ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 26 січня 2011 року

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Гашицького О. В., Малиніна В. В. (доповідач), Мойсюка М. І., Ситникова О. Ф., Штульман І. В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрінтербуд" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Укрінтербуд" до Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про скасування постанови, встановив:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2010 р. позов ПП "Укрінтербуд" задоволено. Постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 4 листопада 2009 р. про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 23508 грн. 81 коп. - скасовано.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 р. апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 222 КАСУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 223 КАСУ, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 4 листопада 2009 р. про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 23508 грн. 81 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22 травня 2009 р. Полтавським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист N 2-а-45878.

27 жовтня 2009 р. відповідачем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження і надано строк для добровільного виконання до 3 листопада 2009 р. з приміткою, що в разі невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк його виконання буде проведено в примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору.

Копія постанови отримана боржником 30 жовтня 2009 р., що підтверджується поштовим штампом на копії конверта.

4 листопада 2009 р. відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 23508 грн. 81 коп. за невиконання виконавчого листа, виданого 22 травня 2009 р.

Судом першої інстанції було встановлено, що державний виконавець не пересвідчився в тому, що боржником було отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 жовтня 2009 р. та безпідставно виніс постанову від 4 листопада 2009 р. про стягнення з боржника виконавчого збору за невиконання виконавчого листа в добровільному порядку, але позивач у встановлений постановою термін повністю виконав свої зобов'язання, в зв'язку з чим постанова про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Вказаною нормою Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у 10-денний строк.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, копію постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець направив позивачу простою кореспонденцією, яку останній отримав тільки 30 жовтня 2009 р., а тому мав право на добровільне виконання рішення з моменту отримання копії постанови в межах семиденного строку.

Статтею 30 "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 цього Закону.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

4 листопада 2009 р. відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 23508 грн. 81 коп. за невиконання виконавчого листа, виданого 22 травня 2009 р.

Апеляційний суд зазначив, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана боржником 30 жовтня 2009 р., проте будь-які дії, спрямовані на добровільне виконання рішення, у встановлений постановою строк, боржником вчинено не було.

Але судом апеляційної інстанції при постановленні рішення не було прийнято до уваги, що позивач в добровільному порядку приступив до виконання виконавчого документа в межах семиденного строку, наданого державним виконавцем, з моменту отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, починаючи з 5 листопада 2009 р., що підтверджується копіями платіжних доручень.

Станом на 3 грудня 2009 р. ПП "Укрінтербуд" в добровільному порядку повністю виконано виконавчий лист N 2-а-45878/09/1670 шляхом списання коштів з розрахунків боржника на рахунок ДПІ у м. Полтава, що підтверджується заявою ДПІ у м. Полтава від 25 грудня 2009 р. про відкликання виконавчого листа.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 р. N 14 встановлено, що відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження", витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Тобто, із викладеного вбачається, що виконавчий документ не був виконаний державною виконавчою службою у примусовому порядку, а тому стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 23508 грн. 81 коп. є незаконним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що постанова відповідача від 4 листопада 2009 р. про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми або вартості майна боржника не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону, тому рішення суду першої інстанції слід вважати таким, що скасовано помилково.

За правилами ст. 226 КАСУ, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАСУ, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрінтербуд" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 р. скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2010 р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали