ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14.07.2011 р.

N К-23126/10

Ухвалу скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року) (Постанова N 21-326а11)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: суддів - Черпіцької Л. Т., Конюшка К. В., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Цуркана М. І., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у місті Каневі на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 4 березня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Каневі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у місті Каневі про стягнення заборгованості, встановила:

Управління Пенсійного фонду України у місті Каневі звернулось з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у місті Каневі про стягнення з відповідача виплачені кошти ОСОБА_1 в сумі 6217,84 грн., щомісячної адресної допомоги в сумі 26977,20 грн. та зобов'язання прийняти акт щодо включення пенсійної справи по громадянину ОСОБА_1 та відшкодування фактично виплаченої суми.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 4 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2010 року позов задоволено частково. Стягнено витрати з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 4101,15 грн. та витрати з виплати щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 26977,20 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням суду першої та апеляційної інстанцій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у місті Каневі звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про їх скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального с страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року N 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Отже, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про підписання цих актів, тому що Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.

Позивач на свій розсуд визначає способи захисту порушеного права, в даному випадку - просив суд стягнути суму заборгованості, що повністю кореспондується з п. 4 ч. 2 ст. 162 КАСУ, відповідно до якого суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення витрат з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 4101,15 грн. та витрат з виплати щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 26977,20 грн. вірно встановив характер спірних правовідносин і вірно застосував до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, судова колегія вважає, що при вирішенні справи апеляційним судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у місті Каневі залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 4 березня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали