ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09.04.2008 р. 

N 17/198 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В. С. (головуючого), Вовка І. В., Гончарука П. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2007 року у справі N 17/198 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" про стягнення заборгованості, встановив:

У серпні 2007 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Закарпатської області з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" про стягнення 1217528,82 грн. інфляційних втрат та 282695,12 грн. річних посилаючись на невиконання грошових зобов'язань, визначених постановою Львівського апеляційного господарського суду від 4 липня 2006 року у справі N 10/194, якою на користь позивача стягнуто 8368572,15 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області 12 жовтня 2007 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2007 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги.

У судовому засідання оголошувалась перерва на 9 квітня 2008 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 4 липня 2006 року у справі N 10/194 на користь позивача стягнуто 8368572,15 грн. Виконавче провадження з примусового виконання даної постанови зупинено, оскільки відповідач є підприємством, яке внесене до реєстру підприємств ПЕК які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України N 2711 "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження до закінчення терміну дії даної процедури погашення заборгованості.

Встановивши дані обставини суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги позивача по стягненню інфляційних втрат та річних на присуджену судом суму до стягнення є необґрунтованими та незаконними і у їх задоволенні слід відмовити.

Проте з висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пп. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 року N 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оспорюванні рішення даним вимогам не відповідають.

Зобов'язання відповідача щодо сплати 8368572,15 грн. боргу за поставлений йому протягом лютого - грудня 2001 року природний газ, ґрунтуються на умовах договору N 10/1-214 від 12 січня 2001 року. Обсяг цього зобов'язання визнано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 4 липня 2006 року у справі N 10/194.

Згідно ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Обставини, які б свідчили про припинення грошового зобов'язання відповідача на підставі договору чи глави 50 ЦК України, у матеріалах справи відсутні.

Відмовляючи в позові на підставі того, що вимоги позивача по стягненню інфляційних втрат та річних на присуджену судом суму до стягнення є необґрунтованими та незаконними, суди не врахували, що прийняття рішення суду щодо суми боргу, відкриття виконавчого провадження та зупинення його згідно п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" на період участі боржника у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", не припиняє грошових зобов'язань відповідача та не виключає його відповідальності по відшкодуванню втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції і відсотків за користування коштами за період порушення строків розрахунків.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції

При новому розгляді справи, суду слід урахувати наведене, повно встановити обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і в залежності від встановленого та вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області 12 жовтня 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2007 року у справі N 17/198 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

 

Головуючий 

В. С. Перепічай 

Судді: 

І. В. Вовк 

  

П. А. Гончарук  

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали