ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.11.2011 р.

Справа N 5024/344/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - С. Могил, суддів: Є. Борденюк, І. Кондратової, розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Каховське" на постанову від 05.07.2011 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі N 5024/344/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райфайзен Лізинг Аваль" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Каховське" про стягнення 313208,48 грн.

В судове засідання прибули представники сторін: позивача - ОСОБА_1 (дов. від 27.12.2010), відповідача - ОСОБА_2 (дов. від 26.01.2011).

Заслухавши суддю-доповідача Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з державного підприємства дослідного господарства "Каховське" заборгованості в сумі 313208 грн. 48 коп., відповідно до умов договору оренди (фінансового лізингу) N L2844-08/08 від 07.08.2008 з додатками.

Враховуючи уточнення позовних вимог позивачем заявлена до стягнення (рахунок N L2844-08/08/r від 19.05.2009) заборгованість в сумі 313208 грн. 48 коп., а саме: комісія лізингодавця без ПДВ - 2 % за дострокове розірвання договору; пеня; відшкодування частини вартості предмета лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу, змінена за правилами договору п. п. 6.1.1 - 6.1.5 додатка N 4 Загальні умови фінансового лізингу; відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); комісія лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ) (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); додаткові витрати (компенсація витрат за договором (витрати зі зберігання предмета лізингу); додаткові витрати з ПДВ (витрати по вчиненню виконавчого напису нотаріуса, консультаційні послуги).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.05.2011 (суддя Т. Остапенко), яке залишене без зміни постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 (колегія суддів: М. Мірошниченко, В. Бєляновський, В. Шевченко), позов задоволений частково; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 270581 грн. 28 коп.; в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 42627 грн. 20 коп. відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

7 серпня 2008 р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ДП ДГ "Каховське" (лізингоодержувач) укладений договір оренди (фінансового лізингу) N L2844-08/08.

Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) N Р2844-08/08 від 07.08.2008 зобов'язується придбати у власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг управління та технічної експлуатації у тимчасове володінні та користування за плату майно.

Предмет лізингу визначений в специфікації від 07.08.2008, яка є невід'ємним додатком до договору, в якій визначено найменування, технічний опис, модель і рік випуску предмету лізингу та його вартість: трактор Case Steiger STX535 2008 р. в., у кількості 1 шт., ціна - 1525084 грн. 80 коп.

Факт передачі предмету лізингу підтверджується актом прийому-передачі від 12.09.2008, підписаним ТОВ "Агроальянс" (продавець), ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ДП ДГ "Каховське" (лізингоодержувач).

Пунктом 1.2 Договору передбачено строк лізингу, який складається з періодів лізингу, зазначеного графіка платежів (додаток N 1 до договору), та не може бути менше одного року.

Як визначено у абз. 2 п. 2 графіка платежів коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами п.п. 6.1.1. - 6.1.5 Загальних умов фінансового лізингу (додаток N 4 до договору).

Відповідно до п. 6.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток N 4 до договору) у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до зазначеної в п. 2 графіка курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в Договорі валюти.

Згідно з п. 6.2 Загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Відповідач умови договору фінансового лізингу належним чином не виконував, у зв'язку з чим позивач листом N 963-12/08 від 17.12.2008 повідомив, що станом на 16.12.2008 у відповідача виникла заборгованість зі сплати лізингових платежів у сумі 85269 грн. 42 коп., попередив, що при простроченні сплати лізингового платежу на строк більше 30 днів, лізингодавець, на підставі п. 6.1.2 договору, має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати повернення предмета лізингу. У зв'язку з чим просив усунути допущені порушення договору не пізніше 22.12.2008. Лист направлений відповідачу 17.12.2008, отриманий ним 23.12.2008.

Проте у встановлені позивачем строки порушення договору відповідачем не були усунуті, у зв'язку з чим, ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" листом від 13.03.2009 за вих. N 412-03/09 повідомило відповідача про прийняте рішення про відмову від Договору з 31.03.2009 та повернення предмету лізингу, про чинність рахунків, виставлених до 31.03.2009 та необхідність їх оплати, вимагало повернути предмет лізингу у строк до 30.04.2009 шляхом транспортування предмета лізингу на стоянку, яка була вказана представником позивача.

Актом вилучення предмету лізингу від 03.04.2009, ДПДГ "Каховське" повернуло, а ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" прийняло предмет лізингу, наданого ДПДГ "Каховське" на підставі договору оренди (фінансового лізингу) N L2844-08/08 від 07.08.2008 у тимчасове володіння та користування. Вартість предмету лізингу (трактор Case Steiger STX535 2008 р. в.) складає 1525084 грн. 80 коп., відповідно до довідки відповідача про балансову вартість. За даними позивача балансова вартість предмета лізингу на момент вилучення складала 1235318 грн. 69 коп.

12.05.2009 позивачем визначена ринкова вартість предмету лізингу - трактору Case Steiger STX535 2008 р., яка склала 1680000 грн.

На виконання умов п. 6.5 Договору, п. 10.3.2 Загальних умов та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України позивачем виставлений відповідачу рахунок-фактура N L2844-08/08/r від 19.05.2009, який відповідачем не оплачений.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 313208 грн. 48 коп. за порушення зобов'язань за договором оренди (фінансового лізингу) N L2844-08/08 від 07.08.2008 з додатками стали предметом розгляду в цій справі.

Невиконання відповідачем договірного зобов'язання з оплати лізингових платежів за період з листопада 2008 р. по березень 2009 року підтверджена матеріалами справи: графіком платежів від 07.08.2008 - додаток N 1 до договору N L2844-08/08, рахунками, виставленими позивачем відповідачеві на оплату лізингових платежів, доказами надсилання рахунків, випискою по рахунку позивача, виписками по рахунку відповідача, актом звірки розрахунків. Тобто, позивачем обґрунтовано заявлена до стягнення та підлягає задоволенню заборгованість по виставлених рахунках на дату вилучення: відшкодування частини вартості предмета лізингу та комісія лізингодавця без ПДВ за період з листопада 2008 р. по березень 2009 р. в сумах 175384 грн. 75 коп. та 105173 грн. 39 коп. відповідно. Комісія лізингодавця без ПДВ нарахована за квітень 2009 р. та заявлена до сплати на підставі рахунку N L2844-08/08/7 від 01.04.2009 в сумі 17470 грн. 04 коп., на думку судів попередніх інстанцій, задоволенню не підлягає, оскільки нарахована відповідачеві після відмови лізингодавця від договору лізингу (з 31.03.2009). Посилання позивача на нарахування зазначеної суми в якості неустойки, відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, заявлені ним усно в судовому засіданні, судом не прийняте до уваги, оскільки листом за вих. N 412-03/09 від 13.03.2009 відповідачеві для повернення предмету лізингу встановлено строк до 30.04.2009, лізингодавець 03.04.2009 самостійно на підставі п. 10.3.1 Загальних умов вилучив предмет лізингу, рахунком N L2844-08/08/7 від 01.04.2009 до сплати в сумі 17470 грн. 04 коп. виставлена саме комісія, а не неустойка за невиконання обов'язку повернення речі.

На підставі положень ч. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та узгоджених сторонами договірних умов позивачем вчинено відмову від договору фінансового лізингу та вилучено предмет лізингу.

Отже, комісія лізингодавця без ПДВ - 2 % за дострокове розірвання договору, на думку судів попередніх інстанцій, нарахована позивачем обґрунтовано та підлягає стягненню з відповідача в сумі 29502 грн. 50 коп.

За порушення строків оплати лізингових платежів позивачем відповідачеві на підставі п. 5.1 Договору, нараховані штрафні санкції - пеня та виставлено рахунки, які надіслані на адресу відповідача.

Сума з відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості предмета лізингу, змінена за правилами п. 2 графіка) є остаточною непогашеною індексованою вартістю предмету лізингу на дату вилучення (у відповідний період), змінену у порядку п. п. 6.1, 6.2 Загальних умов фінансового лізингу (додаток N 4 до Договору). Остаточна вартість предмету лізингу є індексованою (змінена у відповідності до наведеного вище порядку - у відповідності до курсової різниці).

Відшкодування частини вартості предмета лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу, змінена за правилами договору п. п. 6.1.1 - 6.1.5 додатка N 4 Загальні умови фінансового лізингу), обґрунтовано нарахована на підставі ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. п. 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу (додаток N 4 до Договору), а тому судами попередніх інстанцій визнана такою, що підлягає до задоволенню в сумі 1475124 грн. 76 коп.

Згідно з пп. 3.2.2 Закону "Про податок на додану вартість", чинним на момент нарахування, не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати.

Виходячи з положень пп. 3.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість", комісія у складі лізингового платежу є об'єктом оподаткування у сумі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ. Комісія лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ) в сумі 131418 грн. 59 коп. позивачем (лізингодавцем) виставлена відповідачеві до сплати на підставі рахунку N - 08/08/5 від 02.02.2009, який відповідачем не оплачено. Отже, на думку судів попередніх інстанцій, зазначена сума, нарахована за правилами п. 6.1.3 Загальних умов фінансового лізингу (додаток N 4 до Договору), підлягає стягненню з відповідача.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним включені в повному обсязі до складу комісії, заборгованість зі сплати якої судом задоволена, тому сума додаткових витрат 3250 грн. 58 коп., яка відповідно до пояснення позивача, складається з відшкодування витрат на зберігання предмету лізингу задоволенню не підлягає.

Також, суд зауважив, що витрати на зберігання предмету лізингу лізингодавцем понесені після відмови від договору (з 31.03.2009), а отже зазначені витрати ніяк не пов'язані із його виконанням. Також, не можна віднести ці витрати до вилучення предмету лізингу та його реалізації в подальшому.

Суд, також, відмовив у задоволені додаткових витрати з ПДВ (витрати по вчиненню виконавчого напису нотаріуса, консультаційні послуги) в сумі 9328 грн.

На підставі п. 6.5 Договору із заборгованості відповідача позивачем вирахувана ринкова вартість трактору Case Steiger STX535 2008 р., яка склала 1680000 грн.

Посилання відповідача на заниження позивачем ринкової вартості вилученого трактору Case Steiger STX535 2008 р. судом відхилені, оскільки ця сума перевищує як вартість придбання предмета лізингу, так і його балансову вартість, а також вартість подальшої реалізації, відповідно до договору купівлі-продажу від 02.07.2010 N PR 2844-07/10-1, укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Черепинське" та позивачем.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем ДП ДГ "Каховське" своїх зобов'язань за договором оренди (фінансового лізингу) N L2844-08/08 від 07.08.2008, що стало підставою для відмови позивача від договору, суд визнав обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" в сумі 270581 грн. 28 коп., а заборгованість в сумі 42627 грн. 20 коп. визнав такою, що заявлена позивачем до стягнення безпідставно.

Звертаючись до суду із касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень норм права; заявник касаційної скарги просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренда), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 16 цього Закону визначений перелік лізингових платежів, які можуть бути включені до договору фінансового лізингу:

а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсація відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Узгодження сторонами віднесення до складу лізингових платежів суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, є способом погодження наміру сторін про відчуження лізингодавцем лізингоодержувачу предмету лізингу шляхом купівлі-продажу.

Статтею 7 Закону передбачене право лізингодавця відмовитися від договору лізингу.

Наслідком відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу є вимога повернення предмету лізингу (ст. 7 Закону), що виключає виконання сторонами зобов'язань з оплати купівлі-продажу.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону лізингодавець зобов'язаний відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків.

Тобто, відмовляючись від договору фінансового лізингу, лізингодавець не вправі вимагати сплати суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу.

Задовольняючи позовні вимоги, у тому числі в частині присудженої до стягнення суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, господарськими судами попередніх інстанцій не проаналізований розрахунок ціни позову, поданий позивачем в уточненнях до позовних вимог (а. с. 59 т. 1), за яким сума частини вартості предмету лізингу визначена у спосіб коригування гривні до долара США. За договором фінансового лізингу (специфікації, графікам платежів) ціна предмету лізингу визначена у національній валюті - гривні. Коригування періодичних платежів, якими відшкодовується частина вартості предмету лізингу, змінює ціну предмету лізингу, як істотної умови договору. Умовами договору не передбачена зміна ціни предмету лізингу. Сплата вартості предмету лізингу понад визначену сторонами його ціну, суперечить правовідносинам з купівлі-продажу.

Крім того, ціна з реалізації предмету лізингу повинна обґрунтовуватися параметрами ринкових цін, які суд зобов'язаний оцінювати у сукупності з іншими доказами.

Виходячи з наведеного, рішення та постанову у справі слід скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Каховське" задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 17.05.2011, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 у справі N 5024/344/2011 скасувати, справу передати на новий розгляд.

 

Судді:

С. Могил

 

Є. Борденюк

 

І. Кондратова

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали