ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

27.04.2010 р.

Справа N 25/97-09-3450

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Журавльова О. О., суддів - Тофана В. М., Михайлова М. В., при секретарі судового засідання - Горлачові Ю. Г. (за участю представників сторін: від позивача - не з'явився; від відповідача - Слободинюк В. Х., директор - Турич Г. В., довіреність від 10.08.2009 р.; від третьої особи - Турич Г. В., довіреність від 21.05.2009 р.), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стенцовське" на рішення господарського суду Одеської області від 19 березня 2010 року у справі N 25/97-09-3450 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" до відповідача Приватного підприємства "Стенцовське", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Приватна виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс", про стягнення 149226,82 грн. та 7000 грн. оплачених послуг адвоката, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Стенцовське" 198464,57 грн., з яких: 98205,47 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008 р. N 14/03/08, 50950,16 грн. курсової різниці, 15018,60 грн. пені, 1899,80 грн. трьох відсотків річних, 10659,72 грн. індексу інфляції, 14730,82 грн. штрафу, 7000 грн. оплачених витрат за надані юридичні послуги згідно договору N 119/05/09 про надання правової допомоги від 19.05.2009 р.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивач змінив позовні вимоги внаслідок подання до суду 21.12.2009 р. за вх. N 33037 відповідної заяви (а. с. 111 - 115, т. II), в якій просив стягнути з відповідача 149226,82 грн., з яких: 98205,47 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008 р. N 14/03/08, 21820,38 грн. пені, 2881,90 грн. трьох відсотків річних, 11588,25 грн. індекс інфляції, 14730,82 грн. штрафу, 7000 грн. оплачених витрат за надані юридичні послуги згідно договору N 119/05/09 про надання правової допомоги від 19.05.2009 р.

Ухвалою від 25.09.2009 р. (а. с. 137 - 138, т. I) місцевий господарський суд за власною ініціативою на підставі ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі Приватну виробничо-комерційну фірму "Імпторгсервіс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 березня 2010 року у справі N 25/97-09-3450 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Малярчук І. А., судді Зуєва Л. Є., Никифорчук М. І.) позов ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" задоволено повністю. З ПП "Стенцовське" на користь позивача стягнуто 98205,47 грн. заборгованості, 21820,38 грн. пені, 2881,90 грн. трьох відсотків річних, 11588,25 грн. індекс інфляції, 14730,82 грн. штрафу, 1492,26 грн. держмита та 315,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Вимога позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді оплачених ТОВ "Незалежна юридична компанія" 7000 грн. за надання юридичних послуг, на думку суду першої інстанції, задоволенню не підлягає.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008 р. N 14/03/08 ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" поставив відповідачу товар на загальну суму 105505,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. Натомість відповідач оплату поставленого товару здійснив частково у розмірі 7300 грн., внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 98205,47 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов'язання. Окрім того, суд першої інстанції також прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про стягнення пені, штрафу, 3 % річних та індексу інфляції на підставі ст. ст. 546 - 549, 551, 625 ЦК України. Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку, що судові витрати позивача у вигляді оплачених ТОВ "Незалежна юридична компанія" 7000 грн. за надання юридичних послуг є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та припинити провадження по справі, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що борг відповідача погашено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли на підставі договору відступлення права вимог від 19.08.2009 р. та договору майнової поруки від 14.03.2005 р.

У судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягали на їх задоволенні.

Представник третьої особи (ПВКФ "Імпторгсервіс") у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими третя особа підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач (ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО") в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.04.2010 р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ПП "Стенцовське" за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників відповідача та третьої особи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 18.03.2008 р. між ПП "Стенцовське" (Покупець, відповідач) та ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" (Продавець, позивач) був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу N 14/03/08 (а. с. 20, т. I), пп. 1.1, 1.2 якого передбачено, що цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (товар) на умовах відстрочення платежу, предметом договору є товар, який належить Продавцю на момент укладення договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.

Відповідно до пп. 2.1, 2.3, 2.4 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу маг видаткова накладна. Якість товару, що поставляється Продавцем, відповідає якості, яка обумовлюється Сторонами та може на вимогу Покупця бути підтверджена відповідними сертифікатами. Підписання видаткових накладних, що підписані в період дії договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного товару.

Згідно з пп. 5.1, 5.2, 5.3 договору Продавець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що е- невід'ємною частиною цього договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: 20 % від вартості товару оплачується Покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору; 80 % від вартості товару оплачується Покупцем в строк до 30.11.2008 р.

За прострочення виконання зобов'язань Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те. що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім нього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те. що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку. За несплату або несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує штраф в розмірі 15 % від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України (пп. 8.2, 8.3, 8.4 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що останній діє з моменту його підписання обома Сторонами до повного виконання Сторонами обов'язків по договору.

На виконання договору від 18.03.2008 р. N 14/03/08, позивач за видатковими накладними N РН-ОД00013 від 31.03.2008 р. на суму 61628,80 грн., N РН-ОД00018 від 21.04.2008 р. на суму 2400,88 грн., N РН-ОД00031 від 26.05.2008 р. на суму 8180,64 грн., N РН-ОД00033 від 02.06.2008 р. на суму 1308,96 грн., N РН-ОД00034 від 04.07.2008 р. на суму 31986,19 грн. та довіреностями серія ЯОО N 086311 від 31.03.2008 р., серія ЯОО N 086312 від 20.04.2008 р., серія ЯОО N 086325 від 26.05.2008 р. (а. с. 21 - 29, т. I) поставив ПП "Стенцовське", а останній прийняв товар на загальну суму 105505,47 грн.

Якість поставленого товару підтверджують надані позивачем до матеріалів справи сертифікати якості, паспорти якості (а. с. 72 - 90, т. I).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором від 18.03.2008 р. N 14/03/08 виконав в повному обсязі.

Натомість матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої зобов'язання щодо розрахунків з позивачем за вищевказаний товар виконав частково внаслідок перерахування позивачу 7300 грн., про що свідчить виписка з рахунку від 18.03.2008 р. (а. с. 30, т. I), внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 98205,47 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов'язання.

Наявність вказаного боргу у розмірі 98205,47 грн. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2009 р. (а. с. 107, т. I), підписаним представниками обох сторін, підписи яких скріплено печатками.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем наявний перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" борг сплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 98205,47 грн. є правомірними та обґрунтованими.

При цьому місцевим господарським судом правомірно не прийнято до уваги доводів відповідача про відсутність підстав для стягнення вищевказаної заборгованості з посиланням на існування заборгованості позивача перед ним за договором майнової поруки від 14.03.2005 р., договором зберігання від 14.03.2005 р. та договором відступлення права вимоги від 19.08.2009 р. на загальну суму 145495,45 грн., яку відповідач відповідно до ст. 601 ЦК України просив суд зарахувати в рахунок зустрічних однорідних вимог.

Дійсно, в матеріалах справи наявні копії договору зберігання N 5 від 14.03.2005 р., договору купівлі-продажу N 05 від 14.03.2005 р., договору майнового поручительства від 14.03.2005 р. та договору відступлення права вимоги від 19.08.2009 р.

Згідно договору купівлі-продажу від 14.03.2005 р. N 05 (а. с. 29, т. II), укладеного між ПВКФ "Імпторгсервіс" та ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО", між останніми існували взаємовідносини по поставці товару, на виконання яких позивач купив у ПВКФ "Імпторгсервіс" товар, зазначений в специфікації та зобов'язався його оплатити протягом трьох банківських днів з моменту відвантаження або виставлення рахунку.

Також, 14.03.2005 р. між ПВКФ "Імпторгсервіс" та ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" був укладений договір зберігання (відповідального зберігання) N 5 (а. с. 30 - 32, т. II), предметом якого є передача ПВКФ "Імпторгсервіс" (Власник) на зберігання ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" (Охоронець) та прийняття останнім за актом прийому-передачі на відповідальне зберігання партії товару, кількість, вартість якого, строк зберігання та інші обов'язкові умови за яким зазначені в Додатку N 1 до договору.

Умовами договору зберігання передбачені зобов'язання ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" по вжиттю всіх заходів, необхідних для зберігання товару, поверненню в цілості товару по першій вимозі Власнику, до зобов'язань Власника договором віднесено оплату винагороди за зберігання і утримання товару та право в будь-який час зажадати від Охоронця повернення товару (пп. 3.1, 3.2, 3.3 договору).

Окрім того, за умовами договору зберігання від 14.03.2005 р. (пп. 4.4, 8.1, 8.2, 8.6) у разі втрати (розкрадання) переданого на зберігання майна, Охоронець зобов'язується вжити заходів щодо відшкодування нестачі майна по цінам, що склалися на день відшкодування; термін дії угоди встановлюється з моменту підписання і до 31.12.2005 р.; по попередньому письмовому погодженню сторін угода може бути продовжена на наступний календарний рік або переукладена на нових умовах; сторони не мають права передавати свої права та функції по угоді третім особам, без отримання попередньої письмової згоди на це іншої сторони; передача прав та функцій без отримання письмової згоди вважається недійсною.

Нараз, згідно постанови ВГСУ від 04.08.2009 р. по справі N 32/32 (а. с. 43 - 46, т. II) рішення господарського суду м. Києва від 21.11.2008 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 р. у справі N 32/32 були скасовані, касаційною інстанцією було прийнято нове рішення про часткове задоволення позову ПВКФ "Імпторгсервіс", стягнення з ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" на користь ПВКФ "Імпторгсервіс" 86644,75 грн. основної заборгованості, витрат по держмиту та ІТЗ судового процесу, в решті заявлених позовних вимог провадження у справі припинено.

Місцевим господарським судом правильно зазначено, що судовими інстанціями по справі N 32/32 було встановлено об'єм правовідносин ПВКФ "Імпторгсервіс" та ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" за договором купівлі-продажу N 05 від 14.03.2005 р., який визначений в існуванні заборгованості ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" перед ПВКФ "Імпторгсервіс" за поставлений товар в сумі 86644,75 грн., та за договором зберігання N 5 від 14.03.2005 р., в знаходженні на зберіганні у ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО", на кінець строку дії договору, товару ПВКФ "Імпторгсервіс" на суму 58880,77 грн., відповідно до чого, та з огляду на зміст постанови касаційної інстанції, має місце припинення ВГСУ провадження в частині заявлених ПВКФ "Імнторгсервіс" позовних вимог щодо стягнення вартості майна за договором зберігання N 5 від 14.03.2005 р., з тих підстав, що позивачем не надано належних доказів відсутності у відповідача товару, який був переданий на зберігання за договором схову.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 14.03.2005 р. між ПП "Стенцовське" (Поручитель) та ПВКФ "Імпторгсервіс" (Кредитор) був укладений договір майнової поруки (а. с. 128, т. I), п. 1.1 якого передбачено, що у відповідності з цим договором Поручитель зобов'язується в повному об'ємі відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" (Боржник) по договору зберігання від 14.03.2005 р. N 5 (основний договір), який був укладений між Кредитором та ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО".

За умовами договору майнової поруки від 14.03.2005 р. (пп. 3.1, 4.1, 4.2, 4.4, 6.1, 7.1 договору) Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань в розмірі вартості товару, переданого Кредитором Боржнику по основному договору. Поручитель зобов'язується у випадку не виконання Боржником зобов'язань останнього перед Кредитором по поверненню товару, його схоронності, відшкодувати його вартість у випадку не повернення товару Боржником Кредитору по його вимозі. У випадку отримання вимоги Кредитора поручитель зобов'язаний протягом одного дня з моменту отримання цієї вимоги повідомити про це Боржника, а у випадку пред'явлення до Поручителя позову подати клопотання про залучення Боржника до участі у справі. До Поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене поручительством, переходять всі права Кредитора в цьому зобов'язані, в тому числі і ті, які забезпечували його виконання. Поручитель та Боржник несуть солідарну (субсидіарну) відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань по основному договору. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту виконання Боржником всіх своїх зобов'язань перед Кредитором, які виникають на підставі основного договору, а також у випадку зміни обставин без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшується об'єм його відповідальності.

Також матеріали справи свідчать про те, що 19.08.2009 р. ПП "Стенцовське" (Цесіонарій) та ПВКФ "Імпторгсервіс" (Цедент) був укладений договір відступлення права вимоги (а. с. 133 - 134, т. I), умовами п. 1 якого передбачено, що Цедент відступає, а Цесіонарій приймає право грошової вимоги до ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" (Боржник) в сумі 86644,75 грн., яка належить Цеденту на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2005 р. N 05, згідно якого Цедент є кредитором і за яким Боржник зобов'язаний оплатити Цеденту грошову суму в оплату поставленого Боржнику товару.

За умовами договору відступлення права вимоги від 19.08.2009 р. (пп. 2, 3, 7, 8 договору) ціна договору складає 86644,75 грн., що відповідно складає суму вимоги, яка відступається. Цесіонарій зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дня вступу в силу договору здійснити оплату Цеденту за право вимоги, що уступається, в розмірі вказаному в п. 2 договору. З моменту укладення цього договору Цесіонарій набуває право вимоги, вказане в п. 1 даного договору і наділяється всіма правами кредитора по відношенню до Боржника згідно вищезазначеного договору. Цедент зобов'язаний не пізніше дня. що слідує за днем укладення цього договору, письмово повідомити Боржника про перехід до Цесіонарія прав кредитора по договору купівлі-продажу N 05 від 14.03.2005 р., і в строк не пізніше десяти днів з моменту такого повідомлення надати Цесіонарію докази направлення Боржнику відповідних документів.

Відповідач надав до матеріалів справи повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про заміну кредитора в зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 20.08.2009 р., надіслане ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" відповідно до поштового чеку від 20.08.2009 р., яким ПВКФ "Імпторгсервіс" повідомив останнього про передачу за договором відступлення права вимоги від 19.08.2009 р., укладеним з ПП "Стенцовське" права вимоги за поставлений товар в сумі 86644,75 грн. за договором купівлі-продажу від 14.03.2005 р. N 05.

Заявою від 01.09.2009р, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення N 7259 надійшла ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" 07.09.2009 р., ПП "Стенцовське" повідомило позивача про проведення, в порядку ст. 601 ЦК України, зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 86644,75 грн. Повідомлення про проведення оплати 58850,77 грн. за договором майнової поруки та необхідність відшкодування даних грошових коштів від 09.09.2009 р., ПП "Стенцовське" було відправлено позивачу відповідно до поштового чеку від 12.09.2009 р.

В підтвердження проведених платежів, відповідач надав суду платіжне доручення N 130 від 31.07.2009 р. на суму 58880,77 грн., де в призначені платежу вказано оплату по договору майнової поруки від 14.03.2005 р. та платіжне доручення N 145 від 22.09.2009 р. на суму 86644,75 грн., з призначенням платежу оплата по договору відступлення права вимоги від 19.08.2009 р.

З огляду на викладене, відповідач посилається на існування заборгованості позивача перед ним за договором майнової поруки від 14.03.2005 р. та договором відступлення права вимоги від 19.08.2009 р. на загальну суму 145495,45 грн., яку відповідач відповідно до ст. 601 ЦК України просив місцевий господарський суд зарахувати в рахунок зустрічних однорідних вимог по даній справі.

Між тим, місцевим господарським судом правильно встановлено, що у ПП "Стенцовське" не виникло права вимоги у ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" 58880,77 грн., перерахованих ПВКФ "Імпторгсервіс" платіжним дорученням N 130 від 31.07.2009 р. на виконання своїх зобов'язань за договором майнової поруки від 14.03.2005 р., оскільки, по-перше, даний договір поруки є двостороннім та укладений між ПП "Стенцовське" та ПВКФ "Імпторгсервіс", ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" взагалі не є стороною договору майнової поруки від 14.03.2005 р., так само як і в самому договорі зберігання від 14.03.2005 р. N 5 ніяк не передбачена можливість укладення договору поруки, навпаки, п. 8.6 договору зберігання від 14.03.2005 р. передбачена неможливість передання сторонами договору зберігання своїх прав та функцій третім особам. Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за змістом п. 8.6 договору зберігання неможливим є і передавання обов'язків сторін договору. При цьому саме в прийнятті на себе обов'язків боржника, в даному випадку обов'язків ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" по поверненню майна, переданого на зберігання, полягають обов'язки поручителя, тобто ПП "Стенцовське" за договором майнової поруки від 14.03.2005 р. По-друге, з врахуванням того, що зобов'язанням ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО", відповідно до договору зберігання від 14.03.2005 р. N 5, є повернення на вимогу Власника товару, є недоречним та неможливим виконання ПП "Стенцовське" такого обов'язку, оскільки товар знаходився на зберіганні безпосередньо у ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО".

Водночас слід зазначити, що судовими інстанціями у справі N 32/32, про що зазначалось вище, у відношенні заявленої ПВКФ "Імпторгсервіс" до стягнення з ТОВ "Тридента Агро" заборгованості за договором зберігання від 14.03.2005 р. N 5 в сумі 58880,77 грн., припинено провадження у справі, при цьому встановлено не надання ПВКФ "Імпторгсервіс" належних та допустимих доказів втрати або пошкодження ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" товару, переданого йому на зберігання за договором зберігання від 14.03.2005 р. N 5.

Всі викладені вище обставини свідчать про безпідставність тверджень ПП "Стенцовське" щодо існування заборгованості ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" перед ним за договором майнової поруки від 14.03.2005 р. та, як наслідок цього, зарахування з позивачем зустрічних однорідних вимог на дану суму.

Що стосується заявлених відповідачем до зарахування з позивачем зустрічних грошових вимог в розмірі 86644,75 грн., набутих відповідно до договору відступлення права вимоги від 19.08.2009 р., укладеного між ПВКФ "Імпторгсервіс" та ПП "Стенцовське" на суму боргу ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО", що виник із договору купівлі-продажу від 14.03.2005 р. N 05, слід зазначити наступне.

З врахуванням того, що на момент укладення даного договору відступлення права вимоги, 04.08.2009 р. Вищим господарським судом України була прийнята постанова у справі N 32/32, згідно якої стягненню з ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" на користь ПВКФ "Імпторгсервіс" підлягає 86644,75 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 14.03.2005 р. N 05, у ПВКФ "Імпторгсервіс" були відсутні правові підстави для передачі права грошової вимоги зобов'язань, що виникли із договору купІвлі-продажу від 14.03.2005 р. N 05, так як останнім було реалізовано відновлення своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів шляхом пред'явлення до суду позову про стягнення з боржника заборгованості, а тому зобов'язання у відношенні заборгованості за договором купівлі-продажу від 14.03.2005 р. N 05 припинилися з моменту прийняття ВГСУ постанови від 04.08.2009 р.

За таких умов, є неможливим припинення зобов'язань відповідача за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008 р. N 14/03/08 шляхом зарахування зустрічних вимог ПП "Стенцовське", що виникли згідно договору відступлення права вимоги від 19.08.2009 р. та договору майнової поруки від 14.03.2005 р., так як дана вимога відповідача обґрунтована неналежними доказами існування перед ним зобов'язань позивача.

Таким чином, як вже було зазначено вище, у ПП "Стенцовське" перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" наявна заборгованість в сумі 98205,47 грн. за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008 р. N 14/03/08, яка підлягає стягненню з ПП "Стенцовське" в повному обсязі.

Вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу за неналежне виконання договірного зобов'язання - оплати поставленого товару також є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі пп. 8.2, 8.4 договору, вимог ст. ст. 230 - 232 ГК України,ст. ст. 549 - 552 ЦК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до розрахунку штрафу, наданого представником позивача до суду першої інстанції в заяві про уточнення позовних вимог (а. с. 114, т. II), сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача склала 14730,82 грн.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок штрафу, оскільки вказаний розрахунок зроблений відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.

Разом з тим, відповідно до розрахунку пені, наданого представником позивача до суду першої інстанції в додатках до заяви про уточнення позовних вимог (а. с. 116, т. II), сума пені становила 21820,38 грн. При цьому позивач розрахував її за період з 01.12.2008 р. по 23.11.2009 р.

Між тим, апеляційний господарський суд вважає, що зазначений розрахунок є необґрунтованим, оскільки позивач нарахував відповідачу пеню протягом року, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Облікова ставка НБУ з 30.04.2008 р. становила 12 % річних.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 1996,31 грн. (98205,47 грн. х 2 х 12 % / 366 днів х 31 день), а також пеня за період з 01.01.2009 р. по 31.05.2009 р. у розмірі 9750,59 грн. (98205,47 грн. х 2 х 12 % / 365 х 151 день), тобто загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 11746,90 грн.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за необхідне змінити рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені в повному обсязі та частково задовольнити позовні вимоги в цій частині внаслідок стягнення з ПП "Стенцовське" на користь позивача пені у розмірі 11746,90 грн.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних та індексу інфляції, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позовні вимоги ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" про стягнення з відповідача 3 % річних та індексу інфляції задоволені судом першої інстанції з огляду на вимоги ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку 3 % річних, наданого представником позивача до суду першої інстанції в додатках до заяви про уточнення позовних вимог (а. с. 117, т. II), сума 3 % річних становила 2881,90 грн. При цьому позивач розрахував її за період з 01.12.2008 р. по 23.11.2009 р.

Між тим, апеляційний господарський суд вважає, що зазначений розрахунок є необґрунтованим, оскільки він має арифметичні помилки.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що 3 % річних за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. складають 249,54 грн. (98205,47 грн. х 3 / 100 / 366 днів х 31 день), а 3 % річних за період з 01.01.2009 р. по 23.11.2009 р. складають 2639,44 грн. (98205,47 грн. х 3 / 100 / 365 х 327 день), тобто загальний розмір 3 % річних за вказаний період становить 2888,98 грн.

Разом з тим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

За змістом зазначеної статті апеляційний господарський суд вважає, що оскільки відповідне клопотання заінтересованої сторони в матеріалах справи відсутнє, господарський суд не має право виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, оскільки ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" були заявлені вимоги про стягнення 2881,90 грн. - 3 % річних, враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України задоволенню підлягають позовні вимоги ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних за період з 01.12.2008 р. по 23.11.2009 р. у розмірі 2881,90 грн.

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком індексу інфляції, наданим представником позивача до суду першої інстанції в додатках до заяви про уточнення позовних вимог (а. с. 118, т. II), сума індексу інфляції становила 11588,25 грн. При цьому позивач розрахував її за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року.

Між тим, апеляційний господарський суд вважає, що зазначений розрахунок є необґрунтованим, оскільки він має арифметичні помилки.

Індекс інфляції з грудня 2008 року по жовтень 2009 року за даними Державного комітету статистики України становить 112,40 %.

Таким чином сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 110382,95 грн. (98205,47 грн. х 112,40 %), отже індекс інфляції становить 12177,48 грн. (110382,95 грн. - сума боргу 98205,47 грн.).

Разом з тим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

За змістом зазначеної статті апеляційний господарський суд вважає, що оскільки відповідне клопотання заінтересованої сторони в матеріалах справи відсутнє, господарський суд не має право виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, оскільки ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" були заявлені вимоги про стягнення 11588,25 грн. індексу інфляції, враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України задоволенню підлягають вимоги ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" щодо стягнення з відповідача 11588,25 грн. індексу інфляції.

Водночас слід зазначити, що апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність заявленої позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 7000 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката в порядку ст. 44 ГПК України, та стосовно цього вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з відповідача взагалі не підлягають стягненню адвокатські послуги, оскільки всі наявні в матеріалах справи докази свідчать про надання позивачу адвокатських послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна юридична компанія", а позивач просить стягнути з відповідача судові витрати за надання юридичних послуг особисто адвокатом Бонтлаб В. В., які вказані послуги на думку суду першої інстанції не надавав.

Між тим, слід зазначити, що в позовній заяві, так само як і заяві про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 7000 грн. адвокатських витрат за договором N 119/05/09 про надання правової допомоги від 19.05.2009 р., тобто, за договором з ТОВ "Незалежна юридична компанія", а не з адвокатом Бонтлабом В. В.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що 19.05.2009 р. між ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" та ТОВ "Незалежна юридична компанія" був укладений договір N 119/05/09 про надання правової допомоги (а. с. 31 - 33, т. I), предметом якого є надання ТОВ "Незалежна юридична компанія" (Виконавцем) ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" (Замовнику) правової допомоги щодо аналізу правовідносин між Замовником та ПП "Стенцовське", які виникли на підставі договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008 р. N 14/03/08, консультацій з приводу стягнення наявної заборгованості ПП "Стенцовське" у сумі 98205,47 грн. перед Замовником згідно даного договору, підготовки та подання від імені Замовника до господарського суду Одеської області позовної заяви про стягнення даної заборгованості, нарахованого розміру курсової різниці, пені, трьох відсотків річних, інфляційних витрат, штрафу, які будуть нараховані виконавцем згідно чинного законодавства та умов даних договору, представництва інтересів замовника у господарському суді Одеської області під час розгляду справи за вказаним позовом.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що для виконання передбачених в даному договорі зобов'язань та користування всіма наданими відповідно до договору правами. Виконавець призначає свого працівника адвоката Бонтлаба В. В., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю N 3280 від 24.04.2008 р. та посвідчення адвоката.

В підтвердження надання юридичних послуг адвокатом Бонтлаб В. В, позивач надав суду вищевказаний договір про надання правової допомоги від 19.05.2009 р. N 119/05/09, укладений між ТОВ "Незалежна юридична компанія" та ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО", акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 19.05.2009 р. (а. с. 34, т. I), підписаний уповноваженими особами ТОВ "Незалежна юридична компанія", ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО", акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 15.06.2009 р. (а. с. 35, т. I), підписаний уповноваженими особами ТОВ "Незалежна юридична компанія", ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО", свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Бонтлаб В. В. N 3280 під 28.08.2008 р. (а. с. 36, т. I), наказ ТОВ "Незалежна юридична компанія" по особовому складу від 08.01.2008 р. N 5 про прийняття Бонтлаб В. В. на посаду заступника генерального директора товариства (а. с. 37, т. I), довіреність від 20.05.2009 р. (а. с. 40, т. I), видану ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" Бонтлабу В. В. на представництво інтересів позивача, платіжне доручення від 27.05.2009 р. N 2190 (а. с. 39, т. I) на суму 7000 грн. щодо оплати ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" згідно договору N 119/05/09 від 19.05.2009 р. ТОВ "Незалежна юридична компанія" вартості наданих юридичних послуг.

Відповідно до положень ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стаття 28 ГПК України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке.

За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Така ж правова позиція викладена і у п. 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права".

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява по даній справі дійсно підготовлена адвокатом Бонтлабом В. В. як співробітником ТОВ "Незалежна юридична компанія". Разом з тим, у судових засіданнях адвокат Бонтлаб В. В. участі не приймав. Тобто, по даній справі адвокат Бонтлаб В. В. як співробітник ТОВ "Незалежна юридична компанія" лише підготував позовну заяву та надав правову допомогу.

Окрім того, як вже було викладено вище, апеляційний господарський суд встановив, що позивачем були заявлені позовні вимоги на більшу суму, ніж та, що дійсно підлягає стягненню з відповідача, зокрема, через необґрунтований розрахунок пені, а тому відповідному зменшенню підлягають і всі заявлені витрати позивача по справі.

Таким чином, враховуючи, що розмір відшкодування названих витрат повинен бути співрозмірним, тобто не завищеним, за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, в т. ч. вищевикладених обставин, ціни позову тощо може зменшити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Таким чином, з огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що до стягнення підлягає 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ПП "Стенцовське" підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого господарського суду слід змінити, а позовні вимоги ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" слід задовольнити частково.

В силу вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, на ІТЗ судового процесу та державного сита за розгляд апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому розмір заявлених позивачем витрат на оплату послуг адвоката підлягає зменшенню до 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стенцовське" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 19 березня 2010 року у справі N 25/97-09-3450 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Стенцовське" (68332, Одеська область, Кілійський район, с. Шевченкове, вул. Радянська, 21, код ЄДРПОУ 30810892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-а, код ЄДРПОУ 25591321) 98205 (дев'яносто вісім тисяч двісті п'ять) грн. 47 коп. заборгованості, 11746 (одинадцять тисяч сімсот сорок шість) грн. 90 коп. пені, 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 90 коп. трьох відсотків річних, 11588 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 25 коп. індекс інфляції, 14730 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 82 коп. штрафу, 1391 (тисячу триста дев'яносто одну) грн. 53 коп. держмита, 293 (двісті дев'яносто три) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В решті позовних вимог відмовити".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-а, код ЄДРПОУ 25591321) на користь Приватного підприємства "Стенцовське" (68332, Одеська область, Кілійський район, с. Шевченкове, вул. Радянська, 21, код ЄДРПОУ 30810892) 50 (п'ятдесят) грн. 36 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

 

Головуючий, суддя

О. О. Журавльов

Судді:

В. М. Тофан

 

М. В. Михайлов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали