ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.11.2011 р.

Справа N 5002-15/756-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Остапенка М. І., суддів: Гончарука П. А., Стратієнко Л. В., розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Страхова Компанія "Астарта" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 року у справі за позовом ОП "Кримтеплокомуненерго" до ВАТ "Страхова Компанія "Астарта" в особі Кримської дирекції ВАТ "Страхова Компанія "Астарта" про стягнення коштів, встановив:

У лютому 2011 року, ОП "Кримтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ "Страхова Компанія "Астарта" в особі Кримської дирекції ВАТ "Страхова Компанія "Астарта" 131651,31 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 40996,61 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 9025,04 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2011 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 89536,97 грн. боргу, 14600,77 грн. інфляційних втрат, 3654,10 грн. річних, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2011 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення у справі скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Як вбачається із матеріалів та встановлено судами обох інстанцій, 16.02.2004 року сторони уклали договір N 905, за умовами якого ОП "Кримтеплокомуненерго" (постачальник) зобов'язалося постачати ВАТ "Страхова Компанія "Астарта" в особі Кримської дирекції ВАТ "Страхова Компанія "Астарта" (споживач) теплову енергію для опалення та підігрів води в потрібних обсягах, а останній сплачувати отриману ним теплову енергію.

Пунктом 6.1 цього договору передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій чи іншій, не забороненій діючим законодавством, формі згідно встановлених постачальником тарифам, щомісячно, не пізніше 25 числа наступного за розрахунковим місяця.

На виконання умов зазначеного договору, за період з жовтня 2006 року по лютий 2011 року позивач поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 131651,31 грн. та за яку останній не розрахувався, що ним і не заперечується.

За таких обставин, коли відповідач не виконував свої зобов'язання щодо повної та вчасної оплати поставленої йому теплової енергії, і це підтверджується належними доказами, договір не було припинено у встановленому законодавством порядку, позивач вправі вимагати сплати боргу, з урахуванням о відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України у примусовому порядку, а тому суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 89536,97 грн. боргу, 14600,77 грн. інфляційних втрат, 3654,10 грн. річних та обґрунтовано відмовили в решті позову, врахувавши при цьому приписи статей 257, 258, 267 ЦК України, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 року - без змін.

 

Головуючий

М. І. Остапенко

Судді:

П. А. Гончарук

 

Л. В. Стратієнко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали