціальний (воєнізований) аварійно-рятувальний загін є філією Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. N 400/97-ВР (далі - Закон N 400/97) та ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV) відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований таким платником в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону N 1058-IV страхові внески для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (трудового контракту) нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону N 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону N 1058-IV сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Відповідно до абз. 6 п. 6 ст. 20 Закону N 1058-IV перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за період з січня 2004 р. по липень 2006 р., поданих відповідачем до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтава, сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті за вказаний період склала 4262179,36 грн.

За період з січня 2006 р, по липень 2006 р, позивачем було прийнято 16 рішень "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду", якими відповідачу нараховано штрафні санкції в сумі 422937,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за період з січня 2004 р. по липень 2006 р. було сплачено 4281725,00 грн.

Позивач просить стягнути недоїмку по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка складає 403391,86 гри., в т. ч. заборгованість по внесках - 219873,78 грн., по фінансовим санкціям та пені - 183518,08 грн.

Згідно з абз. 4 п. 12 ст. 20 Закону N 1058-IV у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Згідно з абз. 3 п. 12 ст. 20 Закону N 1058-IV у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 N 322-VIII передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону N 1058-IV сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 вказаного Закону страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року (далі - Інструкція), нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 п. 12 ст. 20 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюються у пропорційних розмірах.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону у разі наявності у платника страхових внесків, одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання зі сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Отже, зміст п. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України суперечить змісту ст. 5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 97 Кодексу законів про працю України.

При колізії положень закону та підзаконного нормативного акту застосуванню підлягають положення закону як такого, що має вищу юридичну силу у порівняння з іншими діючими нормативно-правовими актами.

Отже, страхові внески до Пенсійного фонду не можуть бути сплачені раніше заробітної плати, тому що вони сплачуються одночасно зі сплатою заробітної плати.

Оскільки відповідач фінансується з державного бюджету і має заборгованість по виплаті заробітної плати, на яку і нараховуються спірні внески, тому позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про стягнення 403391,86 грн. заборгованості задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтава залишити без задоволення, постанову господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 6 червня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

 

Суддя Вищого
адміністративного суду України

В. В. Харченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали