ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.11.2011 р.

Справа N 20/321-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Плюшка І. А., суддів Кочерової Н. О., Самусенко С. С., розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року у справі N 20/321-10 господарського суду Дніпропетровської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Южний Берег" до сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" про стягнення 105269,43 грн. (за участю представників сторін: від позивача: не з'явилися, від відповідача: не з'явилися), встановив:

У листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Южний Берег" звернулось до господарського суду з позовом до сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" про стягнення заборгованості у розмірі 99310,83 грн. та 3 % річних у розмірі 5958,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач не розрахувався за поставлений ним товар відповідно до договору купівлі-продажу N 098 від 18.06.2008 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 99310,83 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року (суддя Н. В. Пархоменко) позов задоволено повністю.

Стягнуто з сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" 99310,83 грн. основного боргу, 5958,60 грн. - 3 % річних.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року (судді: А. К. Дмитренко - головуючий, А. Є. Прокопенко, І. М. Герасименко) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

При цьому, господарські суди визнали доведеними обставини, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги.

В касаційній скарзі сільськогосподарське приватне підприємство "Чумаки" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому, скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 18.06.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Южний Берег" (продавець) та сільськогосподарським приватним підприємством "Чумаки" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу товару N 098, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію - будівельно-оздоблювальні матеріали та лакофарбові вироби в асортименті.

За твердженням позивача, вказаний товар отриманий відповідачем в особі ОСОБА_1 на підставі довіреності серії НБИ N 682077 від 01.06.2008 р. на суму 99310,83 грн., що підтверджується видатковою накладною N МГ-069710 від 18.06.2008 року.

Однак, відповідач вчасно не розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 99310,83 грн.

Відповідач не визнає факту укладення з позивачем договору купівлі-продажу N 098 від 18.06.2008 року та заперечує факт отримання товару за накладною N МГ-069710 від 18.06.2008 року, при цьому стверджуючи, що відбиток печатки на договорі, накладній та довіреності не відповідає дійсній печатці підприємства, а підпис на договорі не належить керівнику підприємства.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача суму заборгованості, суди обох інстанцій послалися на постанову Феодосійського міського відділення МУ МВД України в Автономній Республіці Крим про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.03.2011 року, якою підтверджено наявність у сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" печатки, ідентичної тій, відбиток якої знаходиться на спірних договорі, накладній та довіреності.

З огляду на це, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відсутність необхідності в призначенні судової експертизи печаток та підпису директора сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" та про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає дані висновки передчасними з огляду на наступне.

Як зазначено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до апеляційної інстанції як доказ відсутності спірної поставки товару акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року, який підписаний головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Южний Берег" та скріплений його печаткою. В даному акті відсутня накладна N МГ-069710 від 18.06.2008 року.

Однак господарським судом апеляційної інстанції вищезазначений доказ взято до уваги не було, оскільки він не містить посилань на договір N 098 від 18.06.2008 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Неможливість подання вищезгаданого акту звірки взаєморозрахунків до господарського суду першої інстанції відповідач обґрунтував тим, що вказаний акт було ним отримано лише 26.05.2011 року, тобто в день прийняття рішення місцевим господарським судом у даній справі, і в той час обидва представники сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" були задіяні у судовому процесі в Кіровському районному суді Автономної Республіки Крим, про що свідчить повістка з відміткою канцелярії суду.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, зазначений акт звірки взаєморозрахунків є доказом проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, в тому числі доказом на підтвердження наявності чи відсутності у відповідача боргу за спірною накладною.

Так як судом апеляційної інстанції належним чином не було оцінено зазначений доказ, питання наявності боргу за накладною від 18.06.2008 року залишилось недослідженим, оскільки відсутність в акті даної накладної не дає можливості встановити наявність заборгованості відповідача.

Зазначені обставини є суттєвими для справи і можуть вплинути на результат її вирішення.

Крім того, господарські суди не перевірили та не надали належної правової оцінки доводам відповідача про те, що відтиск печатки на спірних документах не відповідає дійсній печатці сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки", а спірний договір не був підписаний жодним з директорів підприємства.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку виникнення питань під час вирішення господарського спору, які потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У зв'язку з викладеним, суду доцільно обговорити питання щодо призначення судової експертизи в порядку ст. 41 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду судам попередніх інстанцій необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, встановити дійсну суму заборгованості, дослідити акт звірки розрахунків, встановити посадове становище особи, яка підписала договір, накладну та довіреність, з'ясувати її повноваження на підписання зазначених документів від імені відповідача і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

За таких обставин, ухвалені у даній справі судові рішення попередніх інстанцій не можуть вважатися законними й обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, кодексу України, постановив:

Касаційну скаргу сільськогосподарського приватного підприємства "Чумаки" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року у справі N 20/321-10 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

 

Головуючий

І. Плюшко

Судді

Н. Кочерова

 

С. Самусенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали