ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.10.2009 р.

N 12/598/08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Борденюк Є. М. - головуючий, Могил С. К., Самусенко С. С., розглянувши матеріали касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Будівельна фірма "Миколаївбуд" на рішення господарського суду Миколаївської області від 30 березня 2009 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 травня 2009 року у справі N 12/598/08 господарського суду Миколаївської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будівельна фірма "Миколаївбуд" до Житлово-будівельного кооперативу "ЕРА" про стягнення 292039 грн. 69 коп. (за участю представників сторін від позивача - Годза Л. П., Щетінін Ю. Т., від відповідача - Селіванов М. Г.), встановив:

Позивач ВАТ "Будівельна фірма "Миколаївбуд" просить господарський суд стягнути з ЖБК "ЕРА" витрати за виконану роботу згідно умов договору про сумісне будівництво 10-ти поверхового житлового будинку ЖСК "Ера" в м. Миколаєві по вул. Чкалова, 61 від 25.09.2003 в сумі 292039 грн. 69 коп., з яких 82710 грн. 23 коп. за проектну документацію, 165812 грн. 27 коп. за охорону об'єкту, підготовку майданчика під початок будівельних робіт 36094 грн. 43 коп., 6612 грн. 48 коп. за орендну плату за землю. Також позивач просить зобов'язати ЖБК "ЕРА" виконати вимоги п. п. 2.1.2, 2.1.5, 2.1.6, 2.2.2, 2.2.3, 3.2, 3.3, 3.3, 4.2 вказаного договору.

Позивач вважає, що відповідач ЖСК "Ера" має відповідати за ч. 2 ст. 203 ЦК України в редакції від 18 липня 1963 року, де зазначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Крім того, позивач вказує на ст. ст. 161, 162 ЦК України в редакції від 18 липня 1963 року, які передбачають загальні умови виконання зобов'язань.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.03.2009 у справі N 12/598/08, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2009, в позові відмовлено у повному обсязі з посиланням на те, що ВАТ "Будівельна фірма "Миколаївбуд" та ЖБК "ЕРА" при укладенні договору про сумісне будівництво від 25.09.2003, який містить елементи різних видів договорів, не досягли згоди за всіма їх істотними умовами, тому вказаний договір є неукладеним і не створює будь-яких наслідків для сторін, не породжує прав та обов'язків.

Не погоджуючись з судовими актами у справі ВАТ "Будівельна фірма "Миколаївбуд" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 30.03.2009 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2009 у справі N 12/598/08, та прийняти нове рішення.

У касаційній скарзі зазначено, що суди визнали спірний договір неукладеним помилково. Сторони домовились на той час укласти договір про сумісне будівництво житлового будинку саме в такій простій формі, так як певна типова форма договору про сумісну діяльність главою 38 ЦК УРСР не була передбачена. В процесі виконання цієї угоди укладалися б додатково конкретні предметні угоди для досягнення кінцевої мети, що ніяк не суперечило б законодавству і господарській практиці. Договір на розробку проектно-кошторисної документації не міг мати місце на 25.09.2003 і укладений він не з відповідачем, а з третьою особою - ЗАТ "Миколаївський Діпроміст", договір на схов міг укладатися також не з відповідачем, а договір суборенди земельної ділянки був укладений з відповідачем на виконання договору про спільне будівництво і по ньому здійснені витрати позивача. Пунктом 4.1 договору передбачено укладення до нього змін або доповнень, які стали б невід'ємними частинами основного договору. Суд першої інстанції не врахував, що за умовами ст. 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. За цих умов угода від 25.09.2003 дійсна, так як вона є проявленням спільної волі, передбачала фактичне прагнення сумісно здійснити будівництво житлового будинку і здійснено її часткове виконання.

Вищим господарським судом України ухвалою від 11.08.2009 у справі N 12/598/08 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 29.09.2009 у зв'язку з виходом з відпустки суддів для розгляду касаційної скарги у справі N 12/598/08 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Борденюк Є. М. - головуючий, Могил С. К., Самусенко С. С.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

За ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевим господарським судом встановлено, що між ЖБК "ЕРА" та ВАТ "Будівельна фірма "Миколаївбуд" 25 вересня 2003 року був укладений договір про сумісне будівництво десятиповерхового житлового будинку по вул. Чкалова, 61 у м. Миколаєві.

Відповідно до частини першої статті 430 ЦК УРСР від 18.07.63, що діяв на дату укладення спірного договору, за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, зокрема для будівництва жилих будинків.

Посилання судів на те, що спірний договір містить елементи декількох договорів спростовуються змістом договору.

Касаційна інстанція погоджується з доводами касаційної скарги, що висновки судів, що договір про сумісне будівництво є неукладеним, та обґрунтування таких висновків слід визнати помилковими.

Договір вступив в дію, оскільки почав виконуватися сторонами.

Як вказують суди, відповідно до договору про сумісну діяльність ЖБК "ЕРА" зобов'язався, що і виконав, надати ВАТ "Будівельна фірма "Миколаївбуд" будівельний майданчик, розміщений на земельній ділянці загальною площею 6770 квадратних метрів, яка належить до комунальної власності, орендованої ЖБК "ЕРА" без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів на підставі договору оренди землі, укладеного 04.08.2004 між ЖБК "ЕРА" та Миколаївською міською радою.

Суди встановили, що згідно п. 2.2.1 договору від 25.09.2003 про сумісне будівництво 10-ти поверхового житлового будинку ВАТ БФ "Миколаївбуд" прийняло на себе зобов'язання розробити та затвердити нову проектно-кошторисну документацію.

В касаційній скарзі вказано, що договір на розробку проектно-кошторисної документації укладений не з відповідачем, а з третьою особою - ЗАТ "Миколаївський Діпроміст" і виконаний.

Не приймаючи до уваги мотиви рішення та постанови у даній справі, касаційна інстанція погоджується з тим, що підстави для задоволення позову відсутні. Договір про сумісне будівництво 10-ти поверхового житлового будинку ЖСК "Ера" в м. Миколаєві по вул. Чкалова, 61 від 25.09.2003 є чинним, у встановленому законом порядку його не розірвано.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Касаційна інстанція звертає увагу, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та інтересів (звернення із позовом про стягнення витрат за виконану роботу згідно умов договору про сумісне будівництво та про зобов'язання ЖБК "ЕРА" виконати вимоги п. п. 2.1.2, 2.1.5, 2.1.6, 2.2.2, 2.2.3, 3.2, 3.3, 3.3, 4.2 вказаного договору) в даному випадку не є належним.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційного господарського суду, якою підтримано рішення місцевого господарського суду про відмову у позові по справі N 12/598/08, має бути залишеною без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Будівельна фірма "Миколаївбуд" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2009 у справі N 12/598/08 залишити без змін.

 

Головуючий суддя

Є. Борденюк

Судді:

С. Могил

 

С. Самусенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали