ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16.02.2010 р.

N К-4909/08


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Матолича С. В., суддів - Васильченко Н. О., Гордійчук М. П., Кравченко О. О., Леонтович К. Г., при секретарі - Подолянко Р. О. (за участю позивача - Бузівської Н. М., представника відповідача - у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином), розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2008 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзенському районі місті Маріуполя Донецької області до відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 1716857,94 грн., встановила:

У червні 2007 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзенському районі місті Маріуполя Донецької області (надалі - УПФУ, позивач) звернулось в Донецький окружний адміністративний суд з позовом до відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (надалі - ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь") про стягнення 1716857,94 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2008 року, позов УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя задоволений у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2008 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановила наступне.

Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про те, що відповідач є юридичною особою, перебуває на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя. Згідно довідки про державну реєстрацію підприємства - основними видами діяльності є виробництво чавуну, сталі та феросплавів, лиття сталі, виробництво коксу та інше.

Попередніми судовими інстанціями також встановлено та вбачається з актів звірки розрахунків між сторонами та розрахунку суми позову, що позивач виплатив особам, які працювали або працюють у відповідача пенсії, призначені на пільгових умовах на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 9 липня 2003 року (набрав чинності з 01.01.2004 р.), - підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII від 5 листопада 1991 року - на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію за пред'явленою в установленому порядку вимогою позивача всупереч вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Заборгованість відповідача по фактичним витратам по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 1 вересня 2004 року по 31 грудня 2006 року складає 1697395,92 грн.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що саме Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій підприємствами та організаціями за осіб, яким призначено пенсії за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним кабінетом Міністрів України. Крім того, порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19 грудня 2003 року (надалі - Інструкція). Зокрема, згідно пункту 6 вказаної Інструкції, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці засписком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом N 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Судами першої та апеляційної інстанцій не дано належної правової оцінки доводам відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про те, що відповідач добросовісно виконує вимоги абзацу 5 ч. 2 розділ 15 Закону N 1058-IV, своєчасно відшкодовуючи Пенсійному фонду понесені ним витрати на доставку пенсій по Списку 1, призначеним після набрання чинності Закону.

В абзаці п'ятому пп. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам відповідача) зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону N 1058-IV, а тому нез'ясування вказаних обставин може призвести до неправильного вирішення справи.

Разом з тим, попередніми судовими інстанціями не досліджені фактичні обставини справи щодо дати призначення пенсій на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та щодо фактичного відшкодування витрат відповідачем на виплату та доставку пенсій призначених як до, так і після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які мають право на пільгову пенсію за пред'явленою в установленому порядку вимогою позивача за період з 1 вересня 2004 року по 31 грудня 2006 року, а суд касаційної інстанції в силу статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа має бути направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2008 року - скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав у строки та порядку, передбаченому ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали