ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03.02.2011 р.

N К-7530/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Продекспорт" про стягнення суми штрафних санкцій, встановила:

Постановою господарського суду Тернопільської області від 24 жовтня 2007 року Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2008 року апеляційна скарга Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволена, постанова господарського суду Тернопільської області від 24 жовтня 2007 року скасована, прийнята нова постанова, якою позовні вимоги Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволені, стягнуто з приватного підприємства "Продекспорт"на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 89776,06 грн. адміністративно-господарських санкцій та 2880,55 грн. пенсі, а всього 92656 грн. 61 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, приватне підприємство "Продекспорт"звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову господарського суду Тернопільської області від 24 жовтня 2007 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно звіту відповідача за формою 10-ПІ за 2006 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила у 2006 році 384 особи, на підприємстві повинні бути працевлаштовані 15 інвалідів.

На підприємстві відповідача у 2006 році фактично працювало 4 інвалідів.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судами також встановлено, що підприємство у 2006 році направляло до центру зайнятості звіти за формою 3-ПН про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів.

Разом з тим, інваліди не були направлені органами державної влади для працевлаштування на підприємстві.

Таким чином, відповідач вчинив всі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві.

За таких обставин доводи касаційної скарги приватного підприємства "Продекспорт"доводи суду апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням рішення суду апеляційної інстанції та залишенню в силі рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, ухвалила:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Продекспорт"задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2008 року скасувати, постанову господарського суду Тернопільської області від 24 жовтня 2007 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст. ст. 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали