ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15.02.2012 р.

 N 5004/1660/11

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого - судді Кузьменка М. В., суддів - Васищака І. М., Палій В. М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронтон" на рішення господарського суду Волинської області від 12.10.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 р. у справі N 5004/1660/11 господарського суду Волинської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронтон" до Горохівського психоневрологічного інтернату про стягнення 32450,49 грн. (за участю представників: ТОВ "Фронтон" - Корольчук Ю. М., Горохівського психоневрологічного інтернату - не з'явилися), встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фронтон" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Горохівського психоневрологічного інтернату 32450,49 грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду N 174 від 29.09.2009 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт (т. 1, а. с. 2 - 5).

Відповідач у справі - Горохівський психоневрологічний інтернат у запереченнях на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що строк виконання робіт згідно договору підряду встановлений до грудня 2009 року, тому, виконання робіт у червні 2011 р. згідно умов даного договору є безпідставним (т. 2, а. с. 3 - 5).

Рішенням господарського суду Волинської області від 12.10.2011 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т. 2, а. с. 63 - 64).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повністю оплатив виконані позивачем на умовах укладеного договору роботи.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 р. рішення господарського суду Волинської області від 12.10.2011 р. залишено без змін (т. 2, а. с. 85 - 86).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т. 2, а. с. 93 - 94).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29.09.2009 р. між сторонами у справі - ТОВ "Фронтон" та Горохівським психоневрологічним інтернатом укладено договір N 174 на виконання підрядних робіт з поточного (капітального) ремонту, предметом якого є оплатне виконання позивачем за замовленням відповідача робіт з ремонту санвузлів житлового комплексу по вул. Парковій, 22 у м. Горохів на об'єкті відповідача.

Даний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

За своєю правовою природою вищевказаний договір є договором підряду, що вірно встановлено судами обох інстанцій.

Так, в силу ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що ним, на підтвердження проведених робіт за договором, підписано акт приймання виконаних підрядних робіт і довідку про вартість виконаних робіт за червень 2011 р. на суму 30506,49 грн. та направлено вказані документи на адресу відповідача, між тим, відповідач акт та довідку не підписав, за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість, що підлягає стягненню.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, прийняв до уваги п. 2.3 договору, згідно якого термін виконання робіт згідно трудоємкості по кошторису становить 3 місяці, дійшов висновку про закінчення терміну виконання робіт у грудні 2009 року та встановив, що виконання робіт у червні 2011 р. згідно умов укладеного договору є безпідставним.

Однак, висновок судів щодо відсутності підстав для оплати виконаних у червні 2011 року робіт є передчасним.

Так, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. ст. 47, 43 ГПК України, не взяли до уваги те, що згідно п. 7.2 договору останній вступає в дію з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому, згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлену сторонами у п. 2.1 договору його загальну ціну -195655,00 грн., а також приймаючи до уваги виконання позивачем у період з вересня по грудень 2009 року робіт на загальну суму 143247,00 грн., судам необхідно з'ясувати, чи виконувались у червні 2011 року роботи вартістю 30506,49 грн. саме на підставі договору N 174 від 29.09.2009 р.

Крім того, судами не прийнято до уваги, що акт приймання виконаних підрядних робіт та довідку про вартість виконаних робіт за червень 2011 р. на суму 30506,49 грн. позивач направив на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист, від їх підписання відповідач відмовився, мотивовану відмову від підписання даних актів не надав.

Разом з цим, відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

З урахуванням наведеного, висновок судів про відсутність підстав для оплати вказаного акта є передчасним.

При цьому, судам необхідно з'ясувати, чи є акт, складений контрольно-ревізійним управлінням в Волинській області, без урахування наявних у матеріалах справи первинних документів, належним доказом, що підтверджує факт відсутності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором N 174 від 29.02.2009 р.

Так, згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

В силу ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, які підлягали встановленню для правильного вирішення спору, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені судом касаційної інстанції, порушення норм матеріального права, а також межі перегляду справи у касаційному порядку, визначені ст. 1117 ГПК України, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, колегія суддів постановила:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронтон" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 12.10.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 р. у справі N 5004/1660/11 скасувати.

3. Справу направити для нового розгляду до господарського суду Волинської області.

 

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Судді:

І. М. Васищак

 

В. М. Палій

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали