ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

19.01.2010 р.

Справа N 29/412-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий, суддя, судді, при секретарі Буханової Т. А., за участю представників сторін: позивача - Пшеничної Т. М., довіреність N 125/1-ю від 01.12.2009 р., відповідача - Долошка О. П., довіреність N 2358 від 14.12.2009 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. N 3760Х/2-5)Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа п'ятий елемент", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2009 р. у справі N 29/412-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладик-Трейд", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа п'ятий елемент", м. Харків, про стягнення 122771,16 грн., встановила:

В жовтні 2009 р. ТОВ "Хладик-Трейд" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило стягнути на його користь з ТОВ "Збутова мережа п'ятий елемент" 122771,16 грн., в т. ч. 117100,60 грн. - заборгованості, 712,23 - 3 % річних, 4958,33 грн. - пені та судові витрати, з посилання на часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки N 25-02-Ф-61 від 25.02.2009 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2009 р. по справі N 29/412-09 (суддя Тихий П. В.) позов було задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 117100,60 грн. боргу, 712,23 грн. річних, 4958,33 грн. пені, 1228,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням, подав апеляційну скаргу, де просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким надати строк для уплати боргу до 15.02.2010 р., посилаючись на неможливість розрахуватись з позивачем на даний час, у зв'язку зі складним матеріальним становищем, зумовленим фінансовою кризою в країні.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.01.2010 р. усно уточнив вимоги апеляційної скарги, зазначивши, що відповідач проти суми позову не заперечує, але, разом з тим, не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, просить це рішення в зазначеній частині скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити клопотання про відстрочку виконання рішення, й надати строк для уплати боргу до 15.02.2010 р.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що не погоджується з цією скаргою, оскільки оскаржуване відповідачем рішення суду першої інстанції прийняте в результаті об'єктивного, всебічного та повного з'ясування обставин справи і ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм чинного законодавства, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Харківської області, і приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 25.02.2009 р. між сторонами було підписано договір поставки N 25-02-Ф-61, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачу товар на суму 124100,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких маються в матеріалах справи (т. 1 а. с. 38 - 150, т. 2 а. с. 1 - 4).

Проте відповідач лише частково оплатив отриманий товар у розмірі 7000 грн., про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2009 р. по 30.06.2009 р. (т. 1 а. с. 37).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 117100,60 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3 % річних.

У п. 10.2.1 зазначеного договору поставки сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, позивачем було нараховано пеню в сумі 4958,33 грн. та 712,23 грн. річних.

Відповідач під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій проти суми позову не заперечував.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом при винесенні оскаржуваного рішення було відхилено клопотання про відстрочення виконання рішення без з'ясування всіх об'єктивних обставин справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним твердженням, виходячи з наступного.

Згідно ст. 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Однак, відповідачем ні в заяві про відстрочення виконання судового рішення, ні в апеляційний скарзі на оскаржуване рішення не надано доказів наявності конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не було доведено законність підстав, на які він посилався в обґрунтування клопотання щодо відстрочки виконання рішення.

Отже, суд 1-ї інстанції правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідачем не було надано суду достатніх доказів обставин, що можуть ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим.

Таким чином, враховуючи, що вказана сума позову відповідачем не заперечується, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2009 р. по справі N 29/412-09 прийняте у відповідності з матеріалами справи та нормами чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути задоволеною.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одностайно постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа п'ятий елемент", м. Харків, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2009 р. у справі N 29/412-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 19.01.2010 р.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали