ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 14 листопада 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Маринченка В. Л., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області (далі - відділення Фонду, Фонд відповідно) про зобов'язання вчинити дії, встановив:

У вересні 2010 року управління ПФУ звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відділення Фонду 299457 грн. 14 коп. витрат на виплату державної адресної допомоги, виплаченої у червні - липні 2010 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року N 265 "Про деякі питання пенсійного забезпечення" (далі - постанова N 265).

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 травня 2011 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України управління ПФУ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом положень Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон N 1105-XIV) та постанови N 265, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2011 року і направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2010 року (К-25428/10) (Ухвала N К-25428/10), у якій, на думку заявника, одні й ті ж норми права застосовані по-іншому та правильно.

Так, у справі, що переглядається, касаційний суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у відділення Фонду обов'язку щодо відшкодування витрат, понесених управлінням ПФУ у зв'язку із виплатою адресної допомоги, оскільки така допомога не входить до визначеного статтею 21 Закону N 1105-XIV переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом.

Водночас ухвалою Вищого адміністративного суду України, на яку послався заявник, цей суд залишив без змін постанову апеляційного суду, якою позовні вимоги управління ПФУ в м. Костянтинівка Донецької області про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Костянтинівка Донецької області витрат на виплату державної адресної допомоги задоволені.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону N 1105-XIV.

Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Аналіз положень постанови N 265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така допомога, як окремий вид соціальної допомоги, не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону N 1105-XIV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

Отже, висновок Вищого адміністративного суду України у справі, що переглядається, про безпідставність вимог управління ПФУ щодо відшкодування за рахунок відділення Фонду витрат, пов'язаних із виплатою державної адресної допомоги, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справах цієї категорії, висловленій у постановах від 6 червня 2011 року N 21-57а11 (Постанова N 21-57а11), 20 червня 2011 року N 21-59а11 (Постанова N 21-59а11) та N 21-118а11 (Постанова N 21-118а11).

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. Л. Маринченко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

А. А. Ємець

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

М. Є. Короткевич

 

О. В. Кривенда

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

Ю. Г. Тітов

 

О. О. Терлецький

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали