ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04.10.2011 р.

Справа N 58/78

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Демидової А. М., суддів: Воліка І. М., Коваленко С. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс" (позивач) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. (скасовано рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р.) у справі N 58/78 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс" до Державного агентства резерву України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна організація "Комбінат "Салют", про стягнення 14145154,85 грн. за участю представників: від позивача - Іващенко А. А., Омеляненко Б. В. від відповідача - Брега Т. М., від третьої особи - не з'явився, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Емансіс" (далі - ТОВ "Емансіс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення 13990000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 128 708,00 грн. пені та 26 446,85 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором N ЮР-2/1362 пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву, укладеним 27.12.2010 р. між сторонами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. у справі N 58/78 (суддя Блажівська О.Є.) позов задоволено, стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ТОВ "Емансіс" 13990000,00 грн. боргу, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Суховий В. Г., судді Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) здійснено заміну Державного комітету України з державного матеріального резерву його правонаступником - Державним агентством резерву України, рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. у справі N 58/78 скасовано, прийнято нове рішення, яким прийнято відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 128708,00 грн. та 3 % річних в сумі 26446,85 грн.; припинено провадження в частині вимог про стягнення пені та 3 % річних, в задоволенні вимог про стягнення 13990000,00 грн. заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. у справі N 58/78, ТОВ "Емансіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову, а рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. у справі N 58/78 залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також ТОВ "Емансіс" подано заяву про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А. М. - головуючого, Воліка І. М., Коваленко С. С. відновлено ТОВ "Емансіс", строк для подання касаційної скарги, прийнято касаційну скаргу ТОВ "Емансіс" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 04.10.2011 р. о 10 год. 45 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, 27.12.2010 р. між ТОВ "Емансіс" (постачальник) та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (замовник) було укладено договір N ЮР-2/1362 пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити у 2010 році замовнику для закладення до державного резерву матеріальні цінності медичного призначення (далі - продукція), а замовник -прийняти і оплатити цю продукцію.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що обсяги закупівлі матеріальних цінностей можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до пункту 5.1 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями. Замовник, в залежності від обсягів реального фінансування, надсилає постачальнику повідомлення, в якому конкретизує обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Постачальник здійснює поставку після отримання від замовника письмового повідомлення, у строки та обсягах, зазначених у повідомленні. Кінцевий строк поставки всього обсягу товару: до 29.12.2010 р. включно.

Згідно з пунктом 5.2 договору закладення продукції до держрезерву здійснюється виключно на державні організації, що належать до сфери управління Держкомрезерву, а саме: Державну організацію "Комбінат "Салют" (далі - ДО "Комбінат "Салют").

Постачальник, відповідно до п. 6.3.1 договору, зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені цим договором.

Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов договору ТОВ "Емансіс" поставило за вказаною в пункті 5.2 договору адресою Державному комітету України з державного матеріального резерву за видатковими накладними N N 1533, 1534 від 27.12.2010 р., які містять підписи представника та відбитки печатки ДО "Комбінат "Салют", продукцію на загальну суму 13990000,00 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що факт отримання продукції за договором N ЮР-2/1362 пром-2010 від 27.12.2010 р. відповідачем не оспорюється.

Остаточні розрахунки за весь обсяг поставленої продукції, згідно з п. 4.3 договору, мають бути здійснені до 31.12.2010 р. включно.

При укладенні договору (п. 6.1.1 договору) сторони дійшли згоди, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язанням, згідно з приписами ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач свої зобов'язання, встановлені п. 4.3 договору N ЮР-2/1362 пром-2010 від 27.12.2010 р., щодо остаточного розрахунку за поставлену йому продукцію на загальну суму 13990000,00 грн. до 31.12.2010 р. не виконав.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог ТОВ "Емансіс" та правомірно задовольнив позов.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що місцевий господарський суд, зазначивши в мотивувальній частині рішення, що позивачем подано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені та 3 % річних, не зазначив, що це тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині із застосуванням п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Колегія суддів касаційної інстанції відзначає також, що заява позивача про відмову від позову в частині стягнення пені та 3 % річних не порушує прав та інтересів відповідача, оскільки призводить до зменшення обсягу відповідальності відповідача.

У свою чергу, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та необґрунтовано скасував рішення господарського суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам закону, викладеним у ньому, а тому дане судове рішення підлягає залишенню в силі.

Постанову апеляційного господарського суду не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс" - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. у справі N 58/78 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. у справі N 58/78 - залишити в силі.

  

Головуючий суддя:

А. М. Демидова

Судді:

І. М. Волік

 

 С. С. Коваленко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали