ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.03.2012 р.

Справа N 18/5007/43/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Дерепи В. І., суддів: Бондар С. В., Грека Б. М., розглянувши матеріали касаційної скарги першого заступника прокурора Житомирської області (за участю представників: від позивача за первісним позовом: 1. Іванчук В. М.; 2. Д'ячок С. М.; від відповідача за первісним позовом: 1. Панченко О. С.; Семенець Г. В.; від третьої особи: не з'явились; від прокуратури: Ступак О. Д.) на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року у справі N 18/5007/43/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до виконавчого комітету Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Житомирське орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго", про стягнення 11513023,74 грн. та за зустрічним позовом виконавчого комітету Житомирської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання договору поруки недійсним, встановив:

Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (далі - позивач за первісним позовом) звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі - відповідач за первісним позовом) з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, т. 2 а. с. 5 - 6) про стягнення 11513023,74 грн., з яких 9994470 грн. - заборгованість по кредиту; 1379583,98 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користуванням кредитом; 97582,24 грн. - пеня; 41387, 52 грн. -  штрафні санкції, 25500 грн. - державне мито та 236 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До початку розгляду справи по суті відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору поруки від 30.07.2007 року (далі - Договір поруки), за яким відповідач за первісним позовом як поручитель зобов'язався відповідати перед позивачем за первісним позовом за виконання Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (далі - третя особа) зобов'язань, що випливають із кредитного договору N 300807/2063-192 від 30.08.2007 року (далі - Кредитний договір).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.09.2011 року в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов відповідача за первісним позовом задоволено, Договір поруки визнано недійсним.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до п. п. 27, 43 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо передачі коштів із відповідного місцевого бюджету та затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції. Із Договору поруки випливає виконання поручителем грошового зобов'язання, погашення якого Житомирською міською радою можливе тільки з коштів міського бюджету, а тому Договір поруки підлягає обов'язковому схваленню на пленарному засіданні міської ради. Проте в порушення приписів вищевказаних норм міський голова одноособово уклав оспорюваний Договір поруки, докази затвердження якого на пленарному засіданні ради відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду. Апеляційна скарга була задоволена. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року рішення місцевого господарського суду скасоване та прийняте нове, яким первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що за Кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Як вбачається з матеріалів справи, позичальник порушив свої зобов'язання щодо термінів сплати кредитних коштів та відсотків за користування ними, тому банк вправі достроково стягнути з позичальника, поручителя, заставодавця суму кредиту, нараховані за ним проценти, штрафні санкції та понесені збитки. Відповідно до умов Договору поруки відповідач за первісним позовом приймає на себе обов'язки перед позивачем за первісним позовом, при невиконанні позичальником боргових зобов'язань, в строк та на умовах, обумовлених Кредитним договором, погасити позичкову заборгованість шляхом списання сум заборгованості з свого розрахункового рахунку та перерахування даної суми в повному обсязі в триденний строк на рахунок кредитора. Виходячи з викладеного, апеляційний суд задовольнив первісний позов. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що Договір поруки укладено від імені виконавчого комітету Житомирської міської ради, а не самої ради, і міський голова як розпорядник бюджетних та позабюджетних цільових коштів, що знаходяться на рахунку виконавчого комітету в установах банку, був вправі підписувати оспорюваний Договір поруки.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, перший заступник прокурора Житомирської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі та залишити в силі рішення господарського суду Житомирської області.

В своїй касаційній скарзі прокурор звертає увагу на наступні обставини: відповідно до п. п. 27, 43 ст. 26 Закону прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідно місцевого бюджету, затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою, від імені ради є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад. Крім того, рішення Житомирської міської ради N 343 від 17.08.2007 року "Про надання дозволу на отримання кредиту", відповідно до якого вирішено надати дозвіл на відкриття кредитної лінії в сумі 10000000 грн. терміном на 5 років третій особі в установі банку із заставою майна комунальної власності міста, за рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 07.09.2011 року скасоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та представника прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Рішенням Житомирської міської ради від 17.08.2007 року N 343 "Про надання дозволу на отримання кредиту" третій особі було надано дозвіл на відкриття кредитної лінії в розмірі 10000000 грн. терміном на 5 років в установі банку, яка запропонує найвигідніші умови кредитування, із заставою майна комунальної власності міста та забезпеченням кредитної лінії.

Зазначене рішення Житомирської міської ради скасовано постановою Корольовського районного суду міста Житомира (копія постанови залучена до матеріалів справи т. 3 а. с. 56 - 59).

30.08.2007 року між позивачем за первісним позовом та третьою особою укладено Кредитний договір, згідно до якого третій особі надано довгостроковий кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності та ін. з максимальним лімітом лінії у розмірі 10000000 грн. зі сплатою 18 % річних.

30.08.2007 року між сторонами у справі було укладено договір іпотеки N 192, згідно до якого територіальна громада в особі міської ради виступила майновим поручителем третьої особи по кредитних зобов'язаннях за Кредитним договором та передала в іпотеку комунальне майно котельної з насосною та складом солі, яке розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Жуйка, 12

Відповідно до договору застави N 192/1 від 30.08.2007 року в забезпечення кредитного зобов'язання за Кредитним договором в заставу позивачу за первісним позовом було передано обладнання котельної, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Жуйка, 12

Також 30.08.2007 року між позивачем та відповідачем за первісним позовом було укладено Договір поруки, відповідно до якого відповідач за первісним позовом (поручитель) приймає на себе зобов'язання при невиконанні третьою особою (позичальником) боргових зобов'язань перед позивачем за первісним позовом (кредитором) погасити в строки та на умовах Кредитного договору по позичковій заборгованості в розмірі 10000000 грн., нарахованих по ній відсотках, неустойки та інших боргових зобов'язань, що випливають з Кредитного договору.

Згідно довідки серії АА N 255420 ЄДРПОУ (т. 1 а. с. 105) організаційно-правова форма третьої особи визначена як орендне підприємство.

В матеріалах справи (т. 1 а. с. 66 - 77) міститься Статут третьої особи, згідно до якого третя особа є орендним підприємством і відповідно не відноситься до підприємств комунальної власності.

Відповідно до пп. 3 п. "а" ч. 1 ст. 28 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме: встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад.

Відповідно до п. п. 27, 43 ст. 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання (у тому числі) прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету (в редакції, що була чинна на момент укладання Договору поруки); затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Аналіз зазначених вище норм діючого законодавства свідчить про те, що оспорюваний Договір поруки повинен був укладатися від імені Житомирської міської ради з обов'язковим погодженням договору на пленарному засіданні ради.

Матеріали справи не містять доказів того, що Договір поруки було затверджено в установленому законом порядку.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що міський голова як розпорядник бюджетних коштів не мав повноважень укласти договір поруки, а позивач за первісним позовом, укладаючи оспорюваний правочин, зобов'язаний був у даному випадку перевірити обсяг цивільної дієздатності особи (міського голови) щодо підписання Договору поруки (затвердження Договору на пленарному засіданні ради).

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив зустрічні позовні вимоги щодо визнання недійсним договору поруки.

Що стосується позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 11513023,74 грн., судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення в зв'язку із недійсністю Договору поруки, який був підставою для нарахування суми заборгованості.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду Житомирської області є законним, обґрунтованим та повинно бути залишено без змін, постанова Рівненського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а касаційна скарга першого заступника прокурора Житомирської області підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

1. Задовольнити касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року у справі N 18/5007/43/11 скасувати, а рішення господарського суду Житомирської області від 20.09.2011 року у справі N 18/5007/43/11 залишити без змін.

 

Головуючий

В. І. Дерепа

Судді:

С. В. Бондар

 

Б. М. Грек

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали