ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 9 квітня 2008 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Гнатенка А. В., суддів - Барсукової В. М., Григор'євої Л. І., Данчука В. Г., Косенка В. Й., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансово-економічного управління Чорноморського флоту Російської Федерації про стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 21 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Севастополя від 1 березня 2007 року, встановила:

В квітні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до Фінансово-економічного управління Чорноморського флоту Російської Федерації про стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, мотивуючи тим, що він як громадянин Російської Федерації, працюючи у військовій частині N 40065 Чорноморського флоту Російської Федерації, яка знаходиться в м. Новоросійську РФ, з 12 жовтня 2000 року до 8 листопада 2004 року перебував у складі команди судна в закордонному плаванні на території України в м. Севастополі. Відповідачем не виплачено грошове забезпечення з урахуванням коефіцієнтів та надбавок, а також моральну шкоду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 21 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Севастополя від 1 березня 2007 року, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові ухвали й направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 414 ЦПК України передбачає, що підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна зі сторін, які беруть участь у спорі, проживає за кордоном, визначається законами України.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі, які є іноземними елементами, існували трудові правовідносини.

Відповідно до п. 2 ст. 54 Закону України "Про міжнародне приватне право" трудові відносини іноземців, які уклали з іноземними роботодавцями - фізичними і юридичними особами - трудові договори про виконання роботи в Україні, не регулюються правом України, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Як установлено судом, трудовий договір між сторонами було укладено в Російській Федерації, орган управління юридичної особи - відповідача у справі - знаходиться на території Російської Федерації.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 п. 20 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року, позивач повинен звертатись у суди Російської Федерації.

За таких обставин суди дійшли до правильного висновку про неможливість розгляду даного спору в порядку цивільного судочинства судом України та закрили провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 21 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Севастополя від 1 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

А. В. Гнатенко

Судді:

В. М. Барсукова

 

Л. І. Григор'єва

 

В. Г. Данчук

 

В. Й. Косенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали