ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.10.2010 р.

N 28/130

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Дерепи В. І., суддів - Грека Б. М. (доповідача у справі), Подоляк О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2010 у справі N 28/130 господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікант і К" до Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" про стягнення суми (за участю представників від: позивача  - Гарматюк А. Д. (дов. від 23.04.2010), відповідача - Зверева С. С. (дов. від 30.12.2009)), встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікант і К" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення із Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" (з врахуванням неодноразових уточнень позовних вимог) заборгованості з урахуванням інфляційних витрат. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на мирову угоду б/н від 15.12.2008, ухвалу про затвердження мирової угоди господарського суду Донецької області від 17.12.2008 у справі N 4/194.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2010 (суддя Курило Г. Є.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.10 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Запорощенка М. Д., Волкова Р. В., Стойки О. В.), припинено провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 1107325,43 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору, стягнуто з Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" заборгованість в сумі 383279,48 грн., інфляційні витрати в розмірі 94863,09 грн., 3 % в розмірі 32894,80 грн. судові акти мотивовані неналежним виконанням відповідачем мирової угоди.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити, посилаючись на невірну оцінку правовідносин сторін, з приводу існування між ними мирової угоди. Так, на його думку, мирова угода не підпадає під регулювання частини 1 статті 13 Цивільного кодексу України, а регулюється приписами Господарського процесуального кодексу України. Скаржник стверджує про те, що мировою угодою, затвердженою господарським судом у справі N 4/194, був вирішений спір між сторонами у даній справі та встановлений графік погашення боргу. Обов'язків відповідача по сплаті позивачу суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних при порушенні графіку погашення боргу, мирова угода не містить. Крім того, заявник апеляційної скарги також наполягає на безпідставності застосування приписів статті 625 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 17.12.2008 у справі N 4/194 затверджена мирова угода, підписана між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікант і К" та Закритим акціонерним товариством "АзовЕлектроСталь". Провадження по справі припинено в зв'язку із затвердженням мировою угоди у відповідності до вимог п. 7 ст. 80 ГПК України.

За умовами мирової угоди відповідач зобов'язався у повному обсязі сплатити суму боргу позивачу у наступному порядку:

- 290000 грн. 00 коп. до 31.12.2008;

- 340000 грн. 00 коп. до 31.01.2009;

- 340000 грн. 00 коп. до 28.02.2009;

- 340000 грн. 00 коп. до 31.03.2009;

- 340604 грн. 91 коп. до 30.04.2009.

Згідно з мировою угодою від 15.12.2008 витрати по сплаті державного мита в розмірі 17156,05 грн. і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. відносяться на відповідача і підлягають перерахуванню на поточний рахунок позивача протягом 5 днів з моменту отримання ухвали судом про затвердження мирової угоди.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за мировою угодою не виконав, та станом на 01.04.2009 заборгованість відповідача перед позивачем склала 1490604,91 грн. Протягом розгляду справи відповідач за період з 10.09.2009 по 13.11.2009 перерахував позивачу грошові кошти на суму 1107325,43 грн. Докази оплати наявні в матеріалах справи. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.05.2010 склала 383279,48 грн.

На підставі вищезазначених обставин, судами зроблений висновок про припинення провадження у справі в частині погашених вимог, та стягнуто суму заборгованості, а також інфляційні та 3 % річних.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З огляду на викладене, правочин може бути як підставою зупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновками судів, що мирова угода за своєю правовою природою, є правочином, тому твердження заявника апеляційної скарги, що затверджена мирова угода не є підставою виникнення правовідносин, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтується на чинному законодавстві та спростовуються вищевказаним.

Судами встановлено, що під час розгляду справи відповідачем частково сплачено суму заборгованості, в розмірі 1107325,43 грн., у зв'язку з чим позивач просив припинити провадження у справі в цій частині. Господарський суд Донецької області правомірно, на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припинив провадження у справі в цій частині, оскільки відсутній предмет спору.

Однак, відповідач належним чином не виконав умови затвердженої судом мирової угоди, оплату залишку заборгованості у встановлений строк, не здійснив, що ним не заперечується, доказів оплати заборгованості у розмірі 383279,48 грн. матеріали справи не містять, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у вказаній сумі є обґрунтованими та правомірно задоволені судами.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем є доведеним, 3 % річних в сумі 32894,80 грн. за період з 01.01.2009 по 11.05.2010 та інфляційні в розмірі 94863,09 грн. за період з січня 2009 р. по березень 2010 р., правомірно стягнуті судами.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2010 у справі N 28/130 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

В. Дерепа

Судді:

Б. Грек

 

О. Подоляк

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали